- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •1.Російська мова дуже логічно виражає сутність рослинних організмів самою назвою їх —рослини: вони ростуть, тобто збільшуються в обсязі і збільшуються в числі і — тільки...
- •Тварина, хоча росте і розмножується... Але у тварині, є ще процеси життєві, процеси почуття і руху...
- •Глава IV
- •Глава VIII м язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Призвіть до участі слух, змушуючи дитя уважно слухати те, що говорить ясно і голосно вчитель чи повторюють інші діти і зауважувати зроблені помилки.
- •Призвіть до участі дотик, нюх і смак, якщо предмети, які вивчаються... Це допускають.
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XIX
- •Глава XXIII
- •15.Для цієї мети Неккер-де-Соссюр рекомендує не тільки вивчення географії по картах і креслення таблиць, синоптичних
- •Глава XXIV
- •9....Дитина... Повільно запам'ятовує предмет, що дорослим запам'ятовується з першого разу... Це... Пояснюється... Спочатку —повною відсутністю, а потім — нечисленністю слідів у пам'яті...
- •Глава XXV
- •10 Однак же... Усяка вправа довільного запам'ятовування (не запам'ятовування) вправляє владу нашої волі над нашою нервовою системою. Змушуючи себе завзято згадувати те чи інше,
- •Глава XXVI
- •9 В психофізичному процесі пам'яті розвивається сама здатність пам'яті, і при цьому так розвивається, що самий зміст пам'яті є мате-
- •Глава XXIX
- •...У пасивній уяві черпають собі матеріал і учений, і художник, і поет. Поширеною і швидкою діяльністю пасивної уяви обумовлюється не тільки дотепність, але і винахідливість...
- •Глава XXX
- •Глава XXXI
- •17.Але... Навколишня... Дійсність має найсильніший вплив на... Гру: вона дає для неї матеріал набагато різноманітнішии і дієвіший, ніж той, котрий пропонується іграшковим магазином...
- •Глава XXXV
- •4. ...Відсутність зору і навіть відсутність слуху і дарунка слова разом не заважають утворенню в людини дуже вірних понять про простір і час... З іншого боку, якщо ми уявимо
- •Глава XXXVI
- •Глава xliv
- •1....До душевних впливів на розумовий процес ми відносимо вплив... 1) зовнішніх почуттів, 2) уваги, 3) пам яті, 4)уяви, 5)
- •Не визнаючи безпричинних явищ... Людина в той же час найбільш дивним чином суперечить самій собі і своїй науці,визнаючи в самій собі свободу волі, тобто явище без причини...
- •Остання філософська система (гегелівська) знищує свободу волі, хоча і хоче спритним софізмом ухилитися від цього...
- •7.Але, визнавши загальну причинність законом, що не має винятків, ми прямо вийдемо на небезпечну і сумну дорогу східного фаталізму... Неминуче дійдемо до положення, що все
- •4. ...Тепер глянемо на самі ці протиріччя, що вводяться духом людини в розумовий процес.
- •4.Розум є плід свідомості; розум — плід самосвідомості,свідомістю володіють і тварини, але самосвідомістю володіє тільки людина...
- •12. Так... Ці великі протиріччя, внесені духом у процес мислення, могутньо рухали вперед і науку, і практичне життя людини.
- •4....Ми переконані, що... Наука... Визнає факт непоєднання духовних і матеріальних явищ...
- •11. Але якщо такий обов'язок виховання, якщо воно повинно, з одного боку, зірко стежити за тим, що відбувається в житті і науці, а з іншого боку - не захоплю захоплюватися тими захопленнями, що
- •13. Придивіться ж до дійсних характерів, що потрапляються вам на очі, вивчайте їх уважно, докладно, без всякої упередженої теорії, і ви побачите, як багато невірного в цих
- •...Сильний характер є не що інше, як велике і добре організоване зібрання слідів відчувань і виникаючих з них бажань.
- •.. Людині вроджене прагнення до волі, що проявляється в ній ще в дитинстві, при перших спробах стиснути пелюшками її довільні рухи.Кант... Прагнення до свободи…називає…
- •14.Та ж схильність до ліні розвивається і...Якщо дитя безперервно займають, забавляють і розважають... При цьому…виховується
- •19.Наслідування легко переходить у самостійну діяльність,
- •Глава V
- •1.Насамперед глянемо на те, для означення якого поняття вживаємо слово прагнення.
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Філософи і психологи, що навіть відкидають свободу волі в людині (наприклад, Спіноза, Бен, Локк і ін.), проте визнають... Що людина може виховувати свої почуття...
- •Глава XI
- •Глава XXI
- •Глава XIX
- •Глава XXII
- •...Той, хто почуває себе сильним зробити все, не може випробовувати гніву...
- •Глава X X III
- •... Існування перешкод є необхідною умовою існування діяльності— такою умовою, без якої сама діяльність неможлива.
