Конспект_микроекономика

24

Розглянемо тепер ситуації зміни стану рівноваги. Найпростіші з них пов'язані із зміною неціно-вих чинників попиту та пропозиції. Нехай внаслідок удосконалення технології крива пропозиції S0 пересунеться праворуч вниз (S1), як це зображено на графіку ( мал. 2.7.а).

За таких умов відбувається зміщення стану рівноваги із точки E0 в точку E1.

При цьому рівноважна ціна падає до рівня P1E, а рівноважний обсяг зростає до рівня

Q1E.

Очевидно, що підвищення цін на ресурси призводить до зростання витрат фірми і зсуву кривої пропозиції ліворуч вгору (S2) ( мал. 2.7.6). Рівноважна ціна підніметься до рівня P2E , а рівноважна кількість скоротиться з QE до Q2E.

Мал. 2.8. Вплив на рівновагу впровадження акцизного податку.

Аналогічно можна розглянути ситуації зміни стану рівноваги внаслідок зміни інших нецінових чинників як пропозиції, так і попиту.

Можливі також ситуації зміни стану ринкової рівноваги пов'язані з державним реґулюванням.

Розглянемо запровадження акцизного податку на певне благо. Введення податку еквівалентне зростанню витрат фірми, а тому крива пропозиції 8 зсувається праворуч вгору ( мал. 2.8).

Мал. 2.9. Процес руху рівноваги у павукоподібній моделі.

25

Довжина відрізка EtM дорівнює ставці податку t. Проте, як бачимо на графіку, ціна зростає на величину меншу, ніж ставка податку, тобто податковий тягар розподіляється між споживачами й виробниками продукції. Пропорції такого розподілу є різними і залежать від нахилу ліній попиту та пропозиції ( тему 3). У даному випадку слід запам'ятати, що база оподаткування скорочується (з QE до QtE), а загальні податкові надходження дорівнюватимуть величині QtE t , або, графічно, площі прямокутника PSMEtPtE. При цьому площа прямокутника PSKEtPtE відповідає податковим надходженням від споживача, а площа прямокутника PEKMPS — податковим надходженням від виробника.

2.5. Динамічна модель ринкової рівноваги

Досягнення стану рівноваги — це не одноразовий акт, а процес. Розглянемо один із прикладів моделей такого процесу.

Досить часто продавці розробляють свою цінову стратегію, базуючись на минулому досвіді. Припустімо, продавці сподіваються, що в наступному періоді ціни, за якими вони успішно реалізували продукцію в попередньому періоді, залишаться незмінними. Кориґування обсягу виробництва при уточненні цін неможливе. Отже, обсяг пропозиції QSt поточного періоду t залежить від ціни товару

в попередньому періоді (t-1):
QSt = fS (Pt-1)	(2.9)

Розглянемо проблему досягнення рівноваги графічно (мал. 2.9). Лінія попиту В відображає ситуацію поточного періоду: споживач знає, скільки та за якою ціною він бажає купити сьогодні, тобто

QDt = fD (Pt)

(2.10)

Нехай ціна в початковий період встановилася на рівні P0. Прийнявши це значення за ціну наступного (поточного) періоду, фірма виробить Q1 одиниць продукції, але споживач за такою ціною готовий мати лише Q0. Кількість Q1, яку продавець запропонував на ринку, може бути реалізована лише за ціною P1. Далі, за тією ж логікою, можна продовжити рух (на графіку його зображено стрілками) і, нарешті, потрапити до рівноважної точки Е (або ж максимально наблизитися до неї). Варто відмітити, що в даному випадку рух до рівноважної точки став результативним, оскільки нахил лінії пропозиції перевищує нахил лінії попиту. Якщо ж лінія пропозиції пологіша в порівнянні з лінією попиту, то рівноваги можна й не досягти. За умови, коли нахили обох ліній рівні між собою, відбуватимуться коливання навколо точки рівноваги, без наближення до неї. Описана модель називається павукоподібною моделлю.

