4. Виявлення лецитовітелазної активності

Для виявлення лецитовітелазної активності використовують спеціальне середовище, до скаду якого входить лецитин яєчного жовтка (ЖСА). Досліджувану культуру або ж матеріал від пацієнта засівають на дане середовище та інкубують при 37 °С. Через добу спостерігають появу навколо колоній, що виросли, зони помутніння, яка свідчить про продукування такими бактеріями лецитовітелази.

Рисунок 68 – Визначення лецитовітелазної активності на ЖСА

Робота 2. Вивчіть та запишіть у протокол демонстраційні препарати

Демонстрація

Бактеріальні культури, що синтезують екзо- і мають ендотоксини

Таблиця 3 – Токсиноутворення у мікроорганізмів

Виділяють екзотоксин	Мають ендотоксин
Corynebacterium diphtheria Clostridium perfringens Clostridium botulinum Clostridium tetani	Escherichia coli Salmonella typhi Shigella flexsneri Neisseria meningitidis

Пояснення до самостійної роботи з теми «нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію»

Інфекційний процес (визначення)	Динамічна взаємодія сприйнятливого (чутливого) макроорганізму і патогенного чи умовно-патогенного мікроорганізму в конкретних умовах зовнішнього середовища
Компоненти, які зумовлюють розвиток інфекційного процесу	1. Патогенний або умовно-патогенний збудник. 2. Сприйнятливий макроорганізм. 3. Умови зовнішнього середовища
Джерела інфекції	Людина (антропонозні інфекції). Тварина (зоонозні інфекції). Предмети зовнішнього середовища (сапронозні інфекції)
Механізм передачі (визначення)	Еволюційно сформована здатність мікроорганізмів переміщатись із організма одного хазяїна в інший. Механізм передачі вкючає в себе процес виведення мікроорганізма із тіла людини, його перебування в зовнішньому середовищі та проникнення збудника в інший сприйнятливий організм. Локалізація збудника в організмі визначає механізм передачі та тип інфекції
Види механізмів передачі	Контактний. Аерогенний. Фекально-оральний. Кров’яний. Вертикальний
Фактори передачі інфекції	Об’єкти зовнішнього середовища, на яких можуть зберігатися збудники інфекційнх хвороб та за допомогою яких реалізується проникнення мікроорганізмів у тіло людини
Шлях передачі інфекції (визначення)	Реалізація механізму передачі із залученням одного із факторів. Наприклад: дизентерією можна заразитися через воду та харчові продукти. У цьому випадку говорять про водний або харчовий шлях передачі збудника
Патогенність (визначення)	Властивість (здатність) певних видів мікроорганізмів зумовлювати (збуджувати) інфекційний процес у чутливих людей та тварин
Патогенність мікроорганізму зумовлюють	Токсини (екзо- і ендо-). Ферменти патогенності. Капсула. Специфічні білки клітинної стінки. Адгезини; корд-фактор та ін; кількість (доза) збудника, який проникає в організм
Етапи реалізації патогенності в динаміці інфекційного процесу	1. Колонізація. 2. Інвазія. 3. Паразитування. 4. Інтоксикація
Класифікація мікроорганізмів за патогенністю	1. Непатогенні (сапрофіти). 2. Умовно-патогенні. 3. Облігатно–патогенні
Умовно-патогенні мікроорганізми	Мікроорганізми, які входять до складу нормальної мікрофлори тіла людини і здатні викликати захворювання при дефектах або пригніченнях імунної системи (імунодефіцитах)
Вірулентність (визначення)	Ступінь патогенності даного штаму мікроорганізму
Інвазивність (визначення)	Здатність мікроорганізму проникати та поширюватися в організмі завдяки наявності особливих ферментів, які змінюють проникність клітин, тканин. Наприклад, наявність гіалуронідази у стафілококів
Токсигенність (визначення)	Здатність (властивість) мікроорганізму продукувати токсин, який має велику молекулярну масу, антигенні властивості і уражує основні клітини і тканини організму
Характеристика екзотоксинів	1. Білки. 2. Секретуються живими клітинами мікроорганізмами. 3. Високотоксичні. 4. Мають специфічну дію (органотропну, цитотропну). 5. Термолабільні. 6. Імуногени (зумовлюють імунну відповідь). 7. При обробці формаліном втрачають токсигенність, зберігають антигенність, перетворюються в анатоксин
Характеристика ендотоксинів	1. Глюцидоліпідопротеїнові комплекси. 2. Вивільнюються при руйнуванні бактеріальної клітини. 3. Термостабільні. 4.Мають загальну дію на організм, відсутня специфічність
Чутливість до інфекції	Індивідуальна чутливість макроорганізму до патогенних мікроорганізмів, яка може змінюватися залежно від віку, статі, вхідних воріт, стану імунної системи, спадковості та ін.
Патогенез інфекційної хвороби	Механізм виникнення і розвитку інфекційного процесу. Залежить від маси мікроорганізмів, їх патогенності та фізіологічного стану макроорганізму
Періоди розвитку інфекційного захворювання	1. Інкубаційний. 2. Продромальний. 3. Максимальних клінічних проявів (розпалу). 4.Завершення, реконвалесценції (відновлення, бактеріоносійство, рецидив, смерть)
Персистенція	Тривале перебування збудника в організмі без виникнення інфекційного процесу
Причини персистенції	1. Специфічна інактивація факторів імунітету. 2. Екранування клітинної стінки (капсула, оболонкові антигени). 3. Антигенна мімікрія. 4. Втрата клітинної стінки (L-форми)
Бактеріоносійство (визначення)	Особлива форма взаємодії макроорганізму і мікроорганізму, яка відбувається безсимптомно і супроводжується виділенням збудника в навколишнє середовище. Це явище часто пов'язане з наявністю специфічного імунітету
Класифікація інфекцій залежно від типу збудника	Бактеріальні. Вірусні. Грибкові. Рикетсіозні. Гельмінтози
Класифікація інфекцій залежно від способу зараження	Кишкові. Інфекції дихальних шляхів. Кров’яні. Інфекції шкіри. Інфекції з різними механізмами передачі
Класифікація інфекцій залежно від клінічних проявів	Маніфестна інфекція. Латентна інфекція. Стерта інфекція. Бактеріоносійство. Локальна інфекція. Генералізована інфекція. Первинна, вторинна інфекція, змішана інфекція
Компоненти, що зумовлюють інфекційний процес	Мікроорганізм. Макроорганізм. Зовнішнє середовище
Роль макроорганізму	Вік, наявність імунодефіциту, спадкова схильність, соціальні умови