7.Третє розходження полягає в тому, що у великій бо­ротьбі всіх організмів за існування в людині, і тільки в ній одній, пробуджується антагонізм самої

Глава XXXIX

Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні

1. Бажання... є вже складне душевне явище, що утворюється в людині протягом її життя на підставі досвідів задоволення вроджених людинських прагнень... Бажання є особливе (sиі gепеrіs) почуття, що усякий випробує, але визначити яке, як і будь-яке інше елементарне почуття, ніхто не взмозі <...>

12. ...Ми вважаємо за можливе розділити всі незлічимі бажання людини насамперед на два роди: бажання реальні і бажання формальні.. До першого виносяться всі бажання, що виникають з наших дійсних, природжених нам тілесних чи духовних прагнень, до других — усі бажання, що виникають із загального прагнення душі до діяльності... І тілесна, і духовна їжа своїм змістом спеціалізує наші і тілесні, і духовні прагнення. Не можна сказати те ж саме про наше духовне прагнення до діяльності: воно байдуже до свого змісту і захоплюється тільки легкістю і простором діяльності. <...>

13. Особливо важливе значення цей наш розподіл бажань на реальні і формальні здобуває при переносі формальних бажань у реальну область прагнень тілесних.

Ми не можемо бажати задоволення тілесних прагнень, коли вони вже задоволені, але можемо досадувати на те, що задоволення цих, уже вдоволених прагнень не дає приємної діяльності нашій душі, і тоді є в нас ба­жання збудити ці прагнення, роздражнити, розвернути їх, як прекрасно помітила російська мова у своєму характерному слові «розпуста». У задоволенні наших органічних потреб у міру їх органічного, що не залежить від нас, від­родження немає розпусти, хоча і може бути нерівномірність, уни­каюча людини. Розпуста ж починається, коли ми вносимо нашу потребу душевної діяльності в сферу тілесних прагнень, жадаємо від тіла їжі для невтомного прагнення до душевної діяльності, і коли тіло, уже задоволене, відмовляє у ній, то ми робимо спроби збудити, розвернути в ньому заспокоєні прагнення.

14.Тварина має ті ж органічні потреби, що і людина, але відноситься до них набагато нормальніше і не розмножує їх... Повертаючись до своєї колишньої душевної діяльності, людина уже не задовольняється нею, а хоче розширити її межі далі; тварина ж обертається в тому самому колі і не прагне його розширити. От чому з простих і нечисленних органічних потреб, загальних для усього тваринного світу, людина

словами «я бажаю» і «я хочу», але це розходження несуттєве…У російській мові два дієслова хотіти і бажати означають...різні ступіні того самого процесу, і якби визнати ще третє дієслово волити, то ми мали б три прекрасних вираження для трьох ступіней того самого процесу, узятого на початку, у середині і кінці.

16. До цим двох позитивних понять про волю загальнолюдська психологія приєднує ще третє — негативне. Ми говоримо про волю як про щось протилежне неволі. У цьому змісті мова наша говорить, що людині дали волю, говорить про свавілля, про стиснення волі<...>