Тактика роботи із протилежною стороною

У процесі розгляду справи сторони контактують між собою не лише під час судових засідань. Тут теж присутня своєрідна тактика, швидше навіть правила спілкування.

1. Спілкуйтеся з протилежною стороною

Суть. Спілкування - це форма передачі інформації.

Застосування. Спілкування із стороною може бути безпо­середнім або через представника. В процесі спілкування від­бувається взаємний обмін інформацією. Одна сторона впливає на іншу.

Спілкування не повинно бути випадковим. Завжди потріб­но контролювати обстановку та інформацію, що повідомляється. Протилежній стороні потрібно давати таку інформацію, яка сприяє у неї формуванню негативних емоцій, провокує його на необдумані вчинки, породжує сумнів у перспективах розгляду справи.

Інформоція може бути правдивою або ні. Дезінформація корисна, наприклад, для маскування тактичних дій, для підри­ву довіри до свідка чи співвідповідача.

Якщо спілкування ускладнене через особисту неприязнь сторін, цю місію може взяти на себе посередник: представник або нейтральна особа. У процесі такого спілкування можна знайти шляхи позасудового вирішення справи.

2. Не переходьте на особистості

Суть. Суд вирішує спір, а не оцінює моральні якості осіб, які беруть участь у справі.

Застосування. Під час розгляду справи, особливо в судо­вих засіданнях, неприпустимо ображати іншу сторону лайкою, непристойними висловами, ображати її честь та гідність. Такі дії лише ускладнюють ситуацію і звужують тактичний прос­тір. Після таких висловлювань на адресу противника навряд чи вдасться домовитися про мирову угоду. Більше того, для ображеної сторони перемога в процесі стає справою честі. Справжня мета звернення до суду поступається бажанню по-мститися. Змінюється вся стратегія.

Якщо так чинить інша сторона, потрібно акцентувати увагу суду на неприпустимість таких дій, а не відповідати на них «око за око». Це лише підвищить ваш рейтинг в очах судді.

3. Переконуйте поза судом, а не в суді

Суть. У судових засіданнях переконуйте суд, а не против­ника.

Застосування. Під час розгляду справи по суті треба пам'ятати, що мета - надати докази, а не переконати проти­лежну сторону в її неправоті. Якщо цього не вдалося зробити до суду, то і в суді не вийде. Тому не витрачайте дорогоцінний час судових засідань на протилежну сторону. Не намагайтеся вбити одразу двох зайців - переконати і суд, і процесуального супротивника. Така тактика завідомо програшна.

Для іншої сторони у вас буде достатньо часу поза судови­ми засіданнями. Усе, що ви думаєте з приводу його правової позиції, можна висловити після засідання. Але не захоплюйте­ся і будьте пильні: не видавайте своїх намірів.

4. Пропонуйте компроміс

Суть. Рішення суду може виявитися несподіванкою. Поза-судове вирішення справи - це передбачуваний результат, який задовольняє сторони.

Застосування. Знаючи стратегію противника, причини, які спонукають його судитися, потрібно намагатися їх усуну­ти. Зробити це можна, так би мовити, силою - рішенням су-ДУ, а можна й переконанням. Останній метод вимагає не ли­ше переговорів з приводу справи, а й пошук варіантів її ви­рішення. Адже судове рішення - це лише один із декількох можливих.

Пропонувати варіант вирішення спору може будь-яка із сторін. Але часто вони не користуються цією можливістю. Через гонор. Ніхто не хоче показувати слабину. Даремно. Тому для переговорів доцільно залучати представників. Вони не зв'язані особистими стосунками, не перебувають у спорі між собою, а тому при прийнятті рішень орієнтуються пере­важно на розумність компромісу і відповідність його ін­тересам сторін.

Позасудове вирішення спору потрібно пропонувати зав­жди, коли змінюється ситуація.