0402_УМПС_Арх_укр_2012

ІІ відміна	Закінчення у кличн.	Приклад
	відм.
Іменники чолов. р.	-у	Іванку, батьку
на приголосний, -й	а) тверда група: -ик,
та -о	-ок, -ко
іменники середн.
роду на -о, -е, -я	б) іншомовні слова з	Фрідріху, Жаку, Олегу
іменники з суф. -ище,	основою на к, х, г	(Олеже)
-исько	в) деякі імена на	слухачу, а також: діду, сину,
	шиплячий	тату
	-ю
	а) іменники м'якої гр.	Віталію, Валерію,
	та на -й	Анатолію, Костю, а також
	-е	краю, добродію
		Іване, Тимоше, друже,
	а) безсуфіксні
	іменники твердої групи	голубе, пане Володимире
ІІІ відміна	Закінчення у кличн.	Приклад
	відм.
а) іменники жіноч. р.	-е	Любове, Марготе, Катрине
з приголосн. у кінці
слова або з м'яким		мати
знаком
б) іменник мати
4 відміна: ім. сер. р.:	співпадають форми	плем’я, дитя, лоша, курча,
плем’я, дитя, лоша,	називного і кличн.	ім'я
курча, ім'я	відм.
Примітка: У звертаннях	змінюються обидва	Добродію бригадире
слова (при позначенні посади може не		(бригадир)
змінюватися назва посади)		Пане Петре
		Пане Олексо

КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК ІМЕН ПО БАТЬКОВІ Імена по батькові чоловічого роду мають у кличному відмінку закінчення

-у, а жіночого роду – закінчення -о: Тимофію Єгоровичу, Ларисо Петрівно.

Культура мовлення

ПРАВИЛЬНО ВИЗНАЧАЙТЕ КАЛЕНДАРНІ МЕЖІ

За допомогою прийменника з визначають початкову календарну дату чинності наказу, постанови, указу, розпорядження тощо. Наприклад, запис у наказі: Зарахувати О.І. Іваненка на посаду касира з 15 квітня 2005 року

означає, що О.І. Іваненко починає виконувати службові обов'язки касира у день, визначений цим числом, тобто 15 квітня 2005 p.; запис у наказі: Звільнити М.П. Коваленка з посади завідувача відділу з 1 лютого 2005 р. означає, що

151

М.П. Коваленко у день, визначений цим числом лютого, припиняє виконання своїх службових обов'язків завідувача відділу, заробітну плату йому нараховують за попередній відпрацьований день, тобто за 31 січня 2005 р.

Коли ж потрібно визначити водночас початкову і кінцеву календарні дати, тобто певний період часу, прийменник з вживають у парі з прийменником до,

зрідка – по: Встановити карантин з 1 лютого 2005 р. до (по) 15 березня 2005

р.; Встановити випробувальний термін з 15 квітня 2005 р. до (по) 15 травня

2005 р.

Прийменники до, по указують на кінцеву календарну дату чинності чогонебудь. Українській мові більш органічний прийменник до. Наприклад, запис Термін виконання до (по) 25 січня 2005 р. означає, що згадана календарна дата є останнім днем виконання чогось. Дехто помилково гадає, що тут останнім днем слід вважати 24 січня 2005 р. Інші, щоб увиразнити входження дати 25 січня 2005 р., до запису додають прислівник включно: Термін виконання до (по) 25 січня 2005р. включно. Проте вживання цього прислівника є зайвим, бо воно дає підстави вважати, що дата 25 січня 2005 р. у поданому записі може бути некінцевою.

Унаказах про звільнення з роботи не прийнято писати: Звільнити ... до (по) 15 квітня 2005 р. Правильно: Звільнити ... з 15 квітня 2005 р.

Уділових документах не можна передавати календарні межі назвами днів тижня: Звіти подати до вівторка. Треба зазначати число, місяць і рік: Звіти подати до 2 червня 2005 р.

(За матеріалами журналу «Українська мова», №3, 2005)

НА АДРЕСУ і ЗА АДРЕСОЮ

В українській мові досить поширені конструкції іменника в орудному відмінку з прийменником за, що вказують на обставинні відношення, спосіб дії:

за наказом, за планом, за прикладом, за звичаєм, за знаком і т. ін. Напр.: «Всі запорожці за цим знаком поскидали свої шапки» (О. Довженко). Але ці самі відношення виражаються й за допомогою інших конструкцій. У багатьох газетах, радіо й телепередачах помилкові з погляду синтаксичних норм вислови на зразок за пропозицією, за нашою думкою майже витіснили нормативні відповідники на пропозицію, на нашу думку.

