Глава XXX

Воля. Вступ. Різні теорії волі

1.У першій частині нашої «Антропології» ми виклали явища свідомості; у другий дотепер ми займалися відчуваннями;тепер же нам потрібно викласти третій вид душевних явищ,яким дають загальну назву явищ волі. Такий розподіл психічних явищ на три області дуже старий... Основи такого поділу психічних явищ ми зустрічаємо... у загальнолюдській психології, як вона вирази­лася в мові народів: скрізь мова розділила розум, серце і волю.

2.Не потрібно великої спостережливості, щоб кожний міг помітити в собі ці три сфери душевного життя, у яких душа власне кажучи прагнуча до життя, тобто до діяльності, працює без утоми. Перша з цих сфер дасть людині розумове, чи теоре­тичне, життя; друга — життя почуття, чи, як звичайно гово­рять, дає життя серця, а третя — життя дії, чи життя практичне.

3.Само собою зрозуміло, що жодна людина не живе і не може жити винятково в одній з цих сфер і що явища всіх трьох перемішуються не тільки в житті кожної людини, але навіть у кожнім повному і завершеному душевному акті. Однак же всякий, хто спостерігав над людськими характерами, зауважував, імовірно, що в одному характері переважає діяльність розуму, в іншому — діяльність серця, у третьому — діяльність практична, чи діяльність волі. Це розходження так помітне, що, можливо, саме його, а не темпераменти, потрібно визнати основним принципом розмаїтості людських характерів<...>

9. На підставі цих розумінь... Ми не поділяємо душу на області, але поділяємо душевні явища на ті відділи, на які вони самі собою розпадаються очевидно для усякої свідомості...

Г л а в а XXXI

Фізична теорія тілесних рухів

13. ...Усякий фізичний рух — чи відбувається він поза нашим організмом чи у ньому, чи виражається він в битті серця, у звертанні крові, у рухах м язів... — усякий такий рух не може відбуватися інакше, як споживаючи більшу чи меншу кількість живої фізичної сили. Усяка ж жива фізична сила черпається не інакше, як із загального джерела усіх фізичних сил — природи. Для нашої планетної системи таким джерелом є Сонце з незмірно величезним

Глава XXXV

Об'єктивна воля по фактах природничих наук: навчання Дарвіна

17. ...Навчання Дарвіна... є, за нашими судженнями, не тільки таке навчання, що додає живий зміст усьому природознавству і може зробити його самим могутнім освітнім предметом для дитинства і юності, але й несе в собі глибокий моральний зміст. Воно фактично показує нам, що ми живемо посередині великого процесу творчості і вічного удосконалювання, двигуном якого є невідома, але відчутна нами причина, перед якою і самий гордий розум схилиться з благоговінням. Сумно бачити, що позитивна тупість одних, і пропасне марення інших не дозволяють ідеї Дарвіна принести в область виховання всієї тієї практичної користі, що вона принести може.

Глава XXXVI

Психологічні висновки з теорії Дарвіна

1. Фізіологічна і механічна теорії волі розглядають її як явище, що виявляється індивідуальними свідомими істотами в довільних рухах як зовнішньому вираженні їхньої здатності почувати. Обидві ці теорії, отже, приймають волю як явище індивідуальне, що помічається людиною насамперед у самій собі, і тому як явище суб'єктивне. Філософські ж теорії, навпаки, беруть волю як щось об'єктивне, поза людиною діюче, діюче й у людині, але як в одному з організмів природи, невідомо і невідхильно для нього самого. ...Дарвін... зосередив для нас ті спостереження і висновки природознавства, з яких ми можемо одержати... засноване на фактах поняття тієї об'єктивної волі, про яку Гегель і Шопенгауер тільки фантазують<...>

4. ...Різке розходження між пристосуванням людини до умов життя і пристосуванням до них інших тварин і рослин полягає в тім, що у тваринах і рослинах усяке нове пристосування як форм, так і інстинктів зберігається спадковою передачею цих пристосувань, крім свідомості, у самому організмі... Ластівка, що ніколи не бачила, як в'ють гніздо птахи її породи, почне вити його, коли прийде пора, точно так само, як вили її батьки... Зовсім не те бачимо ми в історії людських пристосувань. Дитя європейського живописця, перенесене в дитинстві в Китай, можливо, і виявить схильність і здатність до живопису, але до живопису китайського, і не знайде ні найменших понять про перспективу,

6.Єдиний шлях для вивчення душевних явищ є шлях психологічного самоспостереження, а не фізіологічного спостереження. Для спостереження всяка людина є машина, крім того, що спостерігає; тільки для самоспостереження людина перестає бути машиною і робиться істотою, що діє свідомо і довільно. <...>

11.З'єднаємо ж тепер у декількох словах зроблені нами висновки. Без організму і їжі немає харчування; без харчування немає в організмі фізичних сил; без фізичних сил немає можливості фізичних рухів. Але ця можливість не перейде ще в дійсність,якщо…цей процес…не буде викликаний якою-небудь причиною. Цією причиною можуть бути інші фізичні сили, чи нефізична сила душі. Під впливом перших причин відбуваються дії автоматичні, чи рефлекторні, котрі можуть іноді усвідомлюватися душею, іноді не усвідомлюються нею, але принцип яких, у будь-якому разі, лежить поза душею. ...Але крім цих рефлекторних і напіврефлекторних мимовільних рухів є ще і такі, видами яких є ті ж фізичні сили і їхнє пересування і перетворення, але причиною самих цих пересувань і перетворень є не що-небудь, що лежить поза душею, але сама душа. Для того ж щоб направляти процес вироблення фізичних сил, душа сама повинна мати особливу силу. ...І цю силу душі ми називаємо волею.