0402_УМПС_Арх_укр_2012

9.Оберіть правильні відповіді: У ході дискусії небажаним є а) емоційність виступу

б) апелювання неперевіреними фактами в) неповага до опонента

г) спростування висловлених опонентом думок, фактів д) оцінювання моральних якостей ораторів е) підтвердження аргументами висунутих тез є) безкомпромісна налаштованість учасників

10.Оберіть правильну відповідь:

Широке публічне обговорення суперечливої, соціально значущої проблеми визначається як

а) прес-конференція б) публічна промова в) ділова нарада г) дискусія

2. Завдання для формування практичних навичок

Завдання 1. Перепишіть слова, замість крапок вставте пропущену літеру з або с. Підкресліть префікси.

Бе…ламповий, бе…напірний, бе…стовпний, бе…посередній, бе…ригельний, не…проможний, небе…печний, ро…дільний.

Ро…міщувати, ро…ташовувати, …берігати, ро…копувати, …будувати. Ро…злад, …характеризувати, …далеку, ро…формувати, …хвалити,

…тиснути.

Завдання 2. Перепишіть слова, замість крапок вставте пропущені літери е,

и чи і.

Пр…близно, н…подалік, пр…зидент, пр…оритет, пр…стиж, пр….скорення, пр…краси, пр…д’явник, пр…святити, пр…м’єра, т…р…тор…я, пр…буток, п…р…ферія, пр…міський, пр…ватний, п…р…метр, пр…т…ндент, п…р…тин, п…р…хрестя, п…р…хід, п…р…шкода, пр….діляти (увагу).

Завдання 3. До пропонованих запозичених слів доберіть і запишіть українські відповідники. Послуговуйтесь довідковим матеріалом.

Запозичені слова		Українські відповідники
домінувати
диференціювати
форсувати
концентрувати
ігнорувати
стимулювати
	231

лімітувати

ліквідувати

акцентувати

кредит

метро

Довідковий матеріал: підземка, позика (борг); спонукати, заохочувати, скасувати, знищити, викоренити, розрізняти, розчленовувати, прискорювати, посилювати, переважати, панувати, обмежувати, наголосити, звернути увагу, згущувати, зосереджувати, не брати до уваги, зневажати.

Завдання 4. Перепишіть текст, розставляючи пунктограми.

Вознесенська церква

У самісінькому центрі міста Змарніла через сотні літ Та все ж прекрасна й дивно чиста Чарівна церква височить.

І кожен хто в Козелець завітає Чи в справах чи щоб лише відпочить

Тут Вознесенську церкву споглядає Бо зачаровує її будова вмить. Тепер цей храм на жаль не діє Хоч не помолимось ми Богу там Та кожен мабуть розуміє Що дорогий він дуже нам.

Музей тут нині ткацтва Й на виставці я раджу вам побути

Аби красу народного багатства Всім серцем ви змогли відчути.

Наталія Лугина, член літстудії «Паростки»

(За матеріалами журналу «Українська мова й література в сучасній школі». – 2012. – №1. – С. 54)

Завдання 5. Оберіть для аналізу одну із ситуацій, які можуть виникнути у ході дискусії. Запишіть, якими будуть ваші дії (поведінка).

•Опонент обвинувачує вас у некомпетентності, ігнорує факти, на свій розсуд тлумачить ваші висловлювання…

•Опонент приховує ворожість до вашої позиції і до вас, маскується доброзичливістю…

•Опонент постійно змінює свою позицію, намагаючись знайти щось нове…

•Опонент неодноразово зупиняє вас у процесі викладу думки, перебиває, паралельно коментує ваші слова…

232

Завдання 6. Письмово з’ясуйте, які мовленнєві вади висміюються в народних приказках.

Говорить, наче тісто місить. Торохтить Солоха, як діжка з горохом. Поки скаже – тричі навколо оббіжить. Слово видає, наче жуйку жує.

