29. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тривалість робочого часу працівників.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" на всіх підприємствах, в установах, організаціях забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладаєть­ся на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних про­цесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів вироб­ництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охо­рону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджу­вати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничо­му травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від доруче­ної роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навко­лишнього середовища.

На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні пла­ни поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих за­ходів і контролюють виконання цих планів.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може пе­ревищувати 40 годин на тиждень.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1)для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, скорочується на одну годину як при п'ятиденно­му, так і при шестиденному робочому тижні.

.При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбача­ються правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

30. Відшкодування роботодавцем шкоди працівникові у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення моральної шкоди.

Підприємство, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю комісії та залучених до її роботи спеціалістів.

Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитки у зв'язку з порушеннями законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпілий залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім'ю та на утриманців.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещадних випадків Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворю­ванням, зберігаються «місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до вста­новлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі не­можливості виконання потерпілим попередньої роботи прово­дяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлашту­вання відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випад­ком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на при­значення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.