- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки.
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •3. Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення. Предмет, структура, зміст, мета курсу. Загальні положення.
- •4. Повітря робочої зони. Основні показники. Нормування. Захист від шкідливої дії речовин.
- •5. Вентиляція виробничих приміщень. Основні вимоги.
- •6. Освітлення. Нормування освітлення.
- •7. Вібрація. Шум, ультразвук та інфразвук. Нормування. Захист.
- •9. Іонізуючі випромінювання. Нормування. Захист.
- •10. Електромагнітні хвилі та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону. Випромінювання оптичного діапазону. Нормування. Захист.
- •11. Гігієнічна класифікація умов праці. Класифікація виробничих факторів за природою їх дії.
- •12. Травматизм та професійні захворювання. Методи аналізу. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків. Розслідування та облік профзахворювань та отруєнь. Розслідування та облік аварій.
- •14. Загальні вимоги до технологічного обладнання та процесів.
- •15. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •16. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •18. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок. Система електрозахисних засобів.
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •20. Пожежна безпека. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •21. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •22. Система протипожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів.
- •23. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •24. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе).
- •25. Основні напрямки системи попередження пожеж.
- •26. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів.
- •27. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •28. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •29. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тривалість робочого часу працівників.
- •30. Відшкодування роботодавцем шкоди працівникові у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення моральної шкоди.
- •32. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •31. Охорона праці жінок та неповнолітніх. Гарантії охорони праці жінок. Права неповнолітніх та жінок у трудових правовідносинах.
- •33. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •34. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •35. Органи державного управління охороною праці, їх компетенції і повноваження. Система управління охороною праці. Основні функції та завдання управління охороною праці.
- •36. Служба охорони праці підприємства. Основні функції служби охорони праці підприємства.
- •38. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.
- •37. Комісія з питань охорони праці підприємства. Завдання та права комісії з питань охорони праці підприємства.
- •39. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •40. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •41. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки та права.
- •42. Навчання з питань охорони праці. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи.
- •43. Інструктажі з питань охорони праці. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •44. Охорона праці як економічний чинник.
- •45.. Економічне стимулювання охорони праці
- •46. Фінансування охорони праці.
- •47. Економічна ефективність заходів щодо покращення умов та охорони праці. Витрати на заходи щодо покращення умов та охорони праці.
- •48. Безпека життєдіяльності як категорія. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки.
- •49. Природні небезпеки.
- •52. Вплив техногенних небезпек на природне середовище та на системи забезпечення життєдіяльності людини. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище.
- •50. Техногенні небезпеки.
- •51. Техногенні джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання.
- •53. Поняття соціально-політичні і воєнні небезпеки.
- •54. Дезінформація, як джерело небезпеки.
- •55. Небезпека економічної діяльності
- •56. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем
- •57. Поняття "конфлікт". Форми перебігу. Конфліктні ситуації. Неадекватність самооцінки та інші причини виникнення конфліктів.
- •58. Політичні небезпеки.
- •59. Війна. Наслідки війни.
- •60. Комбіновані небезпеки. Небезпеки у сучасному урбанізованому середовищі.
- •61. Організація та управління безпекою життєдіяльності.
- •62. Правові нормативні та організаційні безпеки життєдіяльності.
- •63. Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій.
- •64. Комплекс заходів спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я, працездатності людини.
- •65. Евакуація. Організація. Евакооргани. Заміська зона. Життєзабезпечення населення.
- •66. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •67. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.
- •68. Методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності. Загальні відомості про управління безпекою життєдіяльності.
- •69. Організаційно-методична основа системи управління безпекою життєдіяльності.
- •70. Інформаційне забезпечення системи управління, прогнозування та планування заходів безпеки.
- •71. Система державних органів по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення.
- •72.Служба охорони громадського порядку.
- •73. Захисні споруди (сховища, укриття).
- •74. Засоби індивідуального захисту в екстремальній ситуації (органи дихання, захист шкіри). Засоби індивідуального захисту людини у повсякденному житті.
- •76. Здоровя людини, як медико-біологічна та соціальна категорія.
- •77. Захворювання, які викликані факторами оточуючого середовища.
- •78. Нервова система - природна система захисту життєдіяльності організму людини від небезпеки.
- •79. Людина-оператор як ланка обробки інформації.
- •80. Біоритми та їх роль в забезпеченні життєдіяльності людини.
- •81. Психічні характеристики особистості.
- •82. Психофізичний стан людини та вплив на нього наркотичних, лікарських та інших речовин.
- •83. Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту.
- •84. Раціональні умови життєдіяльності людини. Середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні параметри з точки зору забезпечення життєдіяльності людського організму.
- •85. Психологічні причини свідомого порушення людьми вимог безпеки.
- •86. Психологічні особливості людини та безпека життєдіяльності. Властивості, атрибути риси якості людини. Емоційні якості людини.
- •86(2). Проблема психологічного захисту людини.
