- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
- •3. Умови кредитування (із врахуванням дотримання нормативних вимог).
- •4. Зміст кредитної заявки та її аналіз.
- •5. Вимоги до власного капіталу потенційного позичальника.
- •6. Джерела повернення позичок.
- •7. Форми забезпечення повернення банківських позичок (застава, заклад, іпотека, порука, цесія, гарантія, страхування).
- •8. Зміст договору про заставу.
- •9. Заставне право банку та спосіб його реалізації.
- •10. Оцінка доцільності і прибутковості позичкової операції.
- •11. Бізнес-план на здійснення заходу, під який запитується кредит.
- •12. Участь власних коштів при фінансуванні об’єкта, що кредитується.
- •13. Оцінка можливостей повернення позички за рахунок цільових джерел.
- •14. Кредитна документація позичальника.
- •15. Кредитна історія позичальника.
- •16. Зміст кредитного договору та порядок його укладання.
- •17. Банківські ризики та їх характеристика.
- •18. Захист від ризиків та елементи управління ними.
- •19. Поняття ризик-менеджменту кб.
- •20. Організаційна структура з управління банківськими ризиками.
- •21. Характеристика підрозділу з ризик-менеджменту кб.
- •22. Кредитний ризик: сутність та методи мінімізації.
- •23. Система управління кредитним ризиком кб.
- •24. Критерії оцінки кредитного ризику.
- •25. Оцінка і управління кредитним ризиком.
- •26. Портфельний кредитний ризик і методи його визначення.
- •27. Нормативи кредитного ризику для кб.
- •28. Визначення рейтингу кредиту за допомогою системи балів та фінансових коефіцієнтів.
- •29. Кредитна політика банку, її зміст, елементи і параметри.
- •30. Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника та основні джерела інформації для її визначення (юр. Та фіз., банки)
- •31. Показники, що характеризують платоспроможність позичальника.
- •32. Показники, що характеризують фінансову стійкість позичальника.
- •33. Показники, що характеризують достатність поточних грошових надходжень для погашення позички.
- •34. Показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу.
- •35. Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу позичальника.
- •36. Показники рентабельності роботи позичальника.
- •37. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінка і прогнозування.
- •38. Зміст і аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості.
- •39. Класифікація активів позичальника за ступенем ризику.
- •40. Класифікація пасивів позичальника за ступенем ризику.
- •41. Оцінка ліквідності балансу позичальника.
- •42. Оцінка ризику кредитної угоди.
- •43. Оцінка вартості кредитної послуги.
- •44. Класифікація кредитів кб.
- •45. Особливості кредитування малого і середнього бізнесу.
- •46. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку у сфері мікрокредитування.
- •47. Діяльність Німецько-Українського фонду у сфері мікрокредитування.
- •48. Характеристика іпотечного кредитування в Україні.
- •49. Споживчий кредит та його особливості.
- •50. Особливості лізингового кредиту.
- •51. Міжбанківський кредит: поняття, цілі, механізм здійснення.
- •52. Вексельний кредит: види, механізм здійснення.
- •53. Механізм форфейтингової операції.
- •54. Факторинг: цілі, види, механізм здійснення.
- •55. Методи надання і способи повернення кредиту.
- •56. Форми позичкових рахунків і режим їх дій.
- •57. Характер і спосіб стягнення процентів.
- •58. Диференціація позичкового процента.
- •59. Етапи процесу банківського кредитування.
- •60. Структурування позички.
- •61. Порядок документального оформлення кредиту в кб.
- •62. Кредитний портфель кб, його структура і аналіз.
- •63. Критерії класифікації кредитних операцій.
- •64. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.
- •65. Оцінка якості обслуговування кредитного боргу.
- •66. Класифікація кредитного портфеля кб за ступенем ризику.
- •67. Класифікація кредитних операцій за врахованими векселями.
- •68. Класифікація кредитних операцій за факторингом, аввалем, гарантіями та поруками.
- •69. Суть проблемних позичок та причини їх виникнення.
- •70. Організація роботи кб, пов’язана з погашенням проблемних кредитів.
- •71. Заходи впливу на скорочення проблемних кредитів.
- •72. Банківський контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту клієнтом.
- •73. Аналіз складу кредитного портфелю банку й оцінка його якості.
- •74. Чистий кредитний ризик.
- •75. Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику.
- •76. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.
- •77. Джерела формування резерву під кредитні ризики.
- •78. Особливості кредитування апк
- •79. Принципи банківського кредитування та їх характеристика.
- •80. Класифікація кредитного портфеля за методикою нбу. Оптимальна структура кредитного портфеля кб
- •81. Позичковий процент, його диференціація та фактори, що впливають на його рівень.
- •82. Зміст Положення «Про кредитування», як основного внутрішньобанківського документа у сфері кредитування.
- •83. Визначення кредитної політики банку: обережна, помірна, агресивна.
- •84. Робота структурних підрозділів по видачі позики. Функції кредитного комітету кб.
- •85. Інструменти забезпечення повернення позички.
- •86. Диференціація кредитних операцій за ступенем ризику.
- •87. Вказати чинники, які впливають на структуру і ступінь кредитного ризику кб.
- •88. Контроль кб за ходом погашення позики. Механізм переводу позички у розряд « Спеціальний контроль».