26

ТЕМА № МЕ-3 ЕЛАСТИЧНІСТЬ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

3.1.Поняття еластичності.

3.2.Еластичність попиту за ціною та її вимірювання.

3.3.Еластичність попиту і витрати споживача.

3.4.Еластичність попиту за доходом.

3.5.Перехресна еластичність попиту.

3.6.Еластичність пропозиції.

3.1. Поняття еластичності

Згідно із законом попиту, при зниженні ціни товару споживач готовий купувати його більше.

Проте ступінь чутливості споживача буде різним як для різних товарів, так і при певних змінах ціни на один і той же товар.

Для одних товарів невелика зміна ціни призводить до значних змін у кількості продукції, що купується. Для інших значна зміна ціни призводить до невеликих змін у кількості продукції, що купується.

Припустімо, що взаємозв'язок між економічними змінними описується функцією Y= f (X). Як буде змінюватися значення залежної змінної Y при зміні функціонально пов'язаної з нею незалежної змінної X, або яка чутливість досліджуваного показника до зміни незалежної змінної?

Можливі два підходи до аналізу чутливості таких змін.

Перший підхід базується на аналізі абсолютних змін, при якому приріст фактора співвідноситься із приростом залежної змінної. Таким чином оцінюється, наскільки змінюється значення функції при зміні незалежної змінної на одиницю.

В загальному випадку, коли відома функціональна залежність між змінними, показник чутливості, у відповідності з першим підходом, може бути визначений як похідна функції:

	fx'	dy	lim	y	(3.1)
		dx
				x

x 0

Графічно цьому відповідає нахил дотичної по відношенню до вісі цін. Розглянемо як приклад функцію попиту від ціни Q = f (P).

Візьмемо криву попиту на яблука, де нам відомі тільки дві точки. Інформація щодо значень цін та відповідних обсягів попиту наведена у таблиці 3.1.

Згідно з даними таблиці, показник абсолютних змін визначається відношенням Q/ P і дорівнює -0.5 кг/грн., тобто має конкретну розмірність. Припустімо тепер, що вага яблук вимірюється в грамах (г), тоді значення ( Q/ P ) буде дорівнювати (-500 г/грн.). Показники ( Q/ P) вимірюють чутливість величини попиту споживача до зміни ціни і, по суті, як у першому, так і в другому випадку характеризують один і той же ступінь чутливості споживача. Однак значення показників ( Q/ P) різні, оскільки залежать від одиниць вимірювання. В цьому полягає основний недолік даного підходу.

27

Таблиця 3.1. Значення цін та обсягу попиту на яблука.

Точка	Ціна яблук		Обсяг попиту/		Зміна ціни	Зміна обсягу
	(грн./кг)		(кг)		( Р)	попиту ( Q)
1	Р1	= 0.5		Q1 = 2	+1	-0.5
2	Р2	= 1.5		Q2 = 1.5

Для ліквідування впливу такого недоліку використовується другий підхід, який ґрунтується на аналізі відносних змін.

Мірою відносних змін є показник еластичності, котрий визначається як відношення відносної зміни залежної змінної до відносної зміни функціонально пов'язаної з нею незалежної змінної.

Часто в економічному аналізі кажуть про еластичність як про співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. Показник еластичності — величина безрозмірна і не залежить від одиниць вимірювання змінних. Він розраховується за формулою:

E			Y		X		Y		X
	X		Y							(3.2)
					X X Y

Такий показник еластичності називається еластичністю в точці, оскільки він визначається на певному відрізку функції як її граничне значення (при X 0) і стосується лише визначеної точки функції Y.

Мал. 3.1. Цінова еластичність попиту.

3. 2. Еластичність попиту за ціною та її вимірювання Еластичність попиту за ціною ED — показник відсоткової зміни обсягу

попиту при зміні на 1% ціни на товар вздовж даної кривої попиту на нього. Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від'ємним числом.