Вислови на адресу і за адресою мають різне значення. Перший означає напрямок дії: «Листи надсилайте на адресу... По довідки звертайтеся на адресу...» Другий указує місце, де відбувається дія: «Консультаційний пункт

міститься (або розташований, але не знаходиться) за адресою; зустріч із народним депутатом відбудеться за адресою...» (За О. Пономаревим).

НЕ ЗАКЛЮЧАЙМО ДОГОВОРІВ!

Наше телебачення, а почасти й радіомовлення постачає мовні перли на кшталт заключати договори. Це вже настільки суржикова продукція, що ось сядь та плач. А хіба важко правильно висловлюватися, тобто мовити укладати

договори, угоди тощо?!

Іван Вихованець («Українська мова», № 3-4, 2003)

152

НЕ СКЛАДАЙТЕ ЧОГО НЕ ТРЕБА

У сучасному усному й писемному мовленні помітно надуживають словом складати в невластивих йому значеннях «бути чим-небудь, являти собою щось» і «утворювати якусь кількість, давати в сукупності»: складати виняток,

складати етап, складати основу, складати особливість, складати труднощі, складати третину прибутку, складати двадцять відсотків і под.

Наприклад: Показники середньомісячної заробітної плати за 2002 рік у Додатку 2 у сумі складають 376 грн. (З газети). Такі конструкції являють собою невдалі переклади з російської мови (пор.: составлять исключение,

составлять этап, составлять основу, составлять особенность, составлять двадцать процентов...).

У значеннях «бути чим-небудь, являти собою щось» і «утворювати якусь кількість, давати в сукупності» потрібно вживати дієслово становити,

наприклад: Усі ці роки його розум був захоплений війнами. Вони становили духовний клімат його епохи (О. Довженко); Ці роботи становлять новий етап у науці про виникнення життя на Землі (І. Підоплічко); Зазначимо, що мінімальна пенсійна виплата становила, за старим законом, майже 92 грн. (З

журналу).

Іван Вихованець («Українська мова», № 3-4, 2003)

ІСНУЄ – ЦЕ ХТОСЬ ЖИВЕ ЧИ ЩОСЬ Є?

Сьогодні спостерігаємо дедалі ширше поєднання дієслів існувати/не існувати з назвами конкретних предметів та абстрактних понять зі значенням наявності/відсутності чогось, пор.: Існує домовленість; Існує думка; Існує

загроза; Існують проблеми в книговиданні; Існують різні прийоми спілкування лікаря з пацієнтом; Таких ліків не існує тощо. А чи можна так уживати?

Тлумачний словник української мови подає двоє значень дієслова існувати: 1. Бути в дійсності; бути. 2. Бути живим, жити (СУМ, т. IV, с. 49). Якщо спиратися на це тлумачення, то можна. Проте значення буття, наявності/відсутності чогось виразніше передають форми є/немає або їхні синоніми (Є дуже дорогі ліки; Немає дешевих ліків; Є фінансово-економічна криза; Немає фінансово-економічної кризи), а зі значенням «жити/не жити,

бути/не бути живим» логічніше сприймаємо дієслова існувати/не існувати (Існують люди; Існують комахи). Тому згадані вживання з дієсловами існувати/не існувати в українській мові органічніше звучатимуть так: Є

домовленість (Досягнуто домовленості); Є думка (Відома думка); Є загроза (Наявна загроза); Є проблеми в книговиданні (Маємо проблеми в книговиданні); Є різні прийоми спілкування лікаря з пацієнтом (Використовують різні прийоми спілкування лікаря з пацієнтом); Таких ліків немає.

Отже, дієслова існувати/не існувати логічно вживати тоді, коли йдеться про життя істот (людей, диких і свійських тварин, птахів, риб, комах тощо), а не про наявність/відсутність конкретних предметів чи абстрактних понять.

