0402_УМПС_Арх_укр_2012

Культура мовлення

ВАНТАЖ, А НЕ ГРУЗ

Слово груз у ході відбору лексичних засобів не прищепилося в сучасній українській літературній мові, замість нього вживаємо вантаж. Отже, й похідні від груз – грузовий, грузовик, нагрузка, загружати тощо не є нормативними.

Двослівна офіційна назва вантажний автомобіль для скорочення вислову в пресі цілком слушно замінюється порівняно новим словом – вантажівка, якого поки що нема в словниках, але воно, без сумніву, посяде там належне місце. Напр.: «До цукрового заводу раз по раз під'їжджають наповнені буряками вантажівки» (газ.); «Молодий водій вантажівки в пошуках своєї зниклої нареченої проникає в загадковий і небезпечний світ прадавніх ритуалів» (газ.). Що ж до інших похідних від груз, то їх слід замінювати утвореннями від

вантаж: вантажний, вантажити, навантаження, завантажувати й под.

Речення з газети на зразок «Загружають машину всякою всячиною» помилкове з погляду лексичних норм (за О. Пономарівим).

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань

1.Оберіть правильну відповідь:

До того, як виступити перед колективом, провести ділову бесіду чи телефонну розмову, її необхідно

а) планувати заздалегідь б) визначити коло питань та основні наміри

в) з’ясувати позитивні та негативні якості співрозмовників і слухачів

2. Оберіть правильні відповіді:

Основними вимогами професійних текстів є

а) мовне багатство б) логічність в) точність

г) простота висловлення д) доречність

3. Оберіть правильні відповіді:

Логічним буде мовлення, в якому

а) сполучення одного слова з іншим несуперечливе б) слова розташовуються в логічній послідовності, яка відповідає ходові

думки в) підмінена особова форма дієслова зворотною або навпаки

4. Визначте словосполучення, в яких усі слова пишуться з великої літери: а) чумацький шлях б) конституційний суд україни в) всесвітня рада миру

г) харківський міський відділ освіти ґ) організація об’єднаних націй

121

д) кабінет міністрів е) збройні сили україни є) президент україни

5.Визначте словосполучення, в яких усі слова пишуться з маленької

літери:

а) великий піст б) прем’єр-міністр україни в) книжкова палата г) київські вулиці

ґ) петриківський розпис д) шевченківські традиції е) трипільська культура

є) третій міжнародний з’їзд українців

6.Визначте правильний переклад словосполучення «предварительный осмотр»:

а) огляд заздалегідь б) попередній огляд

в) предварительний огляд

7.Визначте речення, у якому немає помилок:

а) Аналогічні явища спостерігаються і в нечисленних пям'ятках іконопису з інших історично-культурних реґіонів українських земель.

б) У верхній частині портрета, найчастіше справа, малювали герб, а злівадекоративне драпірування.

в) Всі художні засоби в портреті наведено у відповідність з метою розкриття внутрішнього змісту зображуваного.

8.Визначте неіснуючу форму цитування: а) точна б) непряма

в) посилання г) диктування д) списовування

9.Оберіть правильні відповіді:

У виносках частіше за все вміщуються

а) бібліографічні дані літератури, яка згадується в тексті б) власні судження і думки автора

в) коментарі або додаткові дані до літератури або позначень, що згадуються чи містяться у тексті

10. Оберіть правильні відповіді:

За кількістю реферованих текстів реферати поділяються на

а) монографічні б) оглядові в) складові г) попередні

122

2. Завдання для формування практичних навичок

Завдання 1. Прочитайте і визначте, яким рисам наукового тексту відповідає пропонований текст. Складіть за змістом тексту п’ять запитань і сформулюйте усно короткі відповіді на них.

Принципи містобудування

Американський інститут архітекторів сформулював принципи, яких мають дотримуватися зодчі, котрі хочуть звести міста й селища, де буде приємно і зручно жити.

Принцип 1. Інтереси людини – понад усе. Жителі населеного пункту повинні мати можливість гуляти, пішки відвідувати магазини, культурні центри та ін. Це дає змогу поліпшити ситуацію з дорожнім рухом й екологічним станом.

Принцип 2. Надавати вибір. Люди повинні мати можливість вибору при пошуках житла, відвідування магазинів, організації відпочинку тощо. Наявність вибору дає змогу залучити до населеного пункту жителів різного віку, добробуту, професії тощо. У дітей обов’язково має бути можливість грати на повітрі в безпечних умовах.