Завдання 7. Усно розкрийте зміст одного з висловлювань про риторику; підтвердьте або заперечте висловлену в ньому думку.

•Поетами народжуються, ораторами стають (Цицерон).

•Оратор повинен бути багатим не лише не слова, а й на думки

(Цицерон).

•Красномовство є мистецтво керувати умами. Обов’язок оратора – говорити правду (Платон).

•Нічим не можна завдати більшої шкоди, ніж промовляти брехню. Якщо люди, державна діяльність яких полягає у промовах, не казатимуть правду, тоді хіба можна надійно керувати державою?

(Демосфен).

•Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).

Завдання 8. Дайте письмові відповіді на запитання:

1.Чи доводилось вам у спілкуванні обстоювати свою думку? Чим можна це пояснити?

2.Які аргументи ви обрали б для переконання своїх опонентів у необхідності перебудови вашого рідного міста?

3.На що звертають увагу партнери, беручи участь у суперечці?

4.У чому, на ваш погляд, виявляється шанобливе ставлення партнерів один до одного?

Завдання 9. Письмово прокоментуйте одне з висловлювань.

•Промова – це подорож із певною метою, і шлях цей необхідно нанести на карту (Д. Карнегі).

•Людина, яка вирушає невідомо куди, зазвичай там врешті-решт і опиняється (Д. Герберт).

•Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).

•Багато говорити й багато сказати – не є те саме (Софокл).

•Ясність – головне достоїнство мовлення (Арістотель).

•Оратори, які ніяк не можуть зупинитися, – справжні мучителі слухачів

(І. Бехер).

•Коли одна людина у суперечці з іншою робить напади особистого характеру, а інша відповідає не спростуванням їх, а також власними

нападами, спрямованими проти першої, залишаючи без відповіді

233

напади, зробленої на неї, то вона немовби визнає тим самим їх справедливість (А. Шопенгауер).

Завдання 10. Визначте, які стилістичні засоби виразності вжиті у наведених групах висловів. Заповніть вільну графу таблиці, послуговуючись термінами із довідкового матеріалу.

	Вислови	Засіб
		виразності
- Він був у деякому відношенні історичною людиною. Де
	б не бував, не обходилось без історії.
- З чим у нас немає проблем, так це з проблемами.
- У семи няньок дитя без ока.
- Найбрудніші гроші – відмиті гроші.
- У шевця чоботи драні.
-	Беззаконність народжується законами.
	Яблуку ніде впасти; море радості; семимильними
кроками; розголос іде по всьому світі; буря почуттів; йти
на край світу
- Економіка повинна бути економною!
- Разом нас багато, нас не подолати!
- Ми відповідаємо за майбутнє країни!
- Бережіть флору, не будьте фауною!
-	А судді хто?
- Якщо не ми, то хто ж?
- Кому потрібні такі працівники?
- Чи довго провісить ковбаса на собачій шиї?

Довідковий матеріал: риторичне запитання; гіпербола; каламбур; заклик; лозунг; парадокс; інверсія.

Завдання 11. Прочитайте і прокоментуйте зміст вірша І. Складаного «Щасливий, хто уміє дивуватись…»

Щасливий, хто уміє дивуватись Промінню сонця в крапельці роси, Хто може до нестями наслухатись, Як гомонять пташині голоси В досвітній тиші ранку молодого, Що за собою новий день веде, Хто вміє усміхатись до людей,

Мов не стрічався з ними довго-довго. Ранкова свіжість – сприйняття людини, Дитячий усміх – чистий і невинний, Їх зберегти – старінню не піддатись.

234

Щасливий, хто вміє дивуватись.

Завдання 12. Поясніть усно ситуативне використання в мовленні пропонованих фразеологізмів.

ні в тин ні в ворота Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (Воскр.).

-А мій уже давно там [на війні], – сказав Духнович, батько якого був військовий лікар…

-Один оце я тільки – ні в тин ні в ворота (Гончар.).

Так верзе – ні в тин ні в ворота (Шовк.).

