Розділ 4. Судова система

§ 8. Верховний Суд України

Місце Верховного Суду України в судовій системі України за­ кріплене на конституційному рівні: «Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України» (ч. 2 ст. 125 Конституції України). Зміст «найвищості» розкрито в Законі України «Про судоустрій і статус суддів», причому вона є характерна не лише для судових, а й для несудових повноважень Верховного Суду України.

«Найвищий» означає, по-перше, що: 1) Верховний Суд України очолює судову систему України; 2) він вирішує найбільш складні пи­ тання правозастосування відповідно до процесуального законодавства; 3) він має такі повноваження, які не збігаються за змістом та обсягом із повноваженнями вищих спеціалізованих судів, що очолюють під­ системи спеціалізованої юрисдикції.

Частина 2 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплює перелік повноважень, націлених на реалізацію вказаного призначення, а також інших завдань, що стоять перед Верховним Судом України. Усі повноваження можна класифікувати за декількома група­ ми: першу групу утворюють судові повноваження; другу - повнова­ ження, націлені на реалізацію принципу верховенства права у правозастосовній діяльності судів; повноваження третьої групи мають політичне забарвлення, оскільки визначають місце Верховного Суду України в механізмі стримувань і противаг гілок державної влади - ви­ ключні або посвідчувальні; до четвертої групи належать представ­ ницькі повноваження.

Судові повноваження. Судові повноваження Верховного Суду України реалізуються шляхом здійснення правосуддя. Причому зміст правосудних повноважень цілком визначений місцем Верховного Суду України в судовій системі. Цей Суд: а) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у по­ рядку, передбаченому процесуальним законом; б) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Реалізація вказаних повноважень здійснюється у порядку, установ­ леному процесуальним законодавством. Цей порядок відрізняється від

112

§ 8. Верховний Суд України

апеляційного й касаційного перегляду справи і становить окремий вид провадження.

Подання такої заяви про перегляд рішень у відповідних випадках можливе протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, зміст якого суперечить рішенню, що має бути переглянуто, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухва­ лення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через відповідний вищий спеціалізований суд, який має надати дозвіл на перегляд (допуск справи до провадження). Вирішення цього питання здійснюється колегією у складі п’яти суддів відповідного суду, яка формується без участі суддів, що ухвалювали оскаржуване рішення. Далі справа передається до Верховного Суду України.

У Верховному Суді України призначається суддя-доповідач, який протягом 15-ти днів із дня відкриття провадження здійснює підготов­ ку справи до розгляду. Заявник має бути належним чином повідомлений про час і місце розгляду його справи у Верховному Суді України, однак його участь у засіданні Суду не є обов’язковою. За наслідками роз­ гляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов: 1) про повне або часткове задоволення заяви; 2) про відмову в задоволенні заяви. Строк розгляду заяви про перегляд судо­ вого рішення Верховним Судом України не може перевищувати одно­ го місяця з дня надходження справи до суду.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками роз­ гляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй ді­ яльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Усі ці рішення підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніше як через 10 днів із дня їх ухвалення. Невиконання судових рішень тягне за со­ бою відповідальність, установлену законом. Суди зобов’язані привес­ ти свою судову практику у відповідність до рішення Верховного Суду України. Це означає, що закон надає відповідному рішенню Суду значен­ ня прецеденту, коли у судовому рішенні формується нова норма права, що є обов’язковою для застосування всіма суб’єктами правовідносин.

113

Роздії 4. Судова система

Повноваження щодо забезпечення дії принципу верховенства пра­ ва у правозастосовній діяльності судів визначені на конституційному рівні. Основний Закон надає Верховному Суду України право звернен­ ня до Конституційного Суду України для вирішення питань про відпо­ відність Конституції України законів та інших правових актів Вер­ ховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міні­ стрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (ст. 150 Конституції України).

