2.2. Залози (glandulae).

Переважна більшість залоз є похідними залозистого епітелію. Залозисті клітини називають гландулоцитами. Залози поділяють на дві великі групи: екзокринні (залози зовнішньої секреції) та ендокринні (залози внутрішньої секреції). Відповідно, гландулоцити поділяють на екзокриноцити та ендокриноцити. Екзокринні залози мають завжди два відділи - кінцевий (секреторний) та вивідну протоку. Вони продукують секрети, які виділяються на поверхню епітеліального пласта. Ендокринні залози не мають вивідних проток, їхні продукти - гормони - виділяються безпосередньо у кров і лімфу. Залози класифікують за будовою, типом секреції, а також за характером секрету.

За відношенням до епітеліального пласта залози поділяють на ендоепітеліальні та екзоепітеліальні. Перші розташовані цілковито у епітеліальному пласті, не виходячи за його межі. У людини ендоепітеліальні залози одноклітинні. Це слизові келихоподібні клітини (екзокриноцити) у складі багаторядного війчастого епітелію повітроносних шляхів і одношарового призматичного епітелію кишки. Екзоепітеліальні залози в організмі людини багатоклітинні, на відмінну від ендоепітеліальних. Вони лежать поза епітеліальним пластом у сполучній тканині і пов'язані з епітелієм вивідною протокою.

Екзоепітеліальні екзокринні залози за кількістю вивідних проток поділяють на прості, що мають одну вивідну протоку, і складні, у яких вивідна протока розгалужується. Прості залози залежно від кількості кінцевих секреторних відділів бувають розгалужені та нерозгалужені. Перші мають кілька кінцевих відділів, другі - лише один кінцевий секреторний відділ. Складні залози завжди розгалужені, тому що їхні численні вивідні протоки закінчуються багатьма секреторними відділами. За формою секреторних відділів залози поділяють на 24

трубчасті (кінцевий відділ має форму трубочки), альвеолярні (кінцевий відділ має форму мішечка) та трубчасто-альвеолярні (у залозі є обидва види кінцевих відділів).

Рис. 12. Одношаровий плоский Рис. 13. Одношаровий циліндричний

епітелій (внутрішній епітелій рогівки епітелій (епітеліальна пластинка ока). х9 000. 1 - ядро; 2 - цитоплазма; ворсинки слизової оболонки тонкої З-базальнамембрана [2]. кишки). х5 000. 1 - ядро; 2 -

цитоплазма; 3 - мікроворсинки; 4 -базальна мембрана; 5 - келихоподібна клітина [2].

За типом секреції (способом виділення секрету) залози поділяють на такі різновиди:

1. мерокринові — секрет виділяється з клітини без порушення її цілості; більшість залоз в організмі людини секретує за мерокриновим типом; назва походить від грецьких слів "мерос" - частина та "крино" - виділяю;

2. апокринові - апікальна частина клітини відділяються разом із секретом; у людини за апокриновим типом секретують молочні та специфічні потові залози; назва походить від "апекс" - верхівка та "крино" - виділяю; описаний тип апокринової секреції нині називають макроапокриновим на відміну від мікроапокринового, коли в клітині руйнуються лише верхівки мікроворсинок;

3. голокринові - після накопичення секрету клітина повністю руйнується, і її залишки входять до складу секрету; у людини за голокриновим типом секретують сальні залози шкіри; назва походить від грецького слова "голос" - цілий та "крино" — виділяю.

За хімічним складом секрету залози поділяють на білкові, слизові, мішані

(білково-слизові), сальні та потові.

25