75. Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику.

При розрахунку резерву для покриття можливих збитків по кредитних операціях КБ враховують фін стан позичальника, якість погашення заборгованості банку та за­безпечення за кредитними операціями.

При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику (загальна заборгова­ність) за кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятого забезпечення (гарантій та застави майна і майнових

прав). А саме на:

1. Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під

кредитні ризики:

— Кабінету Міністрів України;

— банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижче ніж «інвестиційний клас» (кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетні однієї з провідних світових рейтингових компаній);

— урядів країн категорії «А» (Австралія, Австрія, Бельгія, Ве­ликобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Ісландія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швей­царія, Швеція, Японія). 2. Предмети застави:

— майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж «інвести­цій клас»;

— дорогоцінні метали, які належать позичальнику і перебу­вають на зберіганні в банку-кредиторі;

— державні цінні папери;

— недержавні цінні папери — акції та облігації підприємств, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати;

— зареєстроване нерухоме майно;

— рухоме майно;

— інші майнові права.

Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розра­хунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.

Вартість предмета застави визначається банком при кредиту­ванні за ринковою вартістю. Якщо предметом застави є ЦП, то їх ринкова вартість визначається відповідно до Поло­ження про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, за­твердженого постановою Правління НБУ від 30.12.99 № 629.

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та % за ним із врахуванням обся­гу можливих втрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

За кредитами, класифікованими як «безнадійні», банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.

Якщо банк не здійснює перевірку стану заставленого майна, а також відсутні документи, що засвідчують наявність і стан забез­печення, то банк формує резерв під кредитні ризики на всю суму основного боргу.

76. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків ство­рюються резерви для відшкодування можливих втрат за кредит­ними операціями банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спец резервом, необхідність форму­вання якого обумовлена кредитними ризиками.

Оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських ра­хунках, які відкриті в інших банках як у нац, так і в іно­земній валюті.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки здійс­нюють класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від:

— фінансового стану позичальника;

— стану обслуговування позичальником кредитної заборго­ваності;

— рівня забезпечення кредитної операції.

За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції як «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна».

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат за креди­тними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість забезпечення,

Банки створюють та формують резерви на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних опе­рацій у нац та ін валютах. Банки створюють також резерв на всю суму нарахованих за кредитними операціями доходів, що прострочені на строк понад ЗО днів. Банки створюють резерви за коштами, що містяться на кореспондентських рах, які відкриті в ін банках, а також депоз до запитання в ін банках і сумнівною за­боргованістю за коштами до запитання в інших банках.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стан­дартну та нестандартну заборгованість і формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість. Резерв під кредитні ризики використовується лише для по­криття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим. Банки здійснюють розрахунок резервів під стандартну та не­стандартну заборгованість упродовж місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки здійснюють щомісячно відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за ра­хунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням прав­ління банку.

При розрахунку резерву під кредитні ризики, як уже зазнача­лося, банк на підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення визначає чистий кредит­ний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування. А саме: кредитна операція Стандартна 1%

Під контролем 5% Субстандартна 20% Сумнівна 50%

Безнадійна 100%

При визначенні розміру резерву за врахованими векселями І ума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з врахованої вартості векселя. Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за кош­тами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнів­ною заборгованістю за цими коштами, використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетні однієї з провідних світових рейтингових

компаній.

Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділяю­ться за групами відносно рейтингу країни (рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, доводи­ться до відома комерційних банків НБУ).

Розмір резерву визначається шляхом зважання суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого бан­ку, на відповідний коефіцієнт резервування. А саме:

№ групи	Коефіцієнт резервування, %
1	0
2	2
3	10
4	20
5	ЗО
6	40
7	50
8	100

До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), які ви­знані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських ра­хунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1—2, вважаються «стандартними», а віднесені до груп 3—8 — «не­стандартними». Резерв під кредитні ризики розраховується та формується го­ловним банком та його філіями. Джерелом формування резерву під стандартну заборгованість є прибуток мин років, відрахування до цього резерву прова­дяться щоквартально. За кредитами, що віднесені до інших груп — під контролем, субстандартними, сумнівними і безнадійними, — створюється спеціальний резерв, відрахування до якого віднося­ться до витрат комерційного банку.

Згідно з чинним податковим законодавством 40% від обсягу нарахованого резерву включається до валових витрат і не оподат­ковується, а решта підлягає оподаткуванню.

Отже, величина спеціального резерву, віднесена на витрати банку, зменшує прибуток і, відповідно, базу оподаткування. Це створює для банків стимул для адекватної оцінки якості кредит­ного портфеля та формування резерву в повному обсязі. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порі­вняно з попередньою звітною датою внаслідок поліпшення яко­сті кредитного портфеля або в разі повернення попередньо спи­саного кредиту надлишкова сума резерву чи одержана ком­пенсація спрямовується на збільшення доходів. Кредитну забор­гованість за рахунок загального і спеціального резервів спису­ють за рішенням правління комерційного банку та згідно з чин­ним законодавством.