Це повноваження Верховного Суду України випливає з такого. Конституція України проголошує визнання й дію в Україні принципу верховенства права, зміст якого полягає у визнанні людини найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Перелік прав і свобод лю­ дини, який не є вичерпним, закріплений Конституцією, яка має найви­ щу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти прийма­ ються на її основі й повинні відповідати їй. При здійсненні судочинства суди вирішують справи на підставі Конституції України, міжнародних актів і міжнародних договорів, які є частиною національного законо­ давства та законів. У випадках невизначеності в питаннях відповід­ ності закону, який підлягає застосуванню в конкретній справі, Консти­ туції України суд за клопотаннями учасників судочинства або за своєю ініціативою призупиняє провадження у справі і звертається до Вер­ ховного Суду України - єдиної судової установи, яка є суб’єктом пра­ ва на конституційне подання до Конституційного Суду України щодо вказаних питань. Рішення про звернення до Верховного Суду України з цього питання може приймати будь-який суд у судовій системі Укра­ їни. Вивчивши зміст рішення, Верховний Суд України на пленарному засіданні вирішує питання про необхідність внесення конституційно­ го подання.

Верховний Суд України є також суб’єктом права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України. Поряд із Верховним Судом України суб’єктами цього права є також громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Однак у Верховного Суду України (як і в обмеженого кола суб’єктів, визначених у Законі «Про Конституційний Суд України») є певні переваги в більш стислих строках розгляду справи порівняно з громадянами та юридичними особами: строк провадження у справі не повинен перевищувати трьох місяців, а в разі визнання Конститу-

114

§ В. Верховний Суд України

иійним Судом України вирішення питання невідкладним, строк роз­ гляду подання не повинен перевищувати одного місяця. Строк же розгляду конституційних звернень громадян та юридичних осіб не по­ винен перевищувати шести місяців. Останніми роками Верховний Суд України досить активно реалізовує вищезазначені повноваження.

Наступна група повноважень Верховного Суду України має назву виключних або посвідчувальних. Вона має політичне забарвлення та сформульована в Законі таким чином: «Верховний Суд України дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачу­ ється Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я».

Ці повноваження випливають із таких положень. Президент Укра­ їни є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіаль­ ної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Для того щоб він міг реалізовувати своє при­ значення, його конституційно-правовий статус складається як із норм, що гарантують йому можливість реалізовувати свої конституційні повноваження, так і з норм, що передбачають можливу відповідаль­ ність глави держави. До перших належить право недоторканності на час виконання своїх повноважень (ст. 105 Основного Закону). До дру­ гих належить процедура дострокового припинення повноважень Пре­ зидента України у разі... «2) неможливості виконувати свої повнова­ ження за станом здоров’я, 3) усунення з поста в порядку імпічменту» (ч. 2 ст. 108 Конституції України). Деталі цієї процедури визначаються Регламентом Верховного Суду України.

На Верховний Суд України як незалежний, неупереджений, неполітизований, а отже, й об’єктивний колегіальний орган, який склада­ ється з найдосвідченіших професіоналів, покладено обов’язок дати висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, в яких звинувачу­ ється Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, а також чи дійсно неможливе виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я. За роки незалежності України ви­ щевказані процедури не застосовувалися.

Представницька функція Верховного Суду України полягає в тому, що, уособлюючи систему судів загальної юрисдикції, він приймає

115

Розділ 4. Судова система

представників вищих судових установ інших держав, організовує між­ народні семінари, зустрічі. Посадові особи цього Суду беруть участь в аналогічних заходах за кордоном. Така ж представницька роль Верховного Суду України і на внутрішньодержавному рівні, при вза­ ємодії з іншими гілками влади.

До складу Верховного Суду України входять 48 суддів, з числа яких обираються Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голо­ ви Верховного Суду України та його заступники. Суддею цього Суду може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше 15-ти років або суддя Конституційного Суду України. Після судової реформи 2010 р. перегляд справ у цьому Суді здійснювався винятково за участю всіх суддів Верховного Суду України, однак ця процедура виявилася не­ достатньо оперативною. Тому на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верхов­ ним Судом України» від 20.10.2011 р. було утворено 4 судові палати: у цивільних, кримінальних, адміністративних і господарських справах1.

Судові палати Верховного Суду України:

1) здійснюють судочинство у справах у порядку, установленому процесуальним законом;

2)аналізують судову статистику та вивчають судову практику;

3)здійснюють інші повноваження, передбачені законом. Персональний склад судових палат визначається Пленумом Верхов­

ного Суду України за пропозицією суддів цього Суду. Судову палату Верховного Суду України очолює заступник Голови Верховного Суду України, який одночасно є секретарем судової палати (ст. 44і Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Повноваження судді Верховного Суду України визначені ст. 40 За­ кону України «Про судоустрій і статус суддів». Суддя: а) бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом; б) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України; в) аналізує судову практику, вносить у вста­ новленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування; г) здійснює інші повноваження, визначені законом. Якщо судці нижчих судів зобов’язані Законом здійснювати правосуддя в порядку, установленому процесуальним законом, то повноваження судді Верховного Суду обумовлені статусом цього суду в судовій сис­

1 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України [Текст]: Закон України від 20.10.2011 р. № 3932-VI // Офіц. вісн. України. - 2011. - № 89. - Ст. 3226.