Катерина Городенська («Українська мова», № 4, 2009)

153

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань

1.Оберіть правильну відповідь:

Кожний текст документа має заголовок, який розміщується на рядку а) посередині б) праворуч в) ліворуч

2. Оберіть правильну відповідь:

За спеціалізацією документи поділяють на а) службові б) офіційні в) загальні г) оригінальні д) засекречені

е) незасекречені

3. Оберіть правильну відповідь:

Листи, телеграми, телефонограми, довідки, заявки, службові записки, інструкції належать до документів за такою ознакою:

а) найменування б) спеціалізація в) походження г) призначення д) структура

4. Оберіть правильну відповідь:

Внутрішні та зовнішні документи належать до однієї групи за такою ознакою:

а) найменування б) спеціалізація в) походження г) призначення д) структура

5. Оберіть правильну відповідь:

Організаційні, розпорядчі, статутні, виконавчі, інформаційні документи, а також документи колегіальних органів належать до однієї групи за такою ознакою:

а) найменування б) спеціалізація в) походження г) призначення д) структура

154

6. Оберіть правильну відповідь:

Регламентовані та нерегламентовані документи належать до однієї групи за такою ознакою:

а) найменування б) спеціалізація в) походження г) призначення д) структура

7. Оберіть правильні відповіді:

Головними особливостями писемного професійного мовлення є те, що воно

а) фіксується графічними знаками б) завжди вторинне в) спирається на усне мовлення

г) має монологічну форму д) характеризується точним добором відповідної лексики е) має діалогічну форму є) завжди первинне

ж) не спирається на усне мовлення

8. Оберіть правильні відповіді:

До листів, що потребують відповіді, належать такі листи: а) прохання б) звернення в) пропозиції г) запити

д) попередження е) нагадування є) відмови

9. Оберіть правильну відповідь:

Лист, який надсилається цілій низці установ, це – а) циркулярний лист б) колективний лист в) звичайний лист

10.Знайдіть серед наданих звертань неправильне а) шановний секретар б) шановний директору в) шановні панове г) шановне панство

11.Знайдіть правильні форми звертання

а) Михайле Івановичу б) Інно Іванівно в) Вакуле Семеновичу г) Ларисо Іванівно

155

д) Ілле Петровичу е) Тетяно Петрівна

12.Визначте закінчення кличного відмінка іменників першої відміни а) о б) е в) є г) ю д) у е) а є) я

13.Визначте правильні форми завершальних речень у ділових листах а) Із повагою, … б) Прощавайте…

в) Із найкращими побажаннями, ...

14.Оберіть правильну відповідь

Документ, де у стислій формі (не більше 1 с.) претендент на посаду викладає основні відомості про власну освіту і трудову діяльність, називається

а) резюме б) характеристика

в) бібліографія г) анотація

15. Визначте речення, в якому немає стилістичних помилок а) Нагадуємо Вам, що, вирішивши перепланування житлових приміщень

багатоповерхових будинків, слід керуватися не тільки законодавством, але й відповідними законами та постановами.

б) Конституція України визнає людину, її життя і здоров’я, честь і достоїнство, недоторканість і безпеку самою вищою соціальною цінністю.

в) Дуже прошу подовжити мені термін екзаменаційної сесії днів на п’ять.

2. Завдання для формування практичних навичок

Завдання 1. Від наведених імен та по батькові утворіть і запишіть форми звертань.

Федір Пилипович, Григорій Михайлович, Степан Васильович, Богдана Іванівна, Марина Олександрівна, Стефанія Григорівна, Надія Вікторівна, Ольга Дмитрівна, Світлана Микитівна, Марія Олексіївна, Олексій Андрійович, Максим Володимирович, Генріх Ярославович, Ігор Тимофійович, Володимир Петрович, Олег Юрійович.

Завдання 2. Пригадайте і запишіть у формі кличного відмінка відомі вам імена та по батькові викладачів вашого факультету.

156

Завдання 3. Письмово оформіть звертання, додаючи до поданих іменників прикметник шановний, вельмишановний, високоповажний, дорогий тощо у необхідній формі.

Голова (зборів), секретар, добродій, власник, сантехнік, будівельник, громада, господар, господиня, водій, добродійка, добродії, товариство, громадянин, громадяни, друг, друзі, пан, пані.

Завдання 4. Запишіть пропоновані слова, розкриваючи дужки й обираючи необхідну літеру.

