§ 3. Нормативні акти з навчальної дисципліни...

вого статусу, повноважень, вимог до осіб, які бажають або вже займа­ ються даним видом діяльності.

Навчальна дисципліна «Організація судових та правоохоронних органів» дає студентам перші, базові знання, які можуть ними з успіхом бути використані при вивченні інших юридичних наук і навчальних дисциплін. Наприклад, функціональні принципи судової влади вивча­ ються в курсах процесуального права, функції та повноваження Кон­ ституційного Суду України - у навчальному курсі з конституційного права, повноваження міліції - у курсі адміністративного права тощо. Крім того, на старших курсах юридичних вузів викладається низка навчальних дисциплін, які істотно розвивають і доповнюють матеріал теми дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів». Так, «Основи прокурорської діяльності», «Організація роботи проку­ ратури» - предмети, що дають знання про зміст, форму і методи здій­ снення всіх напрямів діяльності прокуратури; «Судове право», «Орга­ нізація роботи суду» - предмети, що дають знання щодо особливостей реалізації правовідносин у сфері компетенції судової влади.

§3. Нормативні акти з навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»

Оскільки предмет цієї дисципліни є комплексним, пізнання основ організації судової влади та правоохоронних органів потребує вивчен­ ня значної кількості нормативно-правових актів. Адже діяльність кожного правоохоронного органу регламентується багатьма актами законодавства.

Усі нормативно-правові акти залежно від їх змісту (предмета) можна поділити на групи. Це: 1) акти загального характеру; 2) нор­ мативні акти щодо організації й функціонування органів: а) судової влади і суддів; б) юстиції і установ, що здійснюють виконання судових рішень; в) прокуратури; г) досудового розслідування злочинів; д) з на­ дання правової допомоги; е) нотаріату.

Акти загального характеру. Розглянемо їх детальніше.

Конституція України. Конституція має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод люди­ ни і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантуєть­

11

Розділ 1. Основні поняття, предмет, система й нормативні джерела...

ся (ст. 8). Визначається також, що правосудця в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допуска­ ються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і при­ сяжних. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України (ст. 124).

Згідно зі ст. 19 Основного Закону органи державної влади, до яких належить більшість правоохоронних органів, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України. Конституція Укра­ їни гарантує, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом, і забезпечує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самовряду­ вання, посадових і службових осіб (ст. 55). Основний Закон закріплює принципи побудови судової системи (ч. 1 ст. 125), основні засади су­ дочинства (ч. З ст. 129), закладає підвалини для визначення статусу суддів (статті 127-129) і засади фінансування судів (ст. 130).

Для дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» першочергове значення мають положення розділів: II - «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»; VII - «Прокуратура»; VIII - «Пра­ восудця»; XII - «Конституційний Суд України» Основного Закону.

Міжнародні договори, згода на обоє ’язковість яких надана Вер­ ховною Радою України. Відповідно до ст. 9 Конституції України такі чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства. Серед таких міжнародних правових актів є низка договорів, що визна­ чають способи захисту прав і свобод людини, вимоги до організації судової влади, забезпечення її незалежності та ін. Найважливішими 3 них є:

-Загальна декларація прав людини, схвалена Генеральною Асамб­ леєю ООН 10 грудня 1948 р.;

-Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, схвале­ ний Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р.;

-Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р.;

12

§ 3. Нормативні акти з навчальної дисципліни...

—Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів обходження або покарання;

- Основні принципи незалежності суддів, схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 13 грудня 1985 р., та ін.

Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК) регла­ ментує: а) процедуру досудового розслідування злочинів; б) повно­ важення прокурора з кримінального переслідування злочинів; в) прин­ ципи судочинства; г) процедуру розгляду справ у всіх судових інстан­ ціях; д) порядок оскарження рішень суду та ін.

