6. Зміна ціни позову

Суть. Під час порушення справи заявляти малі вимоги, а в судовому засіданні їх збільшувати.

Застосування. Відповідно до ст. 103 ЦПК України, пози­вач має право протягом усього часу розгляду справи до поста­новления рішення збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, або відмовитися від позову.

Застосування цього тактичного прийому дозволяє мінімі­зувати державне мито, що сплачується при поданні позовної заяви. До того ж відповідач захищатиметься проти малих вимог так само, як і проти великих. Отже, позивач матиме змогу перевірити, які є у відповідача докази і аргументи про­ти позову.

Цивільне процесуальне законодавство не пов'язує зміну ціни позову із зміною підстав позову. Але ці елементи взаємо-обумовлені, а тому зміну ціни позову потрібно супроводжува­ти зміною підстав позову. Приводом збільшення позовних вимог можуть бути: перерахунок збитків на день вирішення справи, заявления додаткових вимог (наприклад, сплата інф­ляційних збитків та річних), зміна способу розрахунку збит­ків, уточнення ринкової вартості витребуваного майна.

Безпідставна та немотивована зміна ціни позову діє проти позивача, свідчить про відсутність правової позиції у справі.

Потреба змінити ціну позову виникає також коли позивач міняє позовні вимоги і замість витребування майна в натурі вимагає відшкодування збитків. Пояснимо на прикладі. Пози­вач звернувся з позовом про витребування у відповідача авто­мобіля. Заявлена ціна позову - 15000 грн. Позивач знає, що автомобіль коштує дорожче, але це не має значення, адже йому потрібний автомобіль, а не гроші.

У процесі розгляду справи було встановлено, що автомо­біль був проданий іншій особі. Позивач розуміє, що вимога про витребування майна в натурі не буде задоволена, оскільки у відповідача спірного майна немає. Тому він змінює позовні вимоги і вимагає відшкодування збитків. Тепер позивач заці­кавлений у встановленні дійсного розміру збитків. Він наво­дить суду докази про ринкову вартість автомобіля у розмірі 31000 грн. (наприклад, висновок спеціаліста) і подає заяву про збільшення розміру позовних вимог. У межах цих вимог суд розглядає справу далі.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, суд, присуджуючи майно в натурі, повинен вказати в рішенні вартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде в наявності. Відомості про вар­тість майна суд отримує з доказів, наданих сторонами і, на­самперед, з ціни позову, вказаної позивачем. Отже, він зацікав­лений вказати суду дійсну або навіть завищену вартість май­на, якщо припускає, що спірного майна у відповідача не виявиться.

7. Зміна підстав позову, предмета позову

Суть. Відповідач захищається проти тих вимог, які зафік­совані в позовній заяві. Зміна предмета чи підстав позову вимагає від відповідача нових аргументів та нової тактики захисту. . . ^!

Застосування. Відповідно до ст. 103 ЦПК України, пози­вач має право протягом усього часу розгляду справи до поста­новления рішення змінити предмет та підставу позову. Проце­суальне це оформляється відповідною заявою.

Позивач може декілька разів змінювати предмет чи підста­ви позову. Використання цього прийому дозволяє виявити аргументи та докази відповідача, які потім можна використати

пля обгрунтування власних вимог, заявити про найбільш не­зручні для захисту вимоги.

Первинний позов може взагалі мати спеціальне тактич­не призначення - «розкрити» відповідача, виявити його най-слабші місця. Згодом позовні вимоги сформулюються так, як потрібно.

Найкращий спосіб використання такої тактики - поставити відповідача у ситуацію, коли після зміни позовних вимог він змушений спростовувати те, що раніше стверджував. Це вже -мистецтво.