55. Небезпека економічної діяльності

Значні конфлікти в суспільстві з одночасним виникненням не­безпеки пов'язують з економічною діяльністю, особливо з її неста­більністю. Нестабільність такої діяльності в будь-який час розша­ровує суспільство в умовах падіння виробництва, зниження попитів ринку на продукцію, крах економічної системи. Тому до небезпеки слід віднести і розшарування суспільства в умовах кризи економіч­ної діяльності.

56. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем

В основу визначення соціальних небезпек, що викликані низь­ким духовним рівнем, кладуться цінності і компоненти суспіль­ства та людини.

Існують два ціннісні компоненти, співвідношення між якими характеризує стан суспільного життя.

Перший ціннісній компонент -- цінності культури суспільства. Другий ціннісний компонент — ціннісна орієнтація особистості. Зв'я­зок між цими двома крайніми компонентами культури -- найваж­ливіший цементуючий і стимулюючий початок всього суспільного життя. І навпаки — порушення цього зв'язку визначає глибоку ду­ховну кризу. В сучасному суспільстві у поєднанні будь-яких складо­вих суспільного життя і в усвідомленості його цілісності велика роль належить інтелігенції. Вона виконує роль духовного і інтелектуаль­ного посередника в системі суспільних зв'язків. Але інтелігенція може справитися з цією роллю за умови, коли її усвідомлення не порушено, коли воно само засновується на відповідних посиланнях світогляд­ного характеру. Одна з цих особливостей сучасної духовної кризи інтелігенції є різкий поворот від атеїстичного світоусвідомлення до релігійного. І тому криза в світоглядній орієнтації інтелігенції теж є небезпекою соціального стану суспільства.

На фоні змінених орієнтирів суспільство потерпає від соціальних небезпек, які викликали зміни і втрати загальнолюдських цінностей і орієнтацій значної кількості населення.

Результатом зміни світу цінностей і орієнтирів частини суспіль­ства є бродяжництво, проституція, п'янство, алкоголізм, тютюнопалін-ня, наркоманія, захворювання на СНІД.

57. Поняття "конфлікт". Форми перебігу. Конфліктні ситуації. Неадекватність самооцінки та інші причини виникнення конфліктів.

Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, го­стра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.

Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

Існує дві форми перебігу конфліктів:

• відкрита — відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

• закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба.

Поняття «соціально-політичний конфлікт» використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадян­ська війна, страйки), та між державами (війни, партизанські рухи).

Досить часто після завершення конфлікту виникає ще один етап — постконфліктний синдром, який характеризується напруженням у відно­синах сторін, які щойно конфліктували. Постконфліктний синдром у разі загострення може започаткувати новий конфлікт. Це ми спостерігаємо на прикладах перманентного близькосхідного конфлікту, конфліктів у Північній Ірландії, Іспанії та ін.

Суб'єкта­ми конфліктів можуть виступати: 1) окремі люди, групи, організовані в соціальні, полі­тичні, економічні та інші структури; 2) об'єднання, які виникають у вигляді політи-зованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.