- •1.1. Соціальна сутність сучасної держави та її роль у забезпеченні соціальних прав громадян
- •1.2. Предмет права соціального забезпечення
- •3.1. Поняття, загальна характеристика та класифікація джерел права соціального забезпечення
- •3.2. Акти договірного характеру, що є джерелами права соціального забезпечення
- •3.3. Нормативно-лравові акти як джерела права соціального забезпечення в Україні
- •4.1. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення
- •4.2. Загальна характеристика
- •4.3. Об'єкти соціально-забезпечувальних правовідносин
- •4.4. Страховий стаж
- •4.6. Соціально-страхові правовідносини
- •5.2. Класифікація суб'єктів права соціального забезпечення
- •5.3. Суб'єкти, які отримують соціальне забезпечення
- •5.4. Суб'єкти, які забезпечують реалізацію права на соціальне забезпечення
- •6.1. Поняття та ознаки соціальних ризиків
- •6.2. Система соціальних ризиків за законодавством України
- •7.1. Поняття та принципи формування державних соціальних стандартів, соціальних норм і нормативів
- •7.2. Прожитковий мінімум — базовий державний соціальний стандарт
- •7.3. Державні соціальні гарантії, порядок їх визначення та затвердження
- •8.1. Поняття та види організаційно-правових форм соціального забезпечення
- •8.2. Загальнообов'язкове державне соціальне
- •8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- •8.2.2. Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
- •8.2.3. Страхування від нещасного випадку
- •8.4. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення
- •9.1. Страхове пенсійне забезпечення та його рівні в Україні
- •9.2. Страхові пенсії за законодавством України
- •9.3. Загальні умови пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою
- •9.3.1. Пенсії за віком
- •9.3.2. Умови призначення та виплати пенсії в разі інвалідності
- •9.3.4. Порядок призначення та виплати пенсії у солідарній пенсійній системі
- •9.4. Загальні умови призначення пенсій у накопичувальній пенсійній системі
- •9.5. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі
- •10.2. Державні пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
- •10.3. Пенсії особам, які виконують обов'язки державної служби
- •10.4. Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам
- •10.5. Пенсії за особливі заслуги перед Україною
- •10.6. Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •11.2. Страхові допомоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •11.3. Страхові допомоги Фонду соціального
- •11.4. Страхові допомоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •12.1. Поняття державних соціальних допомог, їх ознаки та види
- •12.2. Допомоги особам, які не мають права на пенсію
- •12.3. Допомога малозабезпеченим
- •12.5. Державні допомоги сім'ям з дітьми
- •12.7. Державні допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •12.8, Інші державні соціальні допомоги
- •13.1. Поняття та ознаки соціальних пільг, їх класифікація
- •13.2. Пільги на житлово-комунальні послуги
- •13.3. Медико-реабілітаційні соціальні пільги
- •13.4. Пільги у сфері транспортного обслуговування населення
- •13.5. Соціально-трудові та соціально-побутові пільги
- •14.1. Поняття, види та принципи соціального обслуговування
- •14.2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку
- •14.3. Соціальне обслуговування неповнолітніх
- •14.4. Соціальна реабілітація та адаптація
- •14.5. Санаторно-курортне лікування
- •14.6. Забезпечення протезно-ортопедичними виробами
- •14.7. Забезпечення засобами пересування
6.1. Поняття та ознаки соціальних ризиків
Термінологічне поняття «соціальні ризики» використовується у різних сферах та напрямах наукових досліджень (політика, економіка, національна чи інформаційна безпека, юриспруденція тощо). Однак, незважаючи на інтенсивний розвиток науки ризикології, вченими досі не запропоновано єдиного загальноприйнятого визначення цього соціального явища. Зрештою, й саме поняття «соціальний* розглядається у літературі в широкому (як такий, що властивий суспільству)1 та вузькому (пов'язаний з основними умовами життєдіяльності людини) значенні. І саме це, останнє, вузьке трактування соціального ризику застосовується правом соціального забезпечення для позначення обставин, які об'єктивно порушують життєдіяльність особи та пов'язані із соціально-економічними чинниками в державі.
У вітчизняній правовій літературі термін «соціальний ризик» як підставу виникнення права на соціальне забезпечення вперше запропонувала Н. Б. Болотіна2.
Теорія соціального ризику не є новою для галузевої літератури. Ще у 20-х роках минулого століття її обґрунтовува-
1 Словник української мови: В 11 т. / Назаров Г. С, Петровська О. П., Скрип-
ник Л. Г., Юрчук Л. А. — К.: Наукова думка, 1978. — Т. 9. — С. 476.
