2. Відкриття нових фронтів

Суть. Порушувати справи в інших судах, господарських судах та адміністративних органах, в яких позивач буде відпо­відачем.

Застосування. Для ефективного застосування цього так­тичного прийому повинні існувати інші відносини між сто­ронами, які можуть, за бажанням, набувати характеру спір­них. Якщо такі відносини виявлені, то сторона звертається до суду чи іншого органу з позовом, що витікає із цих правовід­носин.

Цей прийом можна застосовувати «чужими руками». Тоді позивачем на «новому фронті» буде не первісний відповідач, а стороння особа, яка діє, так би мовити, за дорученням відпові­дача.

Протидія на новому фронті відтягує організаційні та мате­ріальні ресурси позивача від первісного позову.

Приклад. Яремин звернувся до суду з позовом про стяг­нення з Торика боргу за виданою розпискою. Під час бесіди з відповідачем виявлено, що сторони давно знайомі і були у свій час партнерами по бізнесу. ПП «Транс», директором яко­го був Торик, 2 роки тому передало ПП «Зовніштранс», дирек­тором якого є Яремин, вантажний автомобіль, але за усною домовленістю між директорами грошові розрахунки через підприємства не здійснювалися.

ПП «Транс» звернулося до господарського суду з позовом до ПП «Зовніштранс» про розірвання договору купівлі-про-дажу і витребування автомобіля. З метою забезпечення цього позову на автомобіль накладено арешт. Це призвело до зупи­нення діяльності підприємства на ринку перевезень та щоден­них втрат внаслідок простою машини. Такі події на «новому фронті» змусили Яремка погодитися на мирову угоду з Ториком з «нульовим варіантом»: кожен із позивачів відмовився від своїх позовних вимог.

3. Оспорювання в судовому порядку підстав позову

Суть. Вимоги позивача ґрунтуються на певних юридичних фактах. Ці факти в сукупності становлять підставу для позову. Якщо довести, що якогось із цих фактів не існує, суд не мати­ме підстав для задоволення позову або позивач змушений бу­де змінити підстави позову.

Застосування. Насамперед, потрібно чітко встановити підстави позову та коло фактів, що підлягають доказуванню. Ці відомості отримуються із тексту позовної заяви та правових Терм, які регулюють спірні правовідносини.

Будь-яка із обставин, що має значення для справи, може бути оспорена в суді. Для цього первісний відповідач або на його прохання інша особа подає відповідний позов. На час оозгпяду справи за цим позовом розгляд основної справи зу­пиняється (п. 4 ст. 221 ЦПК України).

Треба враховувати, що відповідно до п. 1 ч. З ст. 133 ЦПК України, суд, до якого подано такий позов, може передати справу на розгляд суду, що розглядає основний позов. Ухвалу суду з цього приводу можна оскаржити в апеляційному по-рядку (ст. 132 ЦПК).

Приклад. Орендодар звернувся до суду з позовом про розі­рвання договору оренди у зв'язку із несплатою орендної плати та витребування майна. Для того, щоб задовольнити такий позов, суд повинен встановити, що:

1) між сторонами укладено договір оренди;

2) договір відповідає вимогам закону;

3) орендар не сплачував орендну плату;

4) майно, що є предметом оренди, знаходиться у відпові­дача.

У процесі розгляду справи відповідач заявив позов про визнання договору оренди недійсним як угоди, укладеної з метою приховати договір купівлі-продажу та просив визнати за ним право власності на спірне майно. Таку позовну заяву було подано до суду за правилами загальної підсудності, тобто за місцем знаходження відповідача, а не як зустрічну. Справа порушена судом іншого району міста. На час розгля­ду позову розгляд справи за основним позовом зупинено. Тим часом відповідач продовжував користуватися спірним майном.

Цей тактичний прийом має подвійне призначення. По-перше, він може використовуватися для затягування справи, Саме так було у прикладі. Так буває, коли відповідач заявляє необгрунтований позов. По-друге, цей прийом може мати на меті довести в іншому суді відсутність фактів, на які посилає­ться первісний позивач, як на підставу своїх вимог. У цьому Разі позивач змушений буде змінити підставу позову.