- •Глава XXIV
- •Глава XXVII
- •Глава X X I X
- •Глава XXVIII
- •Глава XXXII
- •Глава XXX
- •9. На підставі цих розумінь... Ми не поділяємо душу на області, але поділяємо душевні явища на ті відділи, на які вони самі собою розпадаються очевидно для усякої свідомості...
- •Глава XXXV
- •Глава XXXVI
- •12....Ми вказуємо... На необхідність розрізняти дії рефлекторні від дій довільних і між самими рефлексами розрізняти рефлекси,встановлені вже природою, від рефлексів, встановлених звичкою...
- •Глава XXXIII
- •7.Третє розходження полягає в тому, що у великій боротьбі всіх організмів за існування в людині, і тільки в ній одній, пробуджується антагонізм самої
- •Глава XXXIX
- •Особливо важливе значення цей наш розподіл бажань на реальні і формальні здобуває при переносі формальних бажань у реальну область прагнень тілесних.
- •Глава XXXVIII
- •1.Влада душі над тілом є факт, випробовуваний кожним з нас... Особливо таємничим... Здається те, що душа, істота нематеріальна, діє на матерію, на нервову систему.
- •Глава X l
Глава XIX
Процес уваги
5. Саме слово увага показує вже, що під ним розуміється акт стягування свідомістю тих чи інших вражень зовнішнього світу... З величезного числа вражень зовнішнього світу, які щохвилини приголомшують наш нервовий організм, ми відчуваємо порівняно деякі; інші ж, роблячись фізичними враженнями, не робляться психічними відчуттями. Вухо наше відкрите завжди; хвилі враженого звуками повітря до нього доторкаються; складові частини слухової о апарату тремтять;
одну людину... Примушувати себе вічно ніхто не в стані і якщо в людині не розів'ється інтерес до добра, то вона недовго пройде по гарній дорозі. З особистих перемог над собою мало-помалу виростає сила, що спочатку полегшить нам той чи інший шлях, а потім веде нас цим шляхом...
Глава XXIII
Асоціація уявлень
4....Ніщо так не усвідомлює нам особливості якого-небудь уявлення, як протилежність його іншим уявленням:біла пляма яскраво вирізується на чорному тлі, чорна — на білому.
5.Тому, якщо ми хочемо зафіксувати в душі дитяти особливість якої-небудь картини, то найкраще удатися до порівняння з іншою картиною, у якій по можливості було б більше згруповано протилежних ознак. Так, наприклад, якщо ми хочемо, щоб дитя цілком осягнуло і твердо засвоїло собі переваги якої-небудь благословенної місцевості, зрошуваної ріками, покритої прохолодними гаями, наповненої селами і містами і т.д., то ми досягнемо цього усього краще, якщо поруч поставимо протилежну картину піщаної пустелі, де нехватка вологи веде за собою відсутність рослинності, тварин і людей, де сон це, котячи по безхмарному небу, розжарює і повітря, ґрунт<...> Таким зіставленням протилежностей ми досягаємо кілька цілей: не тільки даємо учню замість однієї картини дві, але кожна з цих картин яснішає в його душі й укорінюється глибше.<...>
9. Асоціація уявлень за допомогою особистої подібності їх має надзвичайно важливе значення для педагога. Прив'язувати до старого, що уже твердо укорінились усе, що досліджується знову — це таке педагогічне правило, від якого, головним чином, залежить успіх усякого навчання... Гарний педагог, перш ніж повідомити яку-небудь новину учням, обміркує: які асоціації по протилежності чи по подібності може вона скласти зі знаннями, що вже укорінилися в головах учнів, і, звернувши увагу учнів на подібність чи розходження нового знання зі старим, міцно вплете нову ланку в ланцюг старих, а потім навмисно підніме старі ланки разом з новими і тим самим зміцнить міцно нові асоціації... Гарний педагог повторює старе не для того, щоб повторювати забуте, а для того, щоб цим старим міцніше зміцнити нове...
11. ...У дітей майже завжди переважно розвинута пам'ять зору, і часто цілі уроки укорінюються в пам'яті... асоціаціями
в нього вторгаються. «Уміння бути неуважним», ся від предметів, що заволодівають нашою увагою, Кант навіть вище уміння бути уважним...
6....Предмет, для того щоб бути для нас цікавим, повинен бути неодмінно знайомим для нас, а інколи новим: повинен вносити нові ланки в низки наших слідів, чи розривати ці низки... Майже всі психологи, починаючи з Локка, згідно затверджують, що довільна увага наша... підсилюється від вправи. Але яка зміна відбувається в нас від таких вправ — цього ніде не з'ясовано. Видно тільки... що влада наша над вагою тісно зв'язана, з одного боку, узагалі із силою нашої волі, а з іншого боку - зі здоровим станом нервового організм: сильно роздратований нервовий організм — такий ворог довільної уваги, з яким не може завжди справитися і сильна воля. Але взагалі люди, чудові по силі своєї волі, чудові також і по владі своїй над увагою... Отже, усе, що зміцнює волю, зміцнює разом з тим і довільну увагу. Воля ж... зміцнюється особливо своїми перемогами. Кожна перемога волі над чим би то не було додасть людині впевненість у власній своїй моральній силі, у можливості перемогти ті чи інші перешкоди...