-Сидимо, як до пакола прип’яті. Інших… порозпреділяли [прозподіляли].

А ми? Так. Ні в тин ні в ворота (Тют.).

під чужий тин Поки в мене руки дужі та сила служить, то я вам і потрібна. А якби, – не

доведи господи! – я захворіла, або сили позбулася, то тоді під чужий тин іди (Мирний).

тин об тин Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Вовчок). тин з тином

Рядом з панським двором, – тин з тином, – вже батюшка, отець Іван (Мирний).

через тин навприсядки Даринка засміялась, у неї був гарний хлоп’ячий сміх. – Ну ж і рідня ми з

Вами – через тин навприсядки (Земляк).

тинятися попід тинами (попідтинню)

Пішла тинятись попідтинню,

Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Шевч.). аж тини тріщать

Морози давлять – аж тини тріщать (Тют.).

Завдання 13. Оберіть тему дискусії з переліку запропонованих нижче тем (питань). Продумайте і запишіть короткий виступ, стисло обґрунтуйте (аргументуйте) власну позицію.

1.Сім’я чи кар’єра?

2.Чи потрібні гуманітарні дисципліни у технічному ВНЗ?

3.Вільне відвідування лекцій чи лекції за вибором студентів?

4.Чи потрібна сьогодні молоді вища освіта?

5.Які аргументи треба використовувати, щоб зупинити тих, хто заважає слухати лекцію?

6.Якій формі лекції віддати перевагу: монологу лектора чи його діалогу зі студентами?

7.Якому джерелу інформації ви віддаєте перевагу: книзі чи Вікіпедії?

235

Читання робить людину знаючою, бесіда – кмітливою, а звичка записувати – конкретною.

Френсіс Бекон

ТЕМА 10. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 Вхідна інформація

Контрольна робота № 1 з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» передбачає педагогічну діагностику на основі контрольних завдань практичного характеру.

Методика проведення. Під час проведення контрольної роботи кожен студент отримує варіант, який складається з восьми завдань.

Загальна кількість балів за всі відповіді є рейтингом студента в цьому виді контролю.

Рейтингові показники:

Мінімальна позитивна оцінка – 4 бали. Максимальний рейтинг – 12 балів.

При оцінюванні письмових робіт студентів враховуються два основні показники: 1) зміст роботи; 2) грамотність виконання роботи (див. табл. 10.1, 10.2).

Довідкова інформація

Таблиця 10.1. Типи помилок у письмових роботах студентів.

Таблиця 10.2. Критерії оцінювання усного / письмового монологічного висловлювання.

Зразки завдань для контрольноїперевірки практичнихнавичок.

Таблиця 10.1 ТИПИ ПОМИЛОК У ПИСЬМОВИХ РОБОТАХ СТУДЕНТІВ

Види помилок /	Характеристика помилок
умовні позначення
Змістові(3)	Порушення	достовірності	викладу	матеріалу,
	невідповідність	викладу	запропонованій		темі,
	безсистемність викладу матеріалу, відсутність у тексті
	поділу на абзаци; за обсягом робота становить менше
	половини від норми, неповнота (поверховість) у розкритті
	теми, репродуктивний характер роботи, відсутність
	належноїаргументації думок.
Орфографічні (І)	Неправильненаписанняслів.
Пунктуаційні (V)	Неправильне вживання розділовихзнаків.
Лексичні (Л)	Уживання слова у непритаманному для нього значенні,
	некоректне використання синонімів, багатозначних слів,
	невиправданіповтори слів, використання зайвихслів.
Граматичні (Г)	Неправильно утворені слова або їх граматичні форми;
	порушення норм узгодження (підмета з присудком) або
	керування; неправильна побудова речень; неграмотне
	введенняцитат.
		236

Стилістичні (Ст) Уживання мовних засобів, що не відповідають задуму і стилювисловлювання.

