1. Збір доказів до порушення справи

Суть. Зібрати докази у безконфліктній ситуації.

Застосування. Найкраще докази збирати тоді, коли ніхто не заважає. Після порушення справи між сторонами вже є конфліктна ситуація. Кожен із них зацікавлений здобути дока­зи на свою користь і перешкодити іншій стороні. Це призво­дить до ускладнення процесу отримання доказів.

Основні способи формування доказів:

1) бесіда зі свідками;

2) бесіда із стороною. Представник може провести бесіду також із протилежною стороною;

3) звернення із запитами до осіб, які мають доказову ін­формацію;

4) забезпечення доказів;

5) витребування доказів в інших осіб та ін.

Якщо потенційний відповідач не здогадується про майбут­ній позов, певні докази може надати і він (підтвердити борг розпискою, визнати факт перед свідками та ін.).

Потрібно збирати не лише докази, у вузькому розумінні, але иусю інформацію, яка підкріплює доказову позицію та сприяє Формуванню у суддів бажаного внутрішнього переконання.

2. Забезпечення доказів до порушення справи в суді

Суть. Зібрати докази до порушення справи, коли ще немає відповідача, який міг би протидіяти.

Застосування. Відповідно до ст. 35 ЦПК України, особи які мають підстави побоюватись, що подача потрібних для них доказів стане згодом неможливою або утрудненою, мають право просити суд під час розгляду справи або суддю як до так і після подачі заяви забезпечити ці докази.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя забезпечує дока­зи, зокрема: допитом свідків, призначенням експертизи, ви­требуванням та оглядом письмових і речових доказів. Про за­безпечення доказів суд або суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає порядок і спосіб її виконання.

Протоколи і всі зібрані в порядку забезпечення доказів ма­теріали надсилаються до суду, який розглядає справу.

Заява про забезпечення доказів повинна містити:

1) суть і форму потрібних доказів;

2) зазначення обставин, які підтверджуються цими дока­зами;

3) підставу, на якій просять забезпечити докази;

4) справу, для якої потрібні забезпечувані докази.

Заяву про забезпечення доказів розглядає протягом десяти днів відповідно суд або суддя того суду, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розгля­дові заяви.

У невідкладних випадках, а також у випадках, коли не мож­на встановити, до кого позивач може згодом пред'явити позов, заява про забезпечення доказів розглядається тільки з участю заявника.

Заяву про забезпечення доказів можна подати ще до пору­шення справи. Підстави для забезпечення доказів наводить заявник. Заяву доцільно формулювати так, щоб суд не міг встановити потенційного відповідача. Тоді заява розглядаєть­ся тільки за участю заявника.

Інститут забезпечення доказів дозволяє позивачу підготу­ватися до процесу ще до його початку, зібрати необхідні до­кази ще до того, як стане відомо проти кого вони будуть ви­користані. На цьому етапі ще немає осіб, які б протидіяли заявнику. З їх появою (після подання позовної заяви), вони вже не зможуть вплинути на зібрані в порядку забезпечення докази.