Принцип 3. Заохочувати розмаїтість у використанні землі й архітектурних стилів. Місто не повинне являти собою монотонний і нудний пейзаж.

Принцип 4. Зберігати центр міста. Історичний центр міста варто реставрувати і всіляко заохочувати його розвиток. Старі будинки додають населеному пункту індивідуальності і чарівності. Історичний центр – „нерв” міста, що забезпечує його стійкий розвиток.

Завдання 2. Прочитайте текст (завд.1) ще раз перекажіть його зміст.

Завдання 3. Випишіть із продовження тексту завд. 1 прикметникові термінологічні словосполучення, визначте, в якому відмінку їх використано. П’ять з них провідмінюйте.

Принципи містобудування

(продовження)

Принцип 5. Варіювати транспортні можливості. Люди повинні мати можливість вибору між ходінням пішки, їздою на велосипедах, громадським транспортом та ін.

Принцип 6. Створювати суспільні простори. Люди повинні мати можливість бачити одне одного, знайомитися і спілкуватися. Для цього необхідні громадські будинки і площі, де можуть проходити збори, виставки, концерти, паради тощо. Тільки беручи участь у подібних заходах, люди відчуватимуть себе частиною єдиного цілого – їхнього міста.

Принцип 7. Створювати добрих сусідів. Кожен квартал повинен мати свою неповторну ідентичність. У цьому разі жителі кварталу пишаються своїм місцем проживання і прагнуть облагородити й упорядкувати його.

123

Принцип 8. Зберігати навколишнє середовище.

Принцип 9. Берегти традиційні ландшафти. Збереження в межах міста ділянок лісу, луків тощо з традиційними для них рослинами, комахами й тваринами вкрай важливо для міста і городян.

Принцип 10. Придумувати дизайн. Вдалий дизайн міста – основа його процвітання.

			“Washington Pro File”
Завдання 4.	Письмово	провідмінюйте	надані	термінологічні

прикметникові словосполучення.

Архітектурний стиль, історичний центр міста, суспільний простір, громадські будинки.

Завдання 5. Прочитайте текст і дайте йому назву. Поясніть, як за змістом він пов’язаний з текстом завд. 1 і 3.

Як і для великих лікарень, для низки освітянських закладів відводили значну за розмірами земельну ділянку, на якій зводили не компактну кількаповерхову споруду, а згідно з головною функціональною темою здійснювали зонування приміщень в окремих будівельних об’ємах, які розташовувались окремо або блокувались один з одним. Це мало місце при будівництві спеціальних середніх училищ, зокрема, при створенні школи садівництва в Одесі (1886-1889, архітектори М. Толвінський, П. Клейн). Тут поруч знаходилися двоповерхова навчальна споруда, житловий будинок і церква, виконані у вишуканих формах італійського зодчества епохи Проторенесансу. Часто цей прийом сприяв виникненню в середині кварталів доцільних і гармонійних композицій. Прикладом є три училища, збудовані у 1890-1892 рр. в Одесі за проектами М. Толвінського. Дівоче училище являло собою блок з трьох об’ємів, об’єднаних вздовж повздовжньої осі рекреаційним коридором. Шестикласне складалося з двох споруд із середніми коридорами, що продовжувалися в критій галереї.

Найскладнішим було ремісниче училище, де, крім сторожок біля огорожі, у кварталі знаходилися двоповерхові житловий будинок для персоналу і великий навчальний корпус, зблокований з одно- і півтораповерховими майстернями, розташованими навколо окремого внутрішнього двору. Подібно до деяких інших будівель М. Толвінського, в архітектурі училищ теж спостерігалося прагнення використати середньовічні форми Італії та Візантії для створення місцевого архітектурного напряму.

Найяскравіше принцип розосередження функцій в окремих об'ємах проявився у споруджених за єдиним проектом вищих навчальних закладах. Так, за складеним 1872 р. у Петербурзі проектом Р. Генріхсена планувалося вбудувати сім споруд Харківського технологічного інституту, в тому числі триповерховий головний корпус, хімічну, фізичну й механічну лабораторії, майстерні, газовий завод, житловий будинок для викладачів тощо. Будівництвом керували місцеві зодчі, спочатку М. Ловцов, згодом О. Бекетов,

124

В. Величко, за проектами яких додатково зводилися креслярський (1890) та інші корпуси. Всього серед зеленого масиву виросло 12 червоних споруд, вирішених в єдиному цегляному стилі з імітацією мотивів Середньовіччя. які склали виразний архітектурний ансамбль.