28

Для функції попиту QD = f (P) еластичність в точці розраховується як:

ED	Q /Q		Q		P		ED		% QD(відсоткова зміна обсягу попиту)
	D D		D
									% P(відсоткова зміна ціни)
					QD , або					(3.3)
	P/P		P

Приклад: Ціна на цигарки збільшилась на 20%, продаж цигарок знизився на

4%.

ED = (-4)% 20% = -0.2Існують деякі труднощі у визначенні показника еластичності. Покажемо це на прикладі даних таблиці 3.1. Якщо за базові змінні кількості й ціни візьмемо показники в точці 1 (відповідно 2 кг і 0.5 грн./кг), то, згідно з формулою (3.3), показник еластичності дорівнюватиме -0.125. Якщо за базові змінні візьмемо кількість і ціну в точці 2 (1.5 кг і 1.5 кг), то еластичність дорівнюватиме -0.5. Уникнути цього протиріччя можна, якщо за базові показники обирати середнє значення на відповідному відрізку, тобто користуватися формулою дугової еластичності, або формулою центральної точки:

ED		Q		(P1	P2 ) / 2
					Q2 ) / 2	(3.4)
		P (Q1

Попит може бути еластичним, нееластичним або мати одиничну еластичність

( мал. 3.1).

Попит еластичний, коли дана відсоткова зміна ціни призводить до відносно більшої відсоткової зміни кількості (за абсолютними величинами), тобто

|% Q| > % P і

% Q

ED % P 1 .

Попит нееластичний, коли дана відсоткова зміна ціни призводить до відносно меншої відсоткової зміни кількості (за абсолютними величинами), тобто

% Q < % P і

ED					% Q			1.
					% P

Одинична цінова еластичність попиту має місце, коли відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні кількості запитуваного товару, тобто

% Q = % P , отже, ED = 1.

Еластичність лінійної функції попиту

На кожній лінійній кривій попиту є точки з еластичним і нееластичним попитом.

Як відомо, в явному вигляді лінійна функція попиту може бути записана

як QD=a - b p. Похідна цієї функції dQD dP b const , а значення QD і р змінюються вздовж кривої попиту, що призводить до зміни еластичності ( мал. 3.2).

Розглянемо зміни показника еластичності вздовж кривої попиту, де можна визначити п'ять ситуацій:

1)випадок абсолютно нееластичного попиту: ЕD=0 (точка В);

2)випадок нееластичного попиту: 0<|ЕD|<1 (внутрішні точки на відрізку СВ);

3)випадок еластичного попиту: -1<ЕD< (внутрішні точки на відрізку АС)',

29

4)випадок абсолютно еластичного попиту: ED = (точка A);

5)випадок одиничної еластичності: |ED|=1 (точка С).

Мал. 3.2. Еластичність лінійної функції попиту.

Коефіцієнт еластичності в загальному випадку розраховується згідно з формулою:

	ED	b	P
			Q	(3.5)

Зокрема, ED=0 у точці B, оскільки Р=0, і ED = у точці А, оскільки QD = 0. В деякій точці С на відрізку АВ можна визначити коефіцієнт еластичності

геометричне:

dQ

OB

CF

;

P

OF

;

OA

AF

OE

dP

Q

(тут OB означає довжину відрізка OB);

СF OF

ED AF OE ;

OF CB

CF OE ED AF AC .

Існує декілька функцій, що широко використовуються в економічному аналізі і мають постійну еластичність; зокрема, для степеневої функції

	Q	a	a p b
		pb

(тут а>0, b>0) еластичність визначається таким чином:

ED

dQD

p

;

dQD

a ( b) p b 1;

ED

a ( b) p b 1 p pb

b.

a

dp Q

dp

Q

a

a p 1

p

Для функції

, графіком якої є рівностороння гіпербола, цінова

еластичність попиту дорівнює -1 для всіх точок цієї кривої попиту.