2 Болотіна Н. Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема
термінів і понять // Право України. — 2000. — №4. — С. 39.
186
_____________________________6.1. Поняття та ознаки соціальних ризиків
ли М. А. Вігдорчик1, М. О. Семашко2, В. М. Догадов3. Вони вважали, що з настанням соціального ризику особа отримує право на соціальне забезпечення.
Інститут соціального ризику став предметом досліджень і сучасних вчених. Так, В. Д. Роїк соціальний ризик визначає як вірогідність настання матеріальної незабезпеченості працівників внаслідок втрати заробітку та внаслідок втрати працездатності (професійні та загальні захворювання, нещасні випадки як на виробництві, так і поза ним)4. Таке визначення соціального ризику заслуговує на увагу, однак є не зовсім придатним для характеристики соціального ризику як інституту права соціального забезпечення. Обґрунтовуючи поняття «соціального ризику» саме так, автор обмежує коло потенційних суб'єктів соціально-забезпечувальних правовідносин («тільки працівники»), і звужує до того ж перелік підстав, що породжують право на матеріальне соціальне забезпечення («втрата зарплати внаслідок втрати працездатності»). Очевидно, за нинішніх умов, крім соціально-економічних причин, не менш важливе значення мають деякі інші підстави здійснення державою функції соціального забезпечення: фізіологічні (наприклад, потреба соціального забезпечення дитини-інваліда) та демографічні (соціальне забезпечення сімей з дітьми). Більше того, доволі поширений тепер соціальний ризик «безробіття» також не охоплюється запропонованою вченим дефініцією.
Т. 3. Гарасимів однією з характерних ознак соціального ризику за правом соціального забезпечення називає втрату особою працездатності5. Однак вона є всього лише однією з об'єктивних причин втрати особою засобів до існування.
1 Вигдорчик Н.А. Теория и практика социального страхований. — Вьш. 1: Теорети-
ческие основи социального страхований. — 3-є изд. — М.; Петроград, 1923. — С.14-16.
2 Семашко Н.А. Право на социальное обеспечение. — М., 1938. я Догадов В. М. Социальное страхование. — М., 1926.
■' Роик В. Д. Социальная защита работника в процесее труда: проблеми теории и практики: Автореф. дис. ... докт. зконом. наук. — М., 1994. — С. 21.
ь Гарасимів Т. 3. Принципи права соціального забезпечення України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2002. — С. 8.
187
Розділ 6. Соціальні ризики
Інші причини (неможливість знайти належну роботу, втра" годувальника) залишились поза увагою автора.
Більш досконалим можна вважати визначення соціально го ризику, яке пропонує 0. Є. Мачульська. Вона, зокрема, визначає його як вірогідність настання матеріальної незабезпеченості особи внаслідок відсутності заробітку з об'єктивних соціально значимих причин та у зв'язку з додатковими витратами на утримання дітей чи інших членів сім'ї, а також для задоволення потреб у медичних чи соціальних послугах1.
З урахуванням наведених варіантів поняття «соціальний ризик» можна виділити характерні для цього явища ознаки, які відображають природу соціального ризику як інституту права соціального забезпечення.
Отже, соціальні ризики — це зазвичай явища об'єктивного характеру. їх настання не залежить від волі особи та не є наслідком дій останньої. Негативні наслідки соціальних ризиків не можуть бути усунуті нею самостійно через зовнішні чинники, а не з будь-яких суб'єктивних причин.
Наслідками настання соціальних ризиків є обмеження чи порушення життєдіяльності людини, що зумовлює "її соціальну та матеріальну незахищеність.
Важливою ознакою соціальних ризиків є те, що вони потребують закріплення у законодавстві саме як обставини, внаслідок настання яких особа може потребувати допомоги держави чи суспільства.
Нарешті, настання соціального ризику є потенційно можливим для кожної людини. Вони обов'язково або як правило трапляються чи можуть трапитися за певних обставин.
Таким чином, соціальний ризик — це соціально значима обставина об'єктивного характеру, з настанням якої громадяни (члени їхніх сімей) не здатні самостійно себе утримувати, а тому потребують додаткового матеріального захисту з боку держави.
1 Мачульская Е. Е. Право социального обеспечения. Перспективи развития. — М.: Городец, 2000.— С. 12.
188
6.2. Система соціальних ризиків за законодавством України
Соціальні ризики зумовлюють особливу природу права соціального забезпечення та визначають його функції як самостійної галузі у системі права України.