116

§ 8. Верховний Суд України

темі. Що ж стосується повноваження щодо внесення пропозицій з удо­ сконалення законодавства, то законодавство не передбачає механізму його реалізації. Оскільки Верховний Суд України за Конституцією України не є суб’єктом законодавчої ініціативи, він не має права вно­ сити до Верховної Ради України розроблені законопроекти, це здій­ снюється через відповідних суб’єктів1. Верховний Суд України здій­ снює активну роботу в цьому напрямі.

Із числа суддів обираються Голова Верховного Суду України та його заступники. За Конституцією України Голова Верховного Суду Укра­ їни обирається на посаду і звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, установ­ леному законом.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» деталізує вказані принципові положення. За Законом Голова Верховного Суду України обирається на посаду строком на п’ять років більшістю голосів від загального складу Пленуму. Пленум Верховного Суду України з пи­ тання обрання Голови Верховного Суду України скликається не пізні­ ше одного місяця з дня припинення повноважень попереднього Голо­ ви Верховного Суду України. Процедура обрання на посаду Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, що затверджується Пленумом. Зміна регламентної процедури менше ніж за шість місяців до закінчення строку повноважень Голови Верховного Суду України не допускається. Суддя, обраний Головою, не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду України (ст. 43). Голова Верховного Суду України може бути достроково звіль­ нений із посади з підстав, установлених законом. Повноваження Голо­ ви Верховного Суду України також припиняються достроково внаслі­ док висловлення йому недовіри Пленумом Верховного Суду України. Питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду України розглядається Пленумом Верховного Суду України в порядку, установ­ леному ст. 43 Закону, за поданням не менш як п’ятої частини суддів від складу Пленуму Верховного Суду України, скріпленим їх підписами, яке має бути вмотивованим.

1 Відповідно до ст. 93 Конституції України - це Президент України, народні де­ путати України, Кабінет Міністрів України і Національний банк України.

117

Розділ 4. Судова система

Повноваження Голови Верховного Суду України обумовлені тим,

що він, по-перше, є суддею, а по-друге, керівником установи, яка є най­ вищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Його повноваження теж, як і керівників нижчих судів, можна розділити на судові, адміністративні, організаційні та представницькі.

Судові повноваження Голови Верховного Суду України полягають у тому, що він бере участь у вирішенні питань, що належать до юрис­ дикції Верховного Суду України в порядку, установленому процесу­ альним законодавством.

Адміністративні повноваження Голови полягають у контролі ефек­ тивності діяльності апарату суду, внесенні Голові ДСА подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.

До організаційних повноважень Голови Верховного Суду України належать такі: а) визначення адміністративних повноважень Першого заступника Голови Верховного Суду України та його заступників; б) скликання Пленуму Верховного Суду України; в) внесення на роз­ гляд Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Плену­ му; г) винесення на розгляд Пленуму питання та головування на його засіданнях; д) видання на підставі акта про обрання на посаду судді Верховного Суду України або звільнення судді з посади відповідного наказу; г) повідомлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про наявність вакантних посад у Верховному Суді України в десяти­ денний строк з дня їх утворення; д) інформування Пленуму Верхов­ ного Суду України про діяльність Верховного Суду України. Отже, як і повноваження Голови вищого спеціалізованого суду, організаційні повноваження Голови Верховного Суду України можна поділити на організаційно-розпорядчі, кадрові, контрольні.

Представницькі повноваження Голови Верховного Суду України

виявляються в тому, що він представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судо­ вими органами інших держав та міжнародними організаціями. Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстиції.