3.3. Еластичність попиту і витрати споживача

Показник цінової еластичності попиту може бути використаний для аналізу

30

витрат споживача на купівлю товару, отже, виручки виробника або продавця. Ця залежність в компактному вигляді наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Еластичність і витрати споживача на купівлю товару (виручка виробника).

	ED	Ознаки	Зміна сукупних витрат (виручки)
			При зниженні	При зростанні
			ціни	ціни
			(R )	(R )
			Витрати збільшуються	Витрати
	Еластичний			зменьшуються
		% QD > %	(R )
				(R )
	попит
		P	При еластичному попиті ціна і витрати
	ED >1
			змінюються у протилежних напрямках
			Витрати	Витрати
	Нееластичний		зменьшуються	збільшуються
	попит	% QD < %	(R )	(R )
	ED <1	P	При нееластичному попиті ціна і витрати
			змінюються в одному напрямках
	Одинична
	еластичність	% QD = %	Витрати не	Витрати не
	ED =1	P	змінюються	змінюються

Зміна витрат споживача при еластичному і нееластичному попиті показана на мал. 3.3, де заштрихована площа є витратами споживача (R=P Q) при відповідному рівні ціни та кількості товару.

Крім цінової еластичності попиту, використовуються й інші показники еластичності, які розглядаються нижче.

3.4. Еластичність попиту за доходом Еластичність попиту за доходом (Е1 ) — показник відсоткової зміни обсягу

попиту при зміні на 1% доходу (I) споживача:

EI

QD /QD

QD

I

,

E

% Q

D

.

I /I

I

QD

I

(3.6)

або

% I

Еластичність попиту за доходом може бути додатною, від'ємною і нульовою (

мал. 3.4).

Еластичність попиту за доходом дорівнює нулеві для товарів, попит на які не

залежить від змін доходу. Звичайно це товари першої необхідності.

Товари,

попит

на

які

збільшується

із

збільшенням

доходу, називаються

нормальними, або товарами вищої якості, для таких товарів еластичність попиту за доходом більша від нуля: якщо зростає доход, то збільшується і обсяг товару, який купується, тобто % I>0 і % Q >0, отже, ЕI >0.

Еластичність попиту за доходом більша від одиниці, якщо процентне збільшення доходу веде до вищого процентного збільшення купівель. Приклад — предмети розкошів.

Товари, попит на які зі збільшенням доходу зменшується, називають товарами

31

нижчої якості; тобто, якщо зростає доход, зменшується обсяг товару, який купується, тобто % І>0 і % Q<0, отже, ЕI <0.

Еластичність попиту за доходом — важливий показник для планування діяльності фірми.

3.5. Перехресна еластичність попиту Перехресна еластичність попиту — показник відсоткової зміни обсягу

попиту на певний товар X при зміні на 1 відсоток ціни іншого товару Y

E

XY

QX /QX

QX

PY

,

E

XY

% QX

.

PY /PY

PY QX

або

% PY

(3.7)

Величина перехресної еластичності попиту може бути додатною, від'ємною і нульовою ( мал. 3.5).

Якщо два товари взаємозамінювані і служать для однакових цілей, то перехресна еластичність попиту на ці товари додатна. Наприклад, масло і маргарин.

При зростанні ціни на масло, згідно із законом попиту, зменшується обсяг його продажу і зростає обсяг продажу маргарину як товару-замінника. Формула

32

коефіцієнта еластичності записується таким чином:

	Eмасло/ маргарин		% Qмаргарин 0		;
			% Pмасло	0
					EXY 0.

Якщо два товари є взаємодоповнювані, то перехресна еластичність попиту на ці товари від'ємна. Наприклад, кава та кавомолки. При збільшенні ціни на каву зменшується рівень її споживання і воднораз кількість кавомолок, які купують споживачі. Формула показника еластичності записується таким чином:

	Eкавомолка/ кава		% Qкавомолка 0		;
			% Pкава	0
					EXY 0.

