- •Кравчук в. М. Стратегія і тактика цивільного процесу
- •Р. Гарріс. Школа адвокатури
- •II. За джерелами:
- •III. За стадіями застосування: .
- •IV. За множинністю застосування:
- •1. Раптовість
- •2. Таємність
- •3. Оперативність
- •Тактичні прийоми роботи з судом
- •1. Справляти позитивне враження
- •2. Відвід судді
- •3. Оскарження дій судді
- •4. Подання клопотань
- •5. Використання письмової форми звернень до суду
- •6. Заперечення проти дій судді
- •7. Зауваження на протокол судового засідання
- •8. «Замовчування» помилок судді
- •9. Звукозапис розгляду справи
- •10. Розгляд справи в присутності глядачів
- •11. Розгляд справи в присутності представників засобів масової інформації
- •12. Формування громадської думки
- •Тактика роботи із протилежною стороною
- •Спілкуйтеся з протилежною стороною
- •2. Не переходьте на особистості
- •3. Переконуйте поза судом, а не в суді
- •4. Пропонуйте компроміс
- •5. Ніколи не кажіть «ніколи»
- •1. Порушення справи з ініціативи інших осіб
- •2. Обрання підсудності
- •1. За місцем знаходження майна відповідача;
- •2. За місцем його тимчасового перебування;
- •3. За останнім відомим місцем постійного проживання;
- •4. За останнім відомим місцем постійного заняття відповідача.
- •3. Забезпечення позову
- •4. Залучення співвідповідачів
- •5. Зміна позивача
- •6. Зміна ціни позову
- •7. Зміна підстав позову, предмета позову
- •8. Об'єднання позовних вимог
- •9. Роз'єднання позовних вимог
- •2. Відкриття нових фронтів
- •3. Оспорювання в судовому порядку підстав позову
- •4. Зустрічний позов
- •6. Залучення третіх осіб на стороні відповідача
- •7. Залучення в процес нових осіб як представників
- •8. Зміна відповідача
- •9. Зміна представника в суді
- •10. Залучення осіб, що мають вплив на іншу сторону
- •11. Укладення мирової угоди
- •Тактика затягування справи
- •1. Оскарження ухвал суду.
- •2. Часткове оскарження рішення
- •4. Створення поважних причин
- •4. Залучення перекладача
- •5. Створення підстав для зупинення провадження
- •6. Заперечувати достовірність письмового доказу
- •Тактичні прийоми доказування
- •1. Збір доказів до порушення справи
- •2. Забезпечення доказів до порушення справи в суді
- •3. Витребовування матеріалів справи для ознайомлення
- •4, Залучення прокуратури, міліції, інших державних органів до збору доказів
- •5. Подання доказів незручно для противника
- •6. Заперечення фактів, які наводяться іншою стороною
- •7. Використання презумпцій
- •8. Достатність доказів
- •Тактичні прийомидослідження окремих засобів доказування Тактика роботи зі свідками
- •1. Допит свідків поза судовим засіданням
- •2. Зміна черговості допиту свідків
- •3. Обирання черговості допиту декількох свідків
- •4. Очна ставка, повторний допит свідка
- •Методика допиту свідка
- •IV. Встановлення психологічного контакту із свідком.
- •Тактичні прийоми роботи з письмовими доказами
- •1. Витребовування письмових доказів у іншої сторони
- •2. Витребовування оригіналу
- •Тактика роботи з експертом
- •1. Використання запитань, які не мають відповіді
- •2. Використання «неправильних» запитань
- •3. Допит експерта в суді з метою роз'яснення і доповнення висновку
- •4. Проведення комісійної експертизи і допит усіх експертів у суді
- •Тактика судових дебатів
- •Наприкінці
5. Подання доказів незручно для противника
Суть. Подавати докази на свою користь так, щоб противник не мав часу для підготовки обгрунтованих заперечень.
Застосування. Відповідно до ст. 34 ЦПК України, сторони зобов'язані подати свої докази або повідомити про них суд до початку судового засідання в справі. Питання про прийняття доказів після цього строку вирішується судом залежно від обставин справи.
Таким чином, закон дозволяє не надавати суду докази, а лише повідомляти про них до початку судового засідання. Винятком є лише письмові докази. Відповідно до ст. 137 ЦПК України, вони повинні бути додані до позовної заяви.
Закон не передбачає, у якій формі та в який строк суд повинен бути повідомлено про наявні докази. У тактичному плані найбільш доцільно робити це незадовго до судового засідання, наприклад, за день. Протилежна сторона не матиме достатньо часу на підготовку обґрунтованих заперечень. Самі ж докази вона зможе дослідити лише в судовому засіданні.
Сторона, яка повідомила суду про свої докази, має можливість подавати їх безпосередньо в судовому засіданні. Це ламає правову позицію противника, яку він завчасно підготував, змушує його вдаватися до термінового, і часто не продуманого, її корегування.
Протидіяти такій тактиці можна лише відкладенням судового розгляду або завчасним витребовуванням доказів.
Питання про прийняття доказів після початку судового засідання вирішується судом залежно від обставин справи. Сторона може не подавати і не повідомляти суд про доказ, яки має важливе значення для справи, і надати його в судовому засіданні. На практиці, суди приймають такі докази, особливо якшо вони мають істотне значення для справи. Адже в іншому випадку сторона буде мати підставу для оскарження рішення У зв'язку з неповним дослідженням обставин, що мають значення для справи. Судді не люблять, коли їхні рішення скасовують.
6. Заперечення фактів, які наводяться іншою стороною
Суть. Не доказуй те, що повинна доказувати інша сторона.
Застосування. В основі цього прийому - розподіл обов'язків з доказування. Відповідно до ст. ЗО ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач повинен довести підстави своїх вимог, а відповідач - підстави заперечення проти них. Якщо ж позивач не може доказати вимог, а відповідач не може довести заперечень, то суд повинен відмовити в задоволенні позову у зв'язку із необґрунтованістю (безпідставністю) вимог.
Трапляються спори, в яких крім пояснень сторін, немає інших засобів доказування. Це універсальний засіб доказування, рівний з іншими. Але суди ніколи не обґрунтовують свої рішення одними лише поясненнями сторін. Насамперед тому, що сторони - зацікавлені особи і це часто відображається на достовірності їх пояснень. Сторона не несе відповідальності за дачу завідомо неправдивих пояснень чи відмову давати пояснення (замовчування фактичних даних). Саме тому сторони дають суду лише ті пояснення, які відповідають їх інтересам.
Вирішувати такі справи складно, оскільки суддя може орієнтуватися лише на слова зацікавлених осіб. Якщо пояснення позивача заперечуються відповідачем, то суддя у позові відмовить.
Визнаючи спірні факти, ви полегшуєте роботу противнику. Разом з тим, заперечення очевидних фактів дратує суд і не на користь стороні. Такі факти краще визнати, але дати їм іншу оцінку.