Без(з,с)підставно, (з,с)конкретизувати, (з,с)тверджувати, (з,с)хибити, (з,с)формувати, ро(з,с)формувати, ро(з,с)хитати, бе(з,с)перервно; мі(ж,ш)галузевий, на(д,т)звичайний, на(д,т)потужний, від(д,т)тінювати, ві(д,т)хиляти, пере(д,т)часний; пр(і,и)звище, пр(и,е)ватний, пр(и,е)зидент, пр(и,е)тензія, пр(и,е)стиж, пр(и,е)тендент, пр(и,е)валювати, пр(и,е)зма, пр(и,е)лад, пр(и,е)рогатива, пр(и,е)міювати.

Завдання 5. Запишіть звертання за схемою загальна назва + власне ім'я, використовуючи подані іменники. Складіть офіційний та особистий листи, розпочавши їх з утвореного вами від підкреслених слів звертання.

Віталіна, Олександр, Дмитро, Ганна, Інна, Пилип; Юлія Миколаївна, Кароліна Юріївна, Павло Сергійович, Михайло Володимирович, Емма Василівна.

Завдання 6. Складіть лист-відповідь, використовуючи один із наданих

типових мовних зворотів.

У відповідь на Ваш лист від (дата) ...

Відповідаючи на Ваш запит від (дата) ...

Згідно з нашою домовленістю...

На Ваш запит про ... даємо письмову відповідь…

Завдання 7. Використовуючи один із наданих мовних зворотів, складіть лист-вибачення.

−Просимо вибачення за прикре непорозуміння, що сталося ...

−Щиро просимо вибачити за затримку з відповіддю ...

−Просимо вибачити нам за неможливість вчасно виконати Ваше замовлення…

−Хочемо вибачитися за завдані Вам зайві турботи ...

Завдання 8. Знайдіть і виправте стилістичні помилки у пропонованих реченнях, запишіть правильні варіанти.

157

1.Це внештатна посада з почасовою оплатою.

2.Наша задача заключається в тому, щоб рахуватися з думками людей.

3.Крупних українських спортсменів нагородили високими нагородами.

4.Я лишаю Вас слова, у цьому питанні ми розберемось.

5.Сидячих в першому ряду просять піти на сцену.

6.Прийомна міністра працює по слідуючому графіку.

Завдання 9. Зредагуйте і запишіть резюме, доповнюючи його необхідною (але відсутньою) інформацією.

Резюме

Лариса Анатоліївна Світницька Народилася 15 вересня 1965 р.

Досвід роботи: серпень 1984 р. – серпень 1986 р. – учитель початкових класів СЗШ № 12 м. Золотоноша;

липень 1992 р. – жовтень 1999 р. – викладач креслення України в Харківському педагогічному коледжі.

Із жовтня 1999 р. дотепер викладач основ живопису Харківського реґіонального інституту післядипломної освіти вчителів.

Додаткові відомості: загальний педагогічний стаж 16 р. Навчаючись у ХДУ, працювала за сумісництвом у міському приватному ліцеї «Джерело» викладачем креслення. 1994 р. закінчила курси перекладачів. 1998 р. видала довідник «Абетка малювання», вела програму «Колір надії» на Харківському обласному радіо.

У разі потреби можу подати рекомендації.

(підпис)

Завдання 10. Складіть власне резюме, щоб обійняти у майбутньому бажану посаду.

Завдання 11. Прочитайте уважно тексти, наведені під рубрикою «Культура мовлення», і за їхнім змістом заповніть таблицю.

Стилістичні поради

Автор	Проблема, яка	Рекомендації
	розглядається

Завдання 12. Прокоментуйте усно афоризм А. Чехова, введений як епіграф до теми.

Завдання 13. Складіть лист-звернення до декількох студентів вашої групи з рекомендаціями щодо удосконалення їхніх навичок з українського мовлення.

158

Бесіду слід вести так, щоб кожний із співбесідників мав з неї користь, набуваючи більше знань.

Геракліт

ТЕМА 7. МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ УСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

ПЛАН

І. Теоретичний матеріал

§1. Характеристика комунікативної ситуації та спілкувальної поведінки мовців.

§2. Мовленнєвий етикет і види спілкування.

§3. Діалог і монолог: рекомендації щодо вербальних і невербальних форм етикету поведінки адресата та адресанта.

§4. Правопис і відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові. Переклад російських прізвищ українською мовою.

Культура мовлення.

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань.

2.Завдання для формування практичних навичок.

Ключові слова та поняття

Мовленнєвий етикет, форми мовленнєвого етикету, комунікативна ситуація, спілкувальна поведінка, монолог, діалог.