Таким же значним твором став комплекс Київського політехнічного інституту, зведений за конкурсним проектом І. Кітнера в 1899-1900 pp. під керівництвом О. Кобелєва у передмісті Шулявка. Якщо в Харкові навчальні корпуси очолювалися головним і розташовувалися кількома паралельними рядами, то в Києві головний і хімічний корпуси з двома житловими будинками виструнчилися в лінію вздовж Брест-Литовського шосе. Перед ними було висаджено парк, а за ними знаходилися механічні майстерні, сільськогосподарська станція та інші будівлі, теж послідовно витримані в ідентичних формах цегляного стилю.

Завдання 6. Із наданих словосполучень і речень оберіть і випишіть ті, що є тезами.

1.Вимірювати транспортні можливості.

2.В Україні є багато міст.

3.Зберігати навколишнє середовище – нагальне завдання кожної країни світу.

4.Створювати добрих сусідів.

5.Вдалий дизайн міста – основа його процвітання.

6.Зберігаючи центр міста, архітектор зберігає його історію.

7.Донецьк потребує архітектурного перепланування і удосконалення.

Завдання 7. Із виписаних вами тез (завд. № 6) оберіть одну й усно доведіть її, використовуючи аргументи та приклади з містобудування у Донецькому реґіоні.

Завдання 8. Напишіть складний план за темою „Будувати міста для комфортного життя і щастя”.

Завдання 9. Наведіть письмово приклади (3-5 позицій) укладання бібліографії до реферату чи курсової роботи.

Завдання 10. Відредагуйте бібліографічний список і запишіть правильний варіант.

1.Новітній українсько – російський словник: Близько 60 тис. слів / За ред. д-ра філол. наук , проф. Л. М.Пелепейченко.-Х, Прапор , 2003.-1080 с.

2.Українсько – російський словник /Уклад.: Г. П. Їжакевич та ін. – К.:

Наук. думка , 1999, 984 с.

3.Головащук С. І. Російсько – український словник сталих словосполучень. – К.: Наук. думка – 2001. – 640 с.

125

4.Тлумачний словник української мови : Понад 12500 статей (близько 40000 слів) /За ред. д-ра філол. наук , проф. В. С. Калачника.-Х.: Прапор 2004 992 с.

5.Словник іншомовних слів /Уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. –

К.: Наук.думка, 2000.-680.

6.Словарь української мови/За ред. Б. Д. Грінченка.-В 4 т.- К. :Лексикон,

6991.

7.Орфографічний словник української мови : Близько 120000 слів/ Уклад.: С. І. Головащук, М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко.- К.: довіра, 1994.-864 с.

Завдання 11. Перепишіть словосполучення, використовуючи, де потрібно, велику літеру.

далекий схід, композиція софії київської, міжнародний жіночий день, орден дружби народів, голова верховної ради україни, генеральний прокурор україни, південний берег криму, близький схід, верховна рада україни, кабінет міністрів україни, міністерство внутрішніх справ україни, західна україна, герб україни, київські вулиці, східні реґіони україни, архітектура київської русі.

Завдання 12. З підкресленими словосполученнями завд. № 11 складіть речення, ускладнені дієприкметниковими зворотами.

Завдання 13. Заповніть титульний лист, напишіть складний план і анотацію за темою курсової роботи «Місто має бути зручним для проживання».

Завдання 14. Прочитайте текст, наданий під рубрикою «Культура мовлення» і перекажіть усно його зміст.

Завдання 15. Прочитайте подані слова, виберіть з них і запишіть пари антонімів, паронімів і синонімів.

Низка, холодний, дослідний, крилатий, вислів, архітектор, істина, виборчий, конструкційний, гарячий, гіпотеза, конструктивний, компанія, дослідницький, тривкий, крихкий, керівник, громадський, кампанія, менеджер, припущення, ряд, афоризм, правда, виборний, громадянський, зодчий.

Завдання 16. Визначте, дефініції яких понять надаються під кожним пунктом.

1.… – коротко сформульовані положення, які потребують доведення.

2.… – стислий письмовий виклад змісту лекції або доповіді.