118

§ 8. Верховний Суд України

Голова Верховного Суду України має Першого заступника і чоти­ рьох заступників голови - керівників судових палат Суду. Усі заступ­ ники Голови Верховного Суду України обираються на посаду строком на п’ять років та звільняються з посади Пленумом Верховного Суду України за пропозицією суддів цього Суду. Рішення про їх обрання на посаду та про звільнення з посади приймається більшістю голосів від загального складу Пленуму Верховного Суду України шляхом таємно­ го голосування.

Перший заступник і заступники Голови Верховного Суду України можуть бути достроково звільнені з посади у порядку, установленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України. Вони здійснюють адміністративні повноваження, визначені Головою Верховного Суду України, та інформують Пленум Верховного Суду України про свою діяльність. У разі відсутності Голови Верховного Суду України його адміністративні повноваження здійснює Перший заступник, а за від­ сутності Першого заступника - один із заступників Голови Верховного Суду України за його визначенням.

До повноважень заступників голови Верховного Суду України як секретарів судових палат належить таке:

1)організація роботи відповідної судової палати та головування на

їїзасіданнях;

2)організація ведення та аналізу судової статистики, вивчення й уза­ гальнення судової практики у справах, розглянутих судовою палатою;

3)інформування Пленуму Верховного Суду України про діяльність судової палати;

4)здійснення інших, передбачених законом, повноважень. Секретар судової палати має заступника, який виконує доручення

секретаря судової палати щодо організації діяльності судової палати, а також виконує обов’язки секретаря судової палати у разі його від­ сутності. Процедура обрання заступника секретаря судової палати є аналогічною порядку добору заступників голів Верховного Суду України (ст. 44 і Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Пленум Верховного Суду України - це колегіальний орган, повно­ важення якого визначаються Конституцією України та Законом Укра­ їни «Про судоустрій і статус суддів». До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України. На засідан­ ня Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної

119

Розділ 4. Судова система

влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суд­ дів» Пленум Верховного Суду України:

1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду України, його Першого заступника та заступників у порядку, встанов­ леному цим Законом;

2)призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секре­ таря Пленуму Верховного Суду України;

3)заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України, Пер­ шого заступника та заступників Голови Верховного Суду України про їх діяльність;

4)надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосують­

ся судової системи та діяльності Верховного Суду України;

5)приймає рішення про звернення до Конституційного Суду Укра­ їни з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;

6)надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

7)затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;

8)розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за

умови присутності на ньому не менш як двох третин складу Пленуму. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники орга­ нів державної влади, наукових установ, громадських організацій, за­

собів масової інформації та інші особи.

Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої части­ ни від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду України Пле­ нум скликається його Першим заступником, а в разі його відсутності - одним із заступників Голови Верховного Суду України. Законом також може бути встановлена інша процедура скликання Пленуму. Про день

120

§8. Верховний Суд України

ічас скликання Пленуму Верховного Суду України та питання, що ви­ носяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України. У разі його відсутності засідання проводить Перший заступник Голови Вер­ ховного Суду України, а в разі відсутності останнього - заступник Голови Верховного Суду України. У випадках, установлених Законом, засідання Пленуму веде голова організаційного комітету, створеного для проведення Пленуму Верховного Суду України з питання вислов­ лення недовіри Голові Верховного Суду України, або його заступник.

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та прийнятим відпо­ відно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови, які підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду України1.

Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує веден­ ня протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України.

Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з роз­ гляду окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання, повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття рішень та підписання постанов, прийнятих Пленумом Вер­ ховного Суду України, установлюються законом.

При Верховному Суді України діє Науково-консультативна рада, яка утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготов­ ка яких потребує наукового забезпечення. Порядок організації та ді­ яльності Науково-консультативної ради Верховного Суду України

1За Законом України «Про судоустрій України» від 07.02.2001 р. Пленум Вер­ ховного Суду України приймав постанови, які містили рекомендації з порядку засто­ сування окремих правових норм. Нині ці постанови є чинними, однак відповідні роз’яснення надають пленуми вищих спеціалізованих судів.

121

Розділ 4. Судова система

визначається положенням, що затверджується Президією Верховного Суду України.

Верховний Суд України має офіційний друкований орган, у якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації ді­ яльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали. Це «Вісник Верховного Суду України».

§ 9. Апарат суду

Апарат суду є структурним підрозділом суду, основним призна­ ченням якого є організаційне забезпечення роботи з реалізації функцій, що стоять перед конкретною судовою установою, та увільнення суддів від виконання технічних, підготовчих і розпорядчих завдань, не пов’язаних із відправленням правосуддя. Структура апарату обумов­ лена штатною чисельністю й місцем (рівнем) суду в судовій системі.