Таблиця 10.2 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УСНОГО / ПИСЬМОВОГО МОНОЛОГІЧНОГО

ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Рівень	Бали /	Характеристика змісту						Грамотність
	За сис-	письмової роботи / усної						(загальна сума
	темою			відповіді				помилок /
	ISTS							їхня кількість /
								співвідношенн
								я за видами
								помилок)
Початковий	1	Студент будує лише окремі, не						17-18 і
		пов'язані між собою речення;						більше/ 7-8/4
		лексика висловлювання збіднена.
	2 / FX	Студент	будує		лише		окремі	15-16/7-8/4
		фрагменти			висловлювання;
		лексика	і	граматична			будова
		мовлення бідна й одноманітна.
	3 / FX	За обсягом		робота		становить		13-14/7/4
		менше	половини				норми;
		висловлювання не			є	завершеним
		текстом,		характеризується
		непослідовністю					викладу,
		пропуском	фрагментів,				важливих
		для розуміння думки; лексика і
		граматична будова збіднені.
Середній	4 / E	Усне чи письмове висловлювання						11-12/5-6/3
		за обсягом становить дещо більше
		половини норми і характеризується
		певною завершеністю, зв'язністю,
		проте є недоліки за рядом
		показників (до 7), наприклад:
		характеризується			неповнотою і
		поверховістю в розкритті теми;
		порушенням			послідовності
		викладу; не розрізняється основна
		та другорядна інформація; добір
		слів не завжди вдалий.
	5 / D	За обсягом робота наближається до						9-10/5-6/3
		мовної норми, в цілому є
		завершеною, тема значною мірою
		розкрита,		але		трапляються

237

		недоліки за рядом показників (до
		6): роботі властива поверховість у
		висвітленні теми, основна думка
		формулюється не чітко, бракує
		єдності стилю.
	6 / D	За	обсягом			висловлювання					7-8/5/3
		відповідає				нормі,			тема
		розкривається,				виклад			загалом
		зв'язний,				але			робота
		характеризується недоліками								за
		кількома показниками (до 5):
		помітний			її	репродуктивний
		характер,		відсутня			самостійність
		суджень, їх аргументованість;
		добір слів не завжди вдалий тощо.
Достатній	7 / C	Студент		самостійно				створює			5-6/3-4/2
		достатньо повний, зв'язний, з
		елементами			самостійних			суджень
		текст, вдало добирає лексичні
		засоби,		використовує					засоби
		виразності, образності мовлення,
		але в роботі є недоліки (до 4),
		наприклад: відхилення від теми,
		порушення				послідовності				її
		викладу, головна думка достатньо
		не аргументується тощо.
	8 / C	Студент			самостійно				будує		3-4/3-4/2
		достатньо			повне,		осмислене,
		самостійно			і	в	цілому		вдало
		написане		висловлювання,					проте
		трапляються				ще	недоліки			за
		певними показниками (до 3).
	9 / B	Студент			самостійно				будує		1 і 1(н/гр.)/3/2
		послідовний,				повний,			логічно
		викладений текст; розкриває тему;
		вдало добирає лексичні засоби;
		однак		припускається				окремих
		недоліків (за 2 показниками):
		здебільшого				це	відсутність
		виразної		особистісної позиції						чи
		належної її аргументації тощо.
Високий	10 / A	Студент			самостійно				будує		1/2/1
		послідовний				повний			текст,
		враховує		комунікативне				завдання,
		висловлює власну думку, певним
				238