3.… – вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення; текст, що передає головну інформацію першоджерела.

126

4. … – буквально відтворені оратором фрагменти чужої промови чи статті на підтвердження власного погляду, для полеміки з цитованим автором або з іншою метою.

Завдання 17. Порівняйте українські фразеологізми з російськими і визначте в них різницю між символічними образами.

1.	Амбар від злодіїв устеріг, а від себе	1.	Домашнего вора не убережешься.
	не міг.
2.	Бачить, що в хижу, та дверей не	2.	В трех соснах заблудился.
	знайде.		Прошел огонь, и воду, и медные
3.	Був на покуті й під покуттям.	3.
			трубы.
4.	Вартий палац Паца, а Пац палацу.	4.	Игра стоит свеч.
5.	Ваша хата – мій верх.	5.	Параша-то ваша, да рубашка на
			ней наша.
6.	Видно й хати, та далеко чухрати.	6.	Близок локоть, да не укусишь.
7.	Високі то пороги на наші ноги.	7.	Этот кус не для моих уст.

Завдання 18. Прочитайте ще раз українські фразеологізми, наведені у завд. 16, і визначте їх ситуативне функціонування у мовленні.

Завдання 19. Прокоментуйте писемно афоризм Цицерона, наданий як епіграф до теми. Поясніть, чи стосується він специфіки мовлення фахівця.

Завдання 20. Прокоментуйте усно висловлювання великого українського вченого В. Вернадського «Наука є створенням життя. З навколишнього життя наукова думка бере матеріал, який вона перетворює на форму наукової істини. Саме це є стихійним відображенням людини в середовищі, що оточує її».

Чи стосується зміст наведеного афоризму сфери вашої майбутньої професійної діяльності? Обґрунтуйте відповідь аргументами та прикладами.

127

У всі часи багатство мови та ораторське мистецтво йшли поруч.

Антон Чехов

ТЕМА 6. МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ПИСЕМНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

ПЛАН

І. Теоретичний матеріал

§1. Особливості писемного професійного мовлення.

§2. Документ. Вимоги до укладання документів.

§3. Класифікація документів.

§4. Службове листування: етикет ділового спілкування, етикетні форми.

§5. Резюме.

§6. Правопис закінчень іменників у кличному відмінку.

Культура мовлення.

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань.

2.Завдання для формування практичних навичок.

Ключові слова та поняття

Документ, службовий лист, лист-відповідь, лист-підтвердження, листнагадування, лист-повідомлення, лист-запит, гарантійний лист, звертання, резюме, наказ, розпорядження, постанова, угода, контракт, доповідна записка, доручення, протокол, витяг з протоколу.

Критерії засвоєння

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти мають ЗНАТИ:

−зміст понять документ, лист, звертання, резюме;

−правила укладання резюме та листів різних видів.

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні ВМІТИ:

−укладати різні види документів: накази, угоди, контракти, доповідні та службові записки;

−укладати листи різних типів;

−укладати резюме;

−правильно вживати етикетні форми писемного ділового спілкування й володіти навичками використання відповідних їм лексико-граматичних засобів.

І. Теоретичний матеріал § 1. Особливості писемного професійного мовлення

Писемне мовлення для ділових людей, професіоналів, науковців є дуже важливою формою комунікації, оскільки саме через ділову документацію, листування встановлюються ділові контакти, доводиться до адресатів та чи інша інформація або відомості про фахівців, різні за часом події.

Особливостями писемного професійного мовлення є те, що воно:

128

•фіксується графічними знаками;

•завжди вторинне і спирається на усне або внутрішнє мовлення;

•має монологічну форму;

•характеризується високою регламентацією мовних засобів, чітким добором відповідної лексики, клішованістю фраз і структури.

На лексико-синтаксичному рівні професійне писемне спілкування характеризується високою регламентацією структури речень (вони не повинні обтяжуватися великою кількістю підрядних або ускладнюючих їх зміст частин; оскільки багато структур перетворилися на клішовані, і таке інше), вживанням систем лексики (окремі види документів мають свій усталений набір лексем та словосполучень, форм звертань до адресатів і позначення адресантів), етикетом спілкування (де є запозичення з епістолярного стилю і власні риси).