7.Увага активна, чи довільна, природно переходить в увагу пасивну. Майже всяке нове для нас заняття вимагає спочатку від нас активної уваги, ...але чим більш ми займаємося цим предметом, чим вдаліше йдуть наші заняття...тим більше предмет збуджує в нас інтересу, тим пасивнішою у відношенні до нього стає наша увага...Така вироблена увага робиться потім як би природною здатністю... Так розвиваються в нас придбані здібності і здатності, точно так само розвиваються і ті природні задатки, що були нам дані вже в особливостях нашої нервової системи.
8....Свідомість наша не любить ні занадто легкої, ні занадто важкої роботи; вона любить середину, тобто посильну працю, але находження цієї середини в різних людей різне. Вона визначається, з одного боку, нашими здібностями, а з іншого боку -силою нашої волі. Крім того, на неї мають вплив обставини
і навіть просто випадок. Але сам по собі чистий випадок здібності не створить, хоча багато однорідних випадків, випливаючи один за іншим, можуть виробити схильність і вміння,що будуть тоді не відповідати здібностям...
9....Вихователь повинен користуватися здатністю душі довільно направляти свою увагу, повинен зміцнювати владу душі над у вагою; але в той же самий час повинен піклуватися про те,щоб пасивна увага розвивалася у вихованці, щоб його цікавило те, що повинно цікавити розвинуту і благо-
4....Ще багато чого і дуже багато чого вислизає з нашої пам'яті і в цьому ми можемо переконатися, розповідаючи навіть учорашню подію... Потрібне особливе зусилля волі, щоб з повною точністю розповісти подію, бачену нами, не вкопавши в цю розповідь ні найменшого кільця власного виробництва. При потуранні ж собі це звертається в звичку дуже непорядну, так що ми брешемо, самі того не усвідомлюючи, і в дітей, у яких особливо сильно розвинута уява, а зусилля волі відновляти об'єктивну істину ще слабке, така невільна брехня зустрічається дуже часто. Буває навіть, що діти змішують з дійсністю те, що бачили в сні, приплутуючи ще до цього які-небудь асоціації своєї власної уяви, що, по особливій вразливості дитячої нервової системи, відбилися в ній з такою силою, глибиною і яскравістю, що дитя... приймає їх за сліди дійсних подій і вражень зовнішнього світу... Така невільна брехня зустрічається безупинно, і її потрібно старанно відрізняти від неправди навмисної, котру сама дитина усвідомлює як неправду<...>
5....Безліч слідів відчуттів не відновляється нами при спогаді і... природно, зникає з пам'яті. Ця недосконалість пам'яті є почасти благодіяння, тому що інакше вона була б захаращена такою кількістю слідів, що нарешті сприйняття нових було б украй важко чи навіть зовсім неможливо. Сліди,зовсім не потрібні і ні до чого не придатні, дарма захаращували б нашу пам'ять, яка хоч і велика, але все-таки має свої границі...
6.Дуже часто ми забуваємо який-небудь слід відчуття по тому, що він по подібності своєму ї іншими слідами... зливається з ними. Так. наприклад, багато днів, проведені нами одноманітно, у регулярних заняттях, зливаються в наших спогадах в один день,.. Місяці і навіть роки, проведені таким чином, здаються нам у спогаді одним днем, і тільки сліди життя,
* Ці явища вказують педагогу на необхідність привчати дітей до вірної передачі подій... Для цього варто змушувати їх описувати предмет, що вони бачили, розповідати подію, у якій вони брали участь чи були свідками. Так, наприклад, дуже корисно, якщо учні наприкінці уроків розповідають весь хід уроків чи наприкінці неділі розповідають заняття свого тижня. При цих розповідях зараз висловляться діти з особливо сильною уявою й у яких хід внутрішніх концепцій такий сильний і залишає такі яскраві сліди в пам'яті, що вірна розповідь подій стає для них надзвичайно важким. Наставник буде уважний до таких дітей, але разом з тим поблажливий. Це втручання наших внутрішніх концепцій у хід наших безпосередніх спостережень буває причиною безлічі мимовільних помилок і помилкових поглядів, а тому приучення дітей до точного спостереження і точної передачі того, що спостерігається є одна з найважливіших задач виховання.
розповідаючи урок, дитя бачить перед собою розгонуту книгу,
розгорнутий зошит і переходить з рядка на рядок, зі
сторінки на сторінку. От чому корисно друкувати в дитячих
книгах великими буквами власні імена і підкреслювати зошитах ті слова чи назви, що повинні бути твердо помічені<...>