Перехресна еластичність попиту дорівнює нулеві (EXY=0), коли два товари не пов'язані між собою, споживання одного товару не залежить від ціни іншого.

3.6. Еластичність пропозиції Еластичність пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кількість

товару, що пропонується, при зміні його ціни на 1 відсоток. При цьому мова може йти про еластичність пропозиції як окремого підприємства, так і галузі в цілому, тобто в основі її визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Пропозиція еластична, коли коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластична, коли коефіцієнт еластичності менший за 1. Оскільки при цьому і ціна, й кількість змінюються в одному напрямку, то еластичність пропозиції завжди більша

0.

Розглянемо визначення коефіцієнта еластичності пропозиції на графіку ( мал. 3.6), де показано лінійну ділянку функції пропозиції, еластичність якої в точці С ми хочемо визначити.

Для цього застосуємо геомет-ричні викладки. У загальному вигляді коефіцієнт еластичності записується таким чином:

E	S		QS		P	.
			P Q				(3.8)
					S

Відношення приросту кількості до приросту ціни ( QS / P) є відношенням довжини відрізка АВ до довжини відрізка СВ. Відношення ціни до кількості (P/QS)

— це відношення |СD|/|ОD)|. Звідси випливає, що коефіцієнт еластичності може бути записаний, як

ES

AB

CD

.

CB

OD

Оскільки |AB|=|OD|, то ES = |CD|/|CB|. Через те що трикутники NCD і FCB подібні, то

CD

NC

,

ES

NC

.

CB

AC

отже

AC

Таким чином, для визначення еластичності пропозиції потрібно продовжити криву пропозиції до перетину з від'ємним відрізком осі X, або з від'ємним відрізком осі Y і визначити довжину відрізків NC i AC.

Таким чином, якщо крива пропозиції (S) перетинає від'ємну частину горизонтальної осі, то ЕS >1, якщо проходить через початок координат (S1), то ES=1,

33

якщо перетинає від'ємну частину вертикальної осі (S2) то ES<1 ( мал.3.7).

Мал. 3.6. Оцінка еластичності функції пропозиції по її графіку.

Мал. 3.7. Графіки функції пропозиції: еластичної (S), з одиничною еластичністю (S1) та нееластичної (S2)

Для нелінійної кривої пропозиції потрібно провести дотичну в точці, що розглядається, і повторити всі міркування.

Основним фактором, що визначає еластичність пропозиції, є час. Звичайно розглядаються три проміжки часу:

1. Миттєвий ринковий період.

Умиттєвому ринковому періоді виробник не в змозі швидко запропонувати більшу кількість товару, якщо ціна на нього зростає внаслідок зростання попиту. На деякий найкоротший час пропозиція товару залишається незмінною ( мал. 3.8). Пропозиція SM у даному випадку абсолютно нееластична.

2. Короткостроковий ринковий період.

В короткостроковому періоді можливе деяке збільшення випуску продукції за рахунок збільшення змінних факторів виробництва ( тему 6). У цьому випадку крива пропозиції (S) має додатний нахил, і можна запропонувати більшу кількість товару у відповідь на зростання попиту ( мал. 3.9).

3. Довгостроковий ринковий період.

Удовгостроковому періоді виробник має більше часу й може залучити, крім змінних, ще й постійні фактори виробництва ( тему 6). Крива пропозиції має вигляд горизонтальної лінії, тобто є абсолютно нееластичною ( мал. 3.10). Слід мати на увазі, що горизонтальна лінія пропозиції (SL) є окремим випадком. Вона притаманна

вдовгостроковому періоді лише галузям із постійною вартістю ( тему 7). В даному випадку ми спрощуємо ситуацію, оскільки мова йде про тенденцію зміни еластичності пропозиції в залежності лише від одного фактора — часу.