Отже, ділове писемне мовлення визначається як загальною культурою суспільства, так і культурою кожного його члена. У писемному ж мовленні надзвичайно великого значення набувають виразність почерку, чіткість літер, акуратність оформлення тексту (неохайність написаного, граматичні й пунктуаційні помилки в ньому свідчать про недостатню мовленнєву підготовку адресанта). У писемному професійному тексті не допускаються виправлення помилок і домальовування букв чорнилами. Друкують професійно-ділову документацію зазвичай чорним кольором середньої жирності по 57-60 знаків у рядку.

§ 2. Документ. Вимоги до укладання документів

Писемне професійне спілкування включає велику кількість різних за призначенням, змістом і формою документів.

Документ (лат. – повчальний приклад, спосіб ведення) є одним із засобів

«закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумову діяльність людини» (А.П. Коваль).

А оскільки документ – це основний вид професійного мовлення, у ньому записується й передається інформація про фахові контакти та ділове спілкування між державними та приватними установами, а також юридичними особами.

В організаціях, установах і на підприємствах найчастіше послуговуються текстовими документами, у яких інформація записується й передається в різних виглядах – рукописному, машинописному чи друкарському.

Документи урізноманітнюються за змістом (організаційно-розпорядчі,

або документи щодо особового складу, фінансово-розрахункові, або обліковофінансові, постачально збутові, або господарсько-договірні, організаційні, розпорядчі тощо), за способом фіксації (письмові, графічні, фотота кінодокументи), за назвою (доручення, заява, накази, протоколи, листи, розпорядження та ін.), за формою (стандартні, трафаретні, нестандартні, індивідуальні). Є розподіл документів і за складністю, місцем складання,

строками виконання, за гласністю, терміном зберігання, стадіями виготовлення та юридичною силою.

129

Текст будь-якого документа має бути чітким, конкретним, об’єктивним, стислим і юридично бездоганним.

При оформленні тексту документа слід дотримуватись основних правил його складання, за якими передбачається правильне написання й розташування його частин.

Кожний текст документа має заголовок, який розміщується посередині рядка аркуша.

Тексти організаційно-розпорядчих документів оформляють на папері формату А4 (297x210 мм) та А5 (148x210 мм). З обох боків сторінки для зручності залишають вільні поля: праве – не менше 8 мм, ліве – 35 мм; верхнє –

20 мм, нижнє – 19 мм (для формату А4) і 16 мм (для формату А5).

Перша сторінка тексту документа друкується на бланку, а наступні – на чистих аркушах паперу. Треба пам'ятати, що не можна переносити на іншу сторінку тільки підпис. На наступній сторінці, де ставиться підпис, повинно бути хоча б два рядки тексту документа.

Нумерація сторінок на документі, якщо текст розміщено на двох і більше аркушах, починається з другої сторінки (ставиться цифра 2).

Коли текст друкується лише з одного боку аркуша, то нумерація проставляється посередині верхнього поля арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю. Слово «сторінка» не пишеться й біля цифр не ставляться жодні позначки. Якщо ж текст друкується на обох боках аркуша, то непарні номери сторінок ставляться в правому верхньому кутку аркуша, а парні – в лівому верхньому кутку.

Текст доцільно чітко поділити на абзаци. Кожний з абзаців має містити відносно закінчену думку.

Коли ж документи складні (положення, статути, правила, доповіді,

огляди, звіти тощо), то тексти поділяють на розділи, підрозділи, параграфи,

пункти й навіть підпункти. Розділам дають заголовки, які розташовують у лівій частині сторінки й відокремлюють від тексту двома чи трьома міжрядковими інтервалами.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти нумеруються арабськими цифрами й розділяються крапками, як наприклад, позначення 14.10.8 означає: розділ 14, підрозділ 10, пункт 8. Така нумерація застосовується для того, аби чітко розчленувати документ на складові частини й спростити техніку роботи над великим текстом: коли додається чи знімається якийсь пункт, то нумерація інших пунктів змінюється тільки в межах відповідних розділів.

Тексти професійного мовлення вимагають точності формулювань. Вони не допускають двозначності й позбавлені емоційності.

Стандартні вислови та словосполучення в тексті, з одного боку, полегшують сприймання документів, а з іншого – практично скорочують час для їхнього складання.

(Складено з частковим використанням книги: Чорненький Я.Я. Українська мова (за професійним спрямуванням). Ділова українська мова / Теорія. Практика. Самостійна робота: Навчальний посібник.

– Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 142-144.)

130