Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
marochkin_i_e_red_organizaciya_sudovih_ta_pravoohoronnih_org.pdf
Скачиваний:
503
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
12.37 Mб
Скачать

Розділ 15

Нотаріат

§ 1. Поняття нотаріату

Конституція України (ст. 59) закріпила право кожного громадянина на одержання правової допомоги. Нотаріат разом із низкою правоохо­ ронних органів України забезпечує реалізацію цього конституційного права громадян. Серед правоохоронних органів України нотаріат зай­ має гідне місце, зменшуючи навантаження судів, посвідчує лише безспірні права та безспірні факти, у наявності яких він може перекона­ тися безпосередньо або на підставі відповідних документів.

Нормативну базу діяльності нотаріату складають: Конституція України, Закон України «Про нотаріат» (далі по тексту розділу - Закон), Положення «Про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату», що затвер­ джує Кабінет Міністрів України, та інші положення та постанови.

У перекладі з латинської мови «notarius» означає «писар», «стено­ граф». Нотаріат дійсно зароджувався як система осіб, які стенографу­ вали різноманітні угоди або промови й надавали юридичну допомогу. Згодом документам, посвідченим нотаріусами, надавалося все більшо­ го юридичного значення аж до визнання їх безспірними. У франкських королів за часів Каролінгів, наприклад, оспорювання нотаріальних актів заборонялося під страхом смертної кари. Уперше органи, які ви­ конують нотаріальні функції, виникли в Стародавньому Римі. При­ чому функції, притаманні нотаріату, виконувалися різними особами: табеліонами, нотаріусами - у Римській імперії, дяками й піддячими - у Київській Русі1. Отже, в історичному аспекті нотаріат пройшов склад­ ний шлях свого розвитку - від стенографування документів до посвід­ чення безспірних прав і фактів.

На сьогодні у світі склалися два типи правових систем - англосак­ сонська та континентальна і відповідно два типи нотаріальних систем. До компетенції нотаріусів англосаксонських країн входить лише за­ свідчення підписів і присяг. Головний принцип цивільних правовідно­

1Див.: Комаров, В. В. Нотаріат в Україні [Текст] / В. В. Комаров, В. В. Баранкова ; Нац. ун-т «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - X .: Право, 2011. —

С. 3-6.

421

Розділ 15. Нотаріат

син - «свобода договору» - виключає необхідність нотаріальної форми договорів чи контрактів. Інша ситуація склалась у країнах континен­ тального права. Нотаріат тут відіграє важливу роль у запобіганні су­ довим спорам, а значить, у зменшенні навантажень на суди. Нотаріус виконує роль юридичного радника, який надає правову допомогу при складанні документа (договору, заповіту тощо), щоб посвідчений ним документ відповідав закону й волевиявленню особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

Україна належить до країн континентальної правової системи, що зумовлює схожість компетенції українського нотаріату з латинським. Основним законодавчим актом, який регулює діяльність нотаріату в державі, є Закон України «Про нотаріат»1. Його ст. 1 визначає цей інститут як систему органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. У Законі міститься й перелік нотаріальних дій, які виконують нотаріуси.

Нотаріус посвідчує такі безспірні права, як право на спадщину, на частку в спільному майні подружжя (ст. 34). До фактів, які посвідчуються ним, належать такі факти: а) що громадянин є живим; б) тотожність гро­ мадянина з особою, зображеною на фотокартці; в) знаходження громадя­ нина в певному місці; г) час пред’явлення документів та ін. На підтвер­ дження таких прав або фактів нотаріус видає відповідне свідоцтво.

Посвідчення договорів, довіреностей, заповітів, засвідчення справж­ ності підпису на документі робиться шляхом напису на відповідному документі за встановленою формою.

Нотаріуси приймають документи на зберігання, учиняють виконав­ чі написи, вживають заходів з охорони спадкового майна, засвідчують правильність копій документів, виконують інші нотаріальні дії, перед­ бачені законом.

■ м м § 2. Організація нотаріату

Учинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльніс­

1Про нотаріат [Електронний ресурс]: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-ХІ. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

422

§ 2. Організація нотаріату

тю (приватні нотаріуси). Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах мають обмежені повноваження щодо вчинення нотаріальних дій: вони лише видають дублікати й засвідчують правильність копій і виписок із документів, які зберігаються у справах цих архівів (ст. 35 Закону).

Ураховуючи факт відсутності українських нотаріусів за кордоном, а також у багатьох населених пунктах (селах, селищах), законодавець надає право вчиняти деякі нотаріальні дії іншим органам і посадовим особам, для яких нотаріальна діяльність не є основною. Так, у населе­ них пунктах, де немає нотаріусів, деякі нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого само­ врядування. За кордоном нотаріальні дії вчиняються українськими консульськими установами (ст. 39 Закону).

ЦК та згаданим Законом України право посвідчувати заповіти й до­ віреності, прирівняні до нотаріальних, надається певним посадовим особам - головним лікарям, командирам військових частин та ін.

До 1993 р. в Україні, як і в СРСР у цілому, існував тільки державний нотаріат. У 1993 р. із прийняттям Закону «Про нотаріат» розпочалося реформування нотаріату в Україні.

У кожному районі, місті були створені державні нотаріальні кон­ тори, які утримувались за рахунок Державного бюджету. Згідно із Законом державні нотаріальні контори відкриваються й ліквідовують­ ся Міністерством юстиції України. Контроль за організацією нотаріа­ ту України, затвердження штату державних нотаріальних контор, призначення на посаду державного нотаріуса і завідуючого державною нотаріальною конторою здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Авто­ номній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Державна нотаріальна контора - це юридична особа, яку очолює завідуючий.

Поряд зі збереженням державного нотаріату була запроваджена приватна нотаріальна діяльність, яку здійснюють приватні нотаріуси. За своєю сутністю це незалежна професійна діяльність, оскільки при­ ватні нотаріуси діють за принципом самофінансування, самостійно забезпечують себе роботою, можуть укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні рахунки, а також не­ суть повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду внаслідок своїх незаконних дій або недбалості.

42 3

Розділ 15. Нотаріат

Для захисту професійних інтересів нотаріусів була створена та за­ реєстрована Міністерством юстиції України в 1993 р. Українська но­ таріальна палата - добровільне громадське об’єднання нотаріусів на професійній основі. Зараз вона об’єднує близько 4000 державних і при­ ватних нотаріусів. Українська нотаріальна палата є колективним чле­ ном Спілки юристів України, а також палата прийнята як спостерігач до світової організації нотаріусів - Міжнародного союзу латинського нотаріату, який об’єднує нотаріати 80 країн.

Час засвідчив дієвість такої реформи, оскільки зріс престиж про­ фесії нотаріуса, підвищився рівень обслуговування фізичних та юри­ дичних осіб, а також рівень довіри громадян до нотаріуса. З прийняттям вагомих змін до Закону «Про нотаріат» у 2008 р. усі державні нотаріуси здійснюють нотаріальну діяльність на тих же умовах, що й приватні нотаріуси. При цьому вживається єдиний термін «нотаріус».

м м ш м и і § 3. Право на заняття нотаріальною діяльністю

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридич­ ну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше 3-х років і який пройшов стажування протягом 1-го року в дер­ жавній нотаріальній конторі або в нотаріуса, який займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав сві­ доцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю (ст. 3).

Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість. Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних чи господар­ ських підприємств та організацій, займатися підприємницькою й по­ середницькою діяльністю, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької й наукової у вільний від роботи час.

Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Після проходження стажування особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його

424

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]