Працівники апарату судів залежно від їх місця в процесі підготов­ ки, ухвалення і реалізації рішень поділяються на:

а) керівників (керівник апарату суду та його заступники); б) спеціалістів-службовців (консультанти, помічники суддів, секре­

тарі судового засідання, старші секретарі суду, судові розпорядники); в) технічних працівників (діловоди, друкарки, оператори комп’ю­

терного набору, експедитори, архіваріуси, бібліотекарі, завідуючі господарством та ін.);

г) обслуговуючий персонал (прибиральниці, водії, двірники, робіт­ ники з обслуговування будівлі).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що правовий статус спеціалістів, які працюють в апараті суду, регулюєть­ ся Законом України «Про державну службу»1. Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і тран­ спортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади (ч. 5 ст. 149 Закону). Під дію законодавства про державну службу не підпадають технічні працівники суду і його обслуговуючий персонал.

' Про державну службу [Текст]: Закон України від 17.11.2011 р. № 3723-ХІІ // Офіц. вісн. України. - 2012. - № 4. - Ст. 115.

122

§ 9. Апарат суду

Керівник апарату суду очолює його і несе персональну відповідаль­ ність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, ін­ формує збори суддів про свою діяльність. Відповідно до світового до­ свіду керівник апарату суду має бути менеджером, який вирішує основ­ ні організаційні й господарчі питання в суді, його адміністративні повноваження поширюються лише на апарат суду.

Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління ДСА за поданням голови місцевого суду, а керівників апа­ ратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників - Голова ДСА за поданням голови відпо­ відного суду. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апара­ ту суду, що тягне за собою звільнення його з посади.

Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюєть­ ся на конкурсній основі відповідно до законодавства про державну службу.

Зурахуванням специфіки організації роботи судів різних рівнів

іюрисдикції ДСА розробляє й затверджує типові посадові інструкції працівників апарату суду для відповідних груп судів. У цих інструкці­ ях визначаються права, обов’язки і відповідальність кожної з посадових осіб суду. Наприклад, відповідно до ст. 151 Закону України «Про судо­ устрій і статус суддів» кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника. Ним може бути громадянин України, який має вищу

юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду України повинні також мати стаж роботи в галузі права не менше трьох років. Судді самостійно здійснюють добір по­ мічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді й при­ кріплюється для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду. Він призначається на посаду на час виконання суд­ дею повноважень судді відповідного суду. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді. їм надається постійне робоче місце в суді.

Перелік конкретних посадових обов’язків помічника судді визна­ чається відповідною посадовою інструкцією. Так, помічник судді

123

Розділ 4. Судова система

місцевого загального суду: 1) здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи; 2) бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи, проекти судових рішень, інших процесуальних документів, які приймаються суддею або під головуванням судді, виконавчих документів; 3) здійснює оформ­ лення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим особам, які беруть участь у справі відповідно до вимог проце­ суального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень; 4) здійснює контроль за своєчасним проведенням екс­ пертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, а в разі невиконання таких постанов - готує проекти відповідних нагадувань; 5) виконує доручення судді тощо'.

Структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів за пого­ дженням із головою суду затверджуються відповідним територіальним управлінням ДСА, апаратів апеляційних судів - ДСА за погодженням із головою суду у межах видатків на утримання відповідного суду. Від­ повідно до п. 2 ст. 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення про апарат, структура і штатний розпис апарату Верховно­ го Суду України, апарату вищого спеціалізованого суду затверджують­ ся зборами суддів відповідного суду за поданням голови відповідного суду.

Вапаратах судів загальної юрисдикції можуть створюватися управ­ ління, відділи, що здійснюють свої функції на підставі положення про відповідне управління, відділ, затвердженого керівником апарату від­ повідного суду.

Вапараті суду загальної юрисдикції утворюється канцелярія, яка

щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реє­ страцію документів, що подаються до відповідного суду. Канцелярія також виконує інші завдання, визначені положенням, затвердженим керівником апарату відповідного суду.