		чином аргументує різні погляди на
		проблему,		робота		відзначається
		багатством словника,				граматичною
		правильністю,				додержанням
		стильової	єдності й виразності
		тексту, але за 1 з критеріїв
		допущено помилку.
	11 / A	Студент		самостійно				будує	1 (н/гр.)/1/1
		послідовний			текст,		враховує
		комунікативне					завдання;
		висловлює власну думку, зіставляє
		її з іншими думками, вміє пов'язати
		обговорюваний предмет з власним
		життєвим		досвідом,				добирає
		переконливі			докази			для
		обґрунтування			тієї	чи		іншої
		позиції;	робота			в		цілому
		відзначається багатством словника,
		точністю			слововживання,
		стилістичною						єдністю,
		граматичною різноманітністю.
	12 / A	Студент		самостійно				будує	0/0/1
		послідовний			текст,	висловлює
		власну думку, зіставляє її з іншими
		поглядами,			вміє		пов'язати
		обговорюваний предмет з власним
		життєвим		досвідом,				добирає
		переконливі			докази			для
		обґрунтування			тієї	чи		іншої
		позиції;	робота			відзначається
		багатством		словника,			точністю
		слововживання,				стилістичною
		єдністю,				граматичною
		різноманітністю.					Головний
		критерій – творчий підхід, вміння
		оперувати	цитатним			матеріалом,
		будувати власну позицію.

Примітка: Таблиціподаютьсязчастковим використаннямматеріалів такихджерел:

1.Грибан Г.В., Кучерук О.А. Практикум з методики викладання української мови: Навчально-методичнийпосібник. – К.: Кондор, 2003. – 160 с.

2.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Рідна мова. 5-11 класи / Підготували В. Новосьолова, Л. Скуратівський, Г. Шелехова. – К., 2001.

239

ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ДЛЯ СТУДЕНТІВ АРХІТЕКТУРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ»

Зразок 1

Варіант № 1

Завдання 1. Прочитайте уривок тексту, дайте йому назву, складіть анотацію і випишіть ключові слова.

Архітектурний розвиток України відбувався у загальному руслі тих процесів, що мали місце в Європі, оскільки вона знаходилася майже в середині континенту і її землі входили до складу двох могутніх імперій – Російської та Австрійської. У хронологічній послідовності це виглядало так.

У першій третині XIX ст. продовжували використовувати античні ордерні форми, у зв'язку з чим у більшості видань стиль архітектури цього часу помилково називають класицизмом. Однак, якщо вважати, що з 1750–1760 до 1830–1840 pp. панував один стиль, то у світовій художній культурі простежується парадоксальне явище – розвиток відбувається не від простого до складного, а навпаки. Насправді загальним для архітектури другої половини XVIII ст. і першої третини XIX ст. було лише вживання античних ордерів. Проте їх використання у XIX ст. базувалося на зовсім інших принципах, тому правильним буде повернутися до старої назви цього стильового явища – ампір, а найголовніше розглядати його не як завершення класицизму, а як першу фазу нової художньої епохи – історизму. На відміну від ренесансу, бароко і класицизму, коли будівля трактувалась об'ємно, стереометрично і членуваннями своїх зовнішніх мас відповідала структурі інтер'єру, тепер основоположним в архітектурі споруди виявилося безперечне підпорядкування її оточуючому простору. Саме щоб відбити велич містобудівного середовища, потрібні були лаконічні форми і гранично прості рішення. Все тісніше наближаючись одна до одної, споруди почали формувати фронт забудови вулиці-коридору. На площинно трактованих фасадах вже не було акцентів у вигляді колонних портиків або глибоких лоджій. Все спрямовувалось на те, щоб виявити масивність стіни та підкреслити її горизонтальну протяжність. Завдяки цьому стіна не лише відгороджувала внутрішній простір від зовнішнього, а й сприяла самостійності інтер'єру, який ставав функціональнішим і декоративно різноманітнішим.

Отже, у XIX ст. наступила нова художня епоха. Висловлене ще І. Ньютоном та розвинуте І. Кантом розуміння нескінченності Всесвіту, тіла як частини простору, що може бути абсолютним чи відносним, нарешті, здатність існування розміру у просторі – все це поклало початок зрушенням у світосприйнятті суспільства і, природно, зумовило докорінні зміни архітектурної мови. Саме розуміння простору як вмістища речей, нескінченного й одночасно реального, скрізь і завжди доступного для вивчення й засвоєння стало основою містобудівної естетики ампіру.

(Історія української культури. Т. 4, кн.2)

240