КПК 2012 р. наводить 22 загальні засади кримінального судочин­ ства, яким повинні відповідати зміст і форма кримінального прова­ дження, а саме: верховенство права, законність, рівність перед за­ коном і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу й особисту недоторканність, недоторканність житла чи ін­ шого володіння особи, таємниця спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканність права власності, презумпція невинності й за­ безпечення доведеності вини, свобода від самовикриття і право не свідчити проти близьких родичів і членів сім’ї, заборона двічі притя­ гати до кримінальної відповідальності за одне й те ж саме право­ порушення, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя й обов’язковість судових рішень, змагальність сторін і свобода на по­ дання ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх пере­ конливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи без­ діяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження і його повне фіксування технічними засобами, розумність строків, мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Законодавство про судову владу і статус суддів. Нормативно-

правові акти, які регулюють питання організації й реалізації судової влади в Україні, прийняті відповідно й у розвиток конституційних по­ ложень. До них належать закони України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р.; «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.; «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 р.; «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р.; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 13 травня 2010 р.; «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 р.; «Про виконан­

13

Розділ 1. Основні поняття, предмет, система й нормативні джерела...

ня рішень та застосування практики Європейського суду з прав люди­ ни» від 23 лютого 2006 р.; «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р. та ін.

Важливе значення для регламентації організації судової влади мають акти програмного характеру, які закладають підвалини для ре­ формування органів юстиції. До них належать: Концепція вдоскона­ лення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схвалена Указом Президента України від 10 травня 2006 р., і Концепція розвитку кримінальної юс­ тиції щодо неповнолітніх в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 травня 2012 р.

Законодавство про органи юстиції й органи, що здійснюють виконання судових рішень. До правових основ діяльності Міністерства юстиції України належать такі акти: положення «Про Міністерство юстиції України», затверджене Указом Президента України від 6 квіт­ ня 2011 р.; «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України», схвалене наказом Міністерства юсти­ ції України від 23 червня 2011 р. Останнім визначається діяльність Головних управлінь Мін’юсту в АРК, областях, містах Києві і Сева­ стополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласно­ го значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції.

Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р. (з наступними змінами й доповненнями) містить основи орга­ нізації й діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус її працівників та їх соціальний захист. Закон України «Про ви­ конавче провадження» від 21 квітня 1999 р. визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відпо­ відно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконан­ ня їх у добровільному порядку. Діяльність органів Державної пенітен­ ціарної служби визначається Положенням про неї, затвердженим Ука­ зом Президента України від 6 квітня 2011 р. і Кримінально-виконавчим кодексом України від 11 липня 2011 р.

Законодавство про діяльність органів прокуратури. До нормативно-правових актів, що регламентують організацію й діяль­ ність прокуратури, належать: Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.; Положення про класні чини працівників органів прокуратури від 6 листопада 1991 р.; Дисциплінарний статут прокура­ тури України від 6 листопада 1991 р., а також накази, розпорядження, інструкції Генерального прокурора України.

14

3. Нормативні акти з навчальної дисципліни...

Законодавство про органи досудового розслідування злочинів.

Численна група нормативно-правових актів, що регламентують досудове розслідування злочинів, охоплює: КПК від 13 квітня 2012 р.; Митний кодекс України від 13 березня 2012 р.; закони України: «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.; «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р.; «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р.; «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 р.; Положення, затверджені Президентом України: «Про державну по­ даткову службу України» від 12 травня 2011 р.; «Про Міністерство внутрішніх справ України» від 6 квітня 2011 р. та ін.

У рамках дисципліни, що вивчається, немає необхідності доско­ нально засвоювати повний зміст зазначених нормативно-правових актів. До її предмета належать положення, що стосуються кола органів, які виявляють і розслідують злочини, їх структури, основних повно­ важень, взаємодії між собою та іншими державними й недержавними органами.

Законодавство про організацію правовоїдопомоги. Право кожно­ го на правову допомогу передбачено Конституцією України. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р. містить завдання, принципи й організаційні форми діяльності адвока­ тури, види й гарантії адвокатської діяльності, основи правового стату­ су адвоката, підстави й порядок притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Важливу роль у забезпеченні права на правову допомогу відіграє Концепція формування системи безоплатної правової допомоги в Укра­ їні 2006 р., більшість положень якої реалізовано в ухваленому нещо­ давно Законі України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 черв­ ня 2011 р., що вперше визначив механізм надання правової допомоги громадянам, які не в змозі оплатити послуги кваліфікованого фахово­ го юриста, і створив передумови для розвитку мережі установ, що надаватимуть відповідні послуги громадянам.

Законодавство про нотаріат. Центральне місце серед нормативноправових актів, які регулюють діяльність нотаріату, займає Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. Питання організації й ді­ яльності цього органу в Україні визначаються також указами Прези­ дента України, актами Кабінету Міністрів України, інструкціями й на­ казами Міністерства юстиції України.

15