- •89. Етапи управління кредитним ризиком.
- •90. Класифікація кредитних операцій за станом обслуговування боргу позичальників.
- •91. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •92. Назвати умови кредитування клієнтів кб.
- •93. Механізм здійснення контролю за ходом погашення кредиту.
- •94. Зміст Правил надання кб інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту ( Постанова нбу № 168 від 10.05.07).
- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
73. Аналіз складу кредитного портфелю банку й оцінка його якості.
Надання кредитів є основною ек функцією КБ, яка здійснюється для фінансування споживчих та інвестиційних цілей підприємств, фірм, фіз осіб та державних організацій. Від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежить екон стан регіонів, що ними обслуговуються, оскільки банківські кредити сприяють появі нових п-в, збільшенню кількості роб місць, будівництву об'єктів соц та культурного призначення, а також забезпечують екон стабільність.
У більшості банків кредити становлять понад 50% сукупних активів і забезпечують 2/3 усіх доходів. Більш того, банківські ризики мають тенденцію концентруватися в кредитному портфелі. Якщо у банку з'являються серйозні фін труднощі, то проблеми виникають через кредити, які неможливо повернути внаслідок прийняття помилкових управлінських рішень, незаконних маніпуляцій з кредитами, проведення неправильної кредитної політики.
У багатьох країнах якість кредитного портфеля, або кредитний ризик банку, розглядається як показник якості всіх сукупних активів. Такий підхід виправданий, оскільки кредити не лише найбільш прибутковою, але і найбільш ризиковою частиною активів банку, і тому саме кредитний портфель банку значною мірою визначає загальний рівень ризиковості активів.
До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:
— строкові депозити, які розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;
— кредити, які надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;
— рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;
— кошти, що надані суб'єктами господарської діяльності за
операціями репо;
— кредити, що надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними;
— кредити суб'єктам господарської діяльності у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність;
— сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності;
— кредити, які надані центральним і місцевим органам державного управління та сумнівна заборгованість за цими кредитами;
— кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичними особами, та сумнівна заборгованість за ними;
— гарантії, акцепти та авалі, що надані банком;
— сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;
— гарантії та авалі що надані клієнтам;
— сумнівні гарантії, що надані банкам та клієнтам;
— зобов'язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам.
Аналіз кредитного портфеля та класифікацію кредитних операцій комерційні банки здійснюють за такими критеріями: 1) оцінка фінансового стану позичальника; 2) стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і процентів за ним; 3) рівня забезпечення кредитної операції.
74. Чистий кредитний ризик.
З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків створюються резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками. Оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рах, які відкриті в ін банках як у нац, так і в ін валюті.З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки здійснюють класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною
операцією залежно від:
— фінансового стану позичальника;
— стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості;
— рівня забезпечення кредитної операції.
За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції як «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна».
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість забезпечення,
Банки створюють та формують резерви на повний розмір чистого кр риз за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у нац та інвал Банки створюють також резерв на всю суму нарахованих за кредитними операціями доходів, що прострочені на строк понад ЗО днів. Крім того, банки створюють резерви за коштами, що містяться на кореспондентських рах, які відкриті в ін Б, а також депозитами до запитання в ін Б і сумнівною заборгованістю за коштами до запитання в ін Б.
Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість і формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість.
Банки здійснюють розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість упродовж місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки здійснюють щомісячно відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.
При розрахунку резерву під кредитні ризики, як уже зазначалося, банк на підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування. А саме:
кредитна операція Стандартна 1% Під контролем 5% Субстандартна 20% Сумнівна 50% Безнадійна 100%
При визначенні розміру резерву за врахованими векселями І сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з врахованої вартості векселя.
Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами, використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетні однієї з провідних світових рейтингових
компаній.
Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділяються за групами відносно рейтингу країни (рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, доводиться до відома комерційних банків НБУ).
Розмір резерву визначається шляхом зважання суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування. А саме:
№ групи
|
Коефіцієнт резервування, %
|
1
|
0
|
2
|
2
|
3
|
10
|
4
|
20
|
5
|
ЗО
|
6
|
40
|
7
|
50
|
8
|
100
|
До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.
Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1—2, вважаються «стандартними», а віднесені до груп 3—8 — «нестандартними». Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком та його філіями. Джерелом формування резерву під стандартну заборгованість є прибуток минулих років, відрахування до цього резерву провадяться щоквартально. За кредитами, що віднесені до інших груп — під контролем, субстандартними, сумнівними і безнадійними, — створюється спеціальний резерв, відрахування до якого відносяться до витрат КБ.
Згідно з чинним податковим законодавством 40% від обсягу нарахованого резерву включається до валових витрат і не оподатковується, а решта підлягає оподаткуванню.Величина спеціального резерву, віднесена на витрати банку, зменшує прибуток і, відповідно, базу оподаткування. Це створює для банків стимул для адекватної оцінки якості кредитного портфеля та формування резерву в повному обсязі. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порівняно з попередньою звітною датою внаслідок поліпшення якості кредитного портфеля або в разі повернення попередньо списаного кредиту надлишкова сума резерву чи одержана компенсація спрямовується на збільшення доходів. Кредитну заборгованість за рахунок загального і спеціального резервів списують за рішенням правління комерційного банку та згідно з чинним зак-ом.