Критерії засвоєння

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти мають ЗНАТИ:

−зміст понять мовний етикет, монолог, діалог;

−набір тактичних та мовних засобів у межах усного вербального

спілкування.

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні ВМІТИ:

−складати монологи і діалоги різних типів;

−брати участь у монолозі та діалозі;

−використовувати вставні конструкції у діалогічному мовленні;

−правильно вживати відмінкові форми прізвищ, імен та по батькові.

І. Теоретичний матеріал

§ 1. Характеристика комунікативної ситуації та спілкувальної поведінки мовців

Спілкування розгортається в конкретних сферах, що охоплюють численні комунікативні, або мовленнєві, ситуації. Параметри кожної ситуації визначаються в основному такими її складовими: ХТО – КОМУ – ЩО – ПРО ЩО – ДЛЯ ЧОГО – ДЕ – КОЛИ.

ХТО і КОМУ – це учасники комунікативного акту, комуніканти. ХТО – той, хто говорить (пише), – в науковій літературі має різні термінологічні найменування: «адресант», «відправник», «надавач» та ін. КОМУ – той, до

159

кого говорять (пишуть), – теж має низку назв, співвідносних із назвами ХТО: «адресат», «отримувач», «реципієнт», «сприймач».

Для комунікативної ситуації суттєвою є наявність-відсутність третьої особи (осіб), яка не бере участь у діалозі, але від присутності якої залежить спілкувальна поведінка адресанта (першої особи) й адресата (другої особи).

ЩО – це те, що сказано (написано), тобто повідомлення, текст. ПРО ЩО – це змістова сторона тексту.

ЧОМУ – це спричиненість мовлення, його каузальна (лат. causa – «причина») обумовленість, мотивація.

ДЛЯ ЧОГО – це цільова обумовленість мовлення. Залежно від того, яку мету ставить перед собою адресант (поінформувати адресата, переконати його, створити йому настрій тощо), він організовує своє мовлення, добирає відповідні виражальні засоби, способи побудови тексту, дотримується певної стратегії і тактики в комунікативній поведінці.

Учасники комунікативного акту залежно від характеру комунікативної ситуації та її складових поводяться по-різному. Обирається різна стратегія і тактика говоріння (писання), використовуються різні мовні й позамовні засоби вираження тощо. Коли, наприклад, ХТО – студент, а КОМУ – в одній ситуації – професор-екзаменатор, у другій – колега-студент, а в третій – учень- п’ятикласник, то, розповідаючи про теорію множин, ХТО не може це робити однаково. Подібно на мовленнєву поведінку справляють вплив й інші складові комунікативної ситуації: мета, місце, час, 3-тя особа (особи).

У спілкувальній поведінці отримують своє вираження соціальні та індивідуальні особливості комуніканта: вік, стать, становище в суспільстві, вихованість, ерудиція, тип характеру та ін. Візьмімо для прикладу статеві відмінності спілкувальників. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і спрямовують її, виявляючи свою зацікавленість або ж бажаючи змінити тему.

Статистично жінки балакучіші за чоловіків. Так, за день середній американець вимовляє 11500 слів, американка – 26200 слів. За сімдесят років життя пересічний француз проводить із телефонною слухавкою в руці один рік, а француженка – три роки. Балакучість жінок відбита й у фольклорі багатьох народів. Наприклад, німці говорять: Ein Mann – ein Wort, eine Frau – ein Wörterbuch – «чоловік – слово, жінка – словник».

Відомо, однак, що кожне явище має свій «позитив» і свій «негатив». Так і з балакучістю. За даними французького дослідника Жана Каміо, говоріння затримує дихання (йоги для цього виконують спеціальні вправи). Власне, говоріння – це в певному сенсі подовжене видихання. Якщо під час нормального дихання тривалість вдиху і видиху становить пропорцію 1:2, то в розмові, читанні лекції тощо вона може змінюватись навіть до 1:30. Це поліпшує кровообіг і, як наслідок, продовжує життя. «Нарешті ми знаємо, чому жінки живуть довше за чоловіків!», – прокоментував висновки Ж. Каміо один французький часопис.

Проте, дбаючи в такий спосіб про своє здоров’я, мовці не повинні забувати про культуру спілкування, про етикетність мовленнєвої поведінки, яка полягає

160