- •87. Основні положення ергономіки, медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Основні визначення здоров’я. Фактори зниження життєдіяльності.
- •88. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини.
- •91. Вимоги до системи оповіщення, зв’язку, медичного, санітарно-епідемічного нагляду людей.
- •89. Заходи щодо забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •90. Специфікація поведінки людей при виникненні надзвичайних ситуацій. Психологічний стрес. Значення темпераменту і складу характеру людини і надзвичайна ситуація.
- •92. Проведення рятувальних робіт.
- •93. Захист продуктів харчування.
- •96. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •98. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних речовин, основні заходи.
- •99. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •100. Класифікація токсичних речовин.
- •101. Хімічна зброя.
- •102. Отрутохімікати у сільському господарстві, лікарські препарати, хімічні речовини у побуті.
- •103. Біологічні фактори небезпеки.
- •104. Наркотичні рослини. Отруйні тварини. Патогенні організми.
- •105. Біологічна зброя. Дезинфекція. Ліквідація наслідків впливу на людину біологічних речовин, основні заходи.
- •107. Надання першої допомоги та взаємодопомога у разі уражень і травм.
- •108. Класифікація надзвичайних ситуацій, які мають місто в Україні.
- •109. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •110. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •111. Законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування єдс.
- •113. Стійкість та безперервність управління виробництвом
- •114.Надійність захисту робітників та службовців.
- •116. Організація інженерного забезпечення при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ( в місті , районі, на об’єкті господарчої діяльності)
- •117. Діяльність організацій щодо захисту персоналу підприємства
- •121. Визначення потенційно небезпечних виробництв.
- •118..Заходи щодо захисту населення та оточуючих територій у разі погрози та винекнення надзвичайних ситуацій різного характеру
- •119. Основні положення концепції цз населення і територій.
- •120. Сили цивільної оборони.
- •122. Визначення меж і рівня технологічного ризику
- •123. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
- •124. Положення про об’єктову комісію з техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •125. Організація роботи штабу цивільної оборони.
- •129. Проведення відновлюваних робіт
- •126. Проведення заходів по відселенню та евакуації населення із зони надзвичайної ситуації.
- •127. Рятувальні роботи.
- •128. Локалізація осередку надзвичайної ситуації.
- •130. Дії персоналу та населення у надзвичайних ситуаціях.
- •131. Надання медичноъ допомоги при травматичних ушкодженнях та ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.
127. Рятувальні роботи.
Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт — це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлю-вальних робіт. РІНР поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.
До рятувальних робіт відносяться:
— розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;
— локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;
— визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;
— визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;
— пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;
— розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;
— надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;
Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи. На першому етапі вирішуються завдання:
— щодо екстреного захисту населення;
— з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;
— з підготовки до виконання РІНР.
На другому етапі проводяться:
— пошук потерпілих;
— витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджений транспортних засобів;
— евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;
— надання медичної допомоги;
— санітарна обробка людей;
— знезараження одягу, майна, техніки, території;
— проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.
На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:
— відновлення чи будівництво житла;
— відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;
— організація медичного обслуговування;
— забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;
— знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;
— соціально-психологічна* реабілітація;
— відшкодування збитків;
— знезараження майна, території, техніки.
Відновлювальні роботи ІДО не виконує, їх здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби ЦО центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.
128. Локалізація осередку надзвичайної ситуації.
Локалізація і ліквідація аварій в умовах пожеж, радіоактивного забруднення, зараження небезпечними хімічними речовинами є складним завданням, для вирішення якого потрібні зусилля багатьох кваліфікованих спеціалістів і спеціальної техніки. Наприклад:
При руйнуванні водопровідних мереж (що може призвести до затоплення сховищ, підвалів або місць, де проводять рятувальні роботи) слід негайно відключити зруйновані ділянки труб.
Зруйнована газова мережа дуже небезпечна для проведення рятувальних робіт, тому її необхідно негайно відключити, заповнивши водою гідрозатвори та сифони, а також поставивши заглушки на кінці пошкодженого газопроводу. Якщо на зруйнованій мережі газопостачання утворюється вогняний факел, слід обережно перекрити кран газопроводу, зменшуючи поступово тиск у мережі, так щоб полум'я не втягувалося в трубу. Потім мокрими ганчірками або піском збити полум'я, щоб полум'я не втягнулося в трубу, і вже тоді остаточно відключити пошкоджену ділянку.
Аварійні роботи на мережі електропостачання потребують спеціальної підготовки і тому виконуються, як правило, спеціалізованими підрозділами. Якщо будинок пошкоджений, перш за все вимикають всі ділянки електромережі. Потім, якщо можливо, відновлюють лінії, що йдуть у сховище, і влаштовують тимчасове освітлення шляхів евакуації населення з місць роботи формувань.
Локалізація пожеж проводиться різними способами: оточенням, охопленням з фронту чи з тилу.