Метаболізм

Конструктивний (анаболізм) Енергетичний (катаболізм)

Сукупність біосентитичних реакцій, у результаті яких із низькомолекулярних сполук утворюються клітинні полімери

Розщеплення за участі ферментів великих молекул різних субстратів до простіших сполук із вивільненням енергії та накопичення її у вигляді АТФ

6. Ріст та розмноження мікроорганізмів.

2-й ЕТАП БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ ДІАГНОСТИКИ

Актуальність теми:у лабораторній практиці доводиться працювати з вирощеними на поживному середовищі мікроорганізмами з метою виділення (накопичення) чистої культури та її ідентифікації. Характеристика колоній – важлива складова частина роботи бактеріолога, адже мікроорганізмам кожного виду притаманні свої особливі культуральні властивості і свій набір ферментів та факторів патогенності, виявлення яких є одниміз елементів ідентифікації, а потім і поставлення діагнозу.

Мета (загальна) – вміти визначати морфологічні, тинкторіальні, культуральні властивості бактерій,вирощених на поживних середовищах.

Теоретичні питання

1. Цілі культивування мікроорганізмів на поживних середовищах.

2. Механізм розмноження бактерій.

3. Фактори росту та розмноження бактерій.

4. Ріст та розмноження мікроорганізмів. Фази розвитку бактеріальної популяції. Поняття «колонія», «культура».

5. Культуральні властивості мікроорганізмів (ріст на рідких та щільних поживних середовищах).

6. 2-йетап бактеріологічного методу діагностики інфекційних захворювань: мета, маніпуляції.

7. Значення виділення чистих культур бактерій при бактеріологічному методі діагностики інфекційних хвороб.

8. Ферменти бактерій, їх класифікація.

Практична робота

Робота 1. Провести 2-й етап виділення чистої культури Escherichia coli із суміші бактерій

Для виконання поставленогозавданнянеобхідно виконатитакіманіпуляції:

а) Описати культуральні властивості колоній, що виросли на МПА.

При описанні культуральних властивостей колоній кишкової палички враховуйте такі ознаки:

форму колонії– округла, амебоподібна, неправильна та ін.;

розмір (діаметр) колоніївимірюють в мм;

поверхню колонії– гладка, шорстка, шкіряна, зморшкувата та ін.;

профіль колонії– плескаті, випуклі, кратероподібніта ін.;

блиск та прозорість– колонія блискуча, матова, прозора, борошноподібна;

колір колонії– колір колонії – безбарвна (сіро-білі відносять до безбарвних) або пігментована – біла, жовта, золотиста, помаранчева, червона, чорна;

краї колонії– рівні, зубчасті та ін.;

структуру колонії– однорідна, дрібно- або крупнозерниста та ін.;

консистенцію колоніївизначають, коли торкаються до її поверхні петлею. Колонія може легко зніматися з агару, бути щільною, м'якою,що зростаєв агар, слизоподібною (прилипає до петлі), плівчастою (знімається цілком), крихкою (легко ламається при дотику до неї петлею), в’язкою.

б) Приготувати мазки з різних колоній, пофарбувати за Грамом, мікроскопувати.

Приготування фіксованого препарату з різних колоній, що виросли на МПА, та фарбування їх за методом Грама проводиться з метою вивчення у бактерій морфологічних та тинкторіальних властивостей. Після фарбування ці препарати необхідно вивчити під мікроскопом за допомогою імерсійної мікроскопії та результати мікроскопії внесіть у єдиний протокол.

в) Пересіяти частину колонії, з якої готувався препарат, на скошений МПА.

Чистота культури мікроорганізмів повинна перевірятися. Цю перевірку проводять за допомогою декількох методів – візуальним, мікроскопічним контролем. Якщо після мікроскопії препарату, який був виготовлений з певної колонії, є впевненість у тому, що ця колонія утворена одним видом бактерій, то другу частину цієї колонії слід пересіяти на скошений м'ясопептонний агар (МПА). Такий пересів забезпечить накопичення чистої культури, яка надалі буде ідентифікуватися.

Пересів колонії на скошений МПА проводиться такимим чином:

Бактеріологічну петлю прожарте в полум'ї спиртівки, тримаючи її як олівець вертикально у,правій руці. Два-три рази проведіть через полум׳я і нижню третину петлетримача. Лівою рукою відкрийте чашку Петрі з колоніями, що виросли.Бактеріальною петлею візьміть частину потрібної колонії, не торкаючись інших. Закрийте чашку Петрі. Не випускаючи петлі, візьміть у ліву руку пробірку зі скошеним МПА, пробку пробірки притисніть до правої долоні та 4-м та 5-м пальцями витягніть з неї пробку. Петлю з культурою введіть до дна пробірки та зробіть зигзагоподібний посів по поверхні середовища. Далі витягніть петлю з пробірки, проведіть пробку і відкритий край пробірки через полум׳я спиртівки, після чого її закрийте і поставте у штатив. Далі петлю прожарте у полум׳ї спиртівки і поставте у штатив.

Рисунок 29 – Методика посіва на скошений МПА

Пробірки з посівом підпишіть та поставте в термостат на одну добу при температурі 37º С.

Робота 2. Провести 2-й етап виділення чистої культури стафілокока зі слизової носа

Для виконання поставленогозавданнянеобхідно виконатитакі маніпуляції:

а) Охарактеризувати культуральні властивості колоній, що виросли на ЖСА.

При вивченні культуральних властивостей ізольованих колоній стафілокока на жовтково-сольовому агарі порівняйте їх із колоніями, що виросли на демонстраційній чашці. Зверніть увагу на те, що деякі види стафілокока здатні продукувати лецитиназу, що руйнує лецитин поживного середовища. Якщо стафілокок продукує такий фермент, то навколо колоній утворюється зона лецитовітелази.

Результати вивчення культуральних властивостей стафілококавнесіть до єдиного протоколу.

Рисунок 30 – Лецитовітелазна активність стафілокока на ЖСА

б) Виготовити препарат, пофарбувати за Грамом, мікроскопувати.

Приготуйте препарат із колонії, що виросла на ЖСА, пофарбуйте його за Грамом, вивчіть форму, взаємне розміщення та тинкторіальні властивості бактерій. Заповніть 2-й етап виділення чистої культури стафілокока із слизової носа.

в) Пересіяти частину колонії, з якої готувався препарат, на скошений МПА.

Робота 3. Вивчити та зарисувати демонстрацію у протокол