В умовах бурхливого розвитку комп’ютерних систем і програмного забезпечення важливе значення набуває діяльність підрозділів апарату суду, відповідальних за впровадження інформаційних технологій. У ВСС

' Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції [Електронний ресурс]: затв. рішенням Ради суддів України від 25.03.2010 р. № 14. - Режим доступу: http:// www.court.gov.ua/organy_samovrjaduvannja/ pppszu/. - Заголовок з екрана.

124

§ 9. Апарат суду

України це функції управління інформаційних технологій і забезпечен­ ня автоматизованого документообігу, у місцевих та апеляційних судах - фахівці з обслуговування комп’ютерної техніки, а також спеціалісти, спеціально відряджені ДСА. Основне завдання цих фахівців - налаго­ дження і підтримання в робочому стані автоматизованої системи ді­ ловодства суду, системи розподілу справ між суддями, різноманітного програмного забезпечення судів, а також сприяння працівникам апа­ рату в наповненні Єдиного державного реєстру судових рішень та впровадження нових технологій (відеоконференц-зв’язку та ін.).

Зв 'язок суду із суспільством та органами державної влади забез­ печують спеціальні підрозділи апарату суду або працівник апарату суду - фахівець по зв’язках із громадськістю. їхнім завданням є забез­ печення відкритості відповідного суду. У ВСС України ці функції здійснюють відділи взаємодії із державними органами та органами суддівського самоврядування і міжнародно-правового співробітництва. У багатьох апеляційних судах утворена і функціонує прес-служба1, яка систематично розміщує інформацію про діяльність суду в Інтернеті та місцевих ЗМІ. У місцевих судах це завдання, як правило, покладаєть­ ся на окремого працівника апарату суду. У багатьох регіонах склалася практика проведення прес-конференцій головами судових установ, які роз’яснюють журналістам рішення судів у резонансних справах. Ке­ рівники судових органів України та органів суддівського самовряду­ вання часто дають інтерв’ю, в яких представляють фахові коментарі чинного законодавства, судової практики і законопроектів, які стосу­ ються діяльності судів.

До штату апарату судів загальної юрисдикції входять також секре­ тарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук. Правовий статус секретарів судового засі­ дання й судових розпорядників визначається, окрім Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуальним законодавством.

Так, відповідно до ст. 48 ЦПК секретар судового засідання:

1)здійснює судові виклики і повідомлення; 2) перевіряє наявність та

з’ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і до­ повідає про це головуючому; 3) забезпечує фіксування судового засідан­ ня технічними засобами; 4) веде журнал судового засідання; 5) оформ­

1Прес-служба може мати різні назви. Наприклад, в Апеляційному суді Запорізької області це Комітет зв’язків із пресою.

125

Роздіп 4. Судова система

лює матеріали справи; 6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

У кожному суді діє служба судових розпорядників, організаційне забезпечення діяльності якої здійснює ДСА та її територіальні управ­ ління. Служба утворюється та діє в судах загальної юрисдикції для забезпечення додержання особами, які перебувають у суді, установ­ лених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судово­ му засіданні. Вона підпорядковується голові та керівнику апарату суду. До складу служби входять старші судові розпорядники та судо­ ві розпорядники. Очолює службу її керівник. Служба є структурним підрозділом (сектором, відділом) апарату суду. В апаратах місцевих судів, де штатна чисельність служби не перевищує двох осіб, обов’язки керівника служби покладаються на старшого судового розпорядника. Основними завданнями служби є забезпечення: а) додержання осо­ бами, які перебувають у суді, установлених правил; б) виконання учасниками судового процесу та іншими особами, які перебувають у залі судового засідання, розпоряджень головуючого в судовому за­ сіданні1.

Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук.

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів суддівської системи, виконання функцій щодо державного захисту суддів, праців­ ників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійсню­ ють підрозділи судовоїміліції «Грифон», які підпорядковуються МВС України.

У Верховному Суді України й вищих спеціалізованих судах осо­ бливості в організації роботи обумовлені вищим правовим статусом державних службовців. Положення про апарат, структуру і штатний розпис апарату Верховного Суду України, апарат вищого спеціалізо­ ваного суду затверджуються зборами суддів відповідного суду за по­ данням голови відповідного суду. Матеріали, пов’язані з діяльністю Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, зберігаються в архіві відповідного суду.і*

1 Положення про службу судових розпорядників та організацію її діяльності [Електронний ресурс] : затв. рішенням Ради суддів України від 24.06.2011 р. № 32 і наказом ДСА України від 14.07.2011 р. № 112. - Режим доступу: http://court.gov.ua/ dsa/2214/ndsa9/. - Заголовок з екрана.

126

§ 10. Фінансування судів

Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, спеціаль­ ною науковою літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки формують друко­ вані видання та комп’ютерні бази даних.

Для оперативності в господарській діяльності всі суди повинні ви­ користовувати статус юридичної особи.

Таким чином, апарат суду здійснює важливу функцію організацій­ ного забезпечення роботи суду, спрямовану як на діяльність із здій­ снення правосуддя, створення необхідних умов для реалізації прав і виконання обов’язків учасників судового процесу, так і на забезпе­ чення функціонування суду як державної установи і юридичної особи та підтримання належних умов для перебування і роботи в суді його працівників і громадян.

м м м я м м § 10. Фінансування судів

Належне фінансування судової влади є одним із загальновизнаних міжнародних стандартів організації судової влади. Європейською хар­ тією про статус суддів установлено, що судова влада повинна брати участь у прийнятті рішення про належне забезпечення судів коштами для виконання своїх функцій. Указується також, що достатнє фінансу­ вання судів - це обов’язок держави1. Останніми роками рівень фінан­ сування судів не є достатнім, що зумовлено скрутним матеріальним становищем у державі. На це неодноразово звертав увагу у своїх рі­ шеннях Конституційний Суд України12.

Частина 1 ст. ]40 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що фінансування та належні умови для функціонування судів

1Европейская хартия о Законе «О статусе судей» от 10.07.1998 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/law s/ show/994 236. - Загл. с экрана.

2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 19,42 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» від 24.06.1999 р. № 6рп/99 [Текст] // Офіц. вісн. України. - 1999. - № 28. - Ст. 1432; Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статей 32 і 25 Закону України «Про державний бюджет України на 2000 рік» від 03.10.2001 р. № 12-рп/2001 [Текст] // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 41. - Ст. 1863.

127

Розділ 4. Судова система

і діяльності суддів забезпечує держава. Забезпечення функціонування судової влади передбачає: 1) визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

2)законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;

3)гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. Законом установлюються засади фінансування судів. По-перше,

фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. По-друге, функції головного розпорядника коштів Держав­ ного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) суди загальної юрисдикції1; 2) Конституційний Суд України; 3) ДСА - щодо фінансового забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самовря­ дування, Національної школи суддів України. По-третє, видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо: 1) кожного суду загальної юрисдикції; 2) Конституційно­ го Суду України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році. Почетверте, суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, установле­ ному Бюджетним кодексом України. По-п’яте, розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії судців України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечен­ ня і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

1Така норма Закону з’явилася у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду Укра­ їни у справі за конституційним поданням Вищого господарського суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 130 Конституції України (справа про фінансове забезпечення діяльності судів) від 11.03.2010 р. № 7-рп / 2010, в якому вказано, що «у Державному бюджеті України мають визначатися окремо для всіх судів України видатки на їх утримання не нижче рівня, що надає можливість не­ залежного здійснення правосуддя, з подальшим забезпеченням повного і своєчасного виділення таких видатків» (Офіц. вісн. України. - 2010. - № 21. - Ст. 881).

128

<j> 10. Фінансування судів

вПитання для самоконтролю

1.Назвіть основні характерні риси судової системи України.

2.Які суди утворюють судову систему України?

3.Визначте поняття «судова інстанція» та перелічте її види.

4.Що таке «ланка судової системи»? Охарактеризуйте кожну ланку судової системи України.

5.Які принципи побудови судової системи держави закріплю­ ються в міжнародно-правових актах?

6.На яких принципах будується судова система України? Дай­ те їхню характеристику.

7.Назвіть порядок утворення та ліквідації судів загальної юрис­ дикції.

8.Охарактеризуйте місцеві суди в системі судів загальної юрис­ дикції.

9.Які існують види апеляційних судів та якими повноважен­ нями вони наділені?

10.Назвіть види та повноваження вищих спеціалізованих су­ дів.

11.Охарактеризуйте місце Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції.

12.Яке призначення апарату суду?

13.Охарактеризуйте порядок фінансування судів відповідно до Конституції України і Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

129