93. Захист продуктів харчування.

Під час роботи в осередках, радіаційного зараження видача гарячої їжі та сухих пайків проводиться за встановленою нормою. При високому рівні радіації понад 5 Р/год. замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці. Приготовлена їжа роздається безпосередньо із похідних кухонь або розноситься в термосах до місць розташування форму­вань (людей). Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використо­вуються в основному консервовані і концентровані продукти у захисній (герме­тичній) тарі і упаковці, які не потребують складної кулінарної обробки.

У районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і прий­мати їжу тільки у спеціальних приміщеннях; обладнаних фільтровентиляційними установками. В районах, заражених бактеріальними засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих.

Продукти і воду, заражені РР, ОР, і БЗ використовувати в їжі заборонено. Допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді встановлені Головним Державним лікарем з урахуванням радіаційної обста­новки можуть мінятися.

94 - 95. Запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження передбачає запровадження і здійснення таких заходів:

— завчасна розробка і проведення інженерно-технічних заходів для зменшення ризику виникнення НС і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

— готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих НС;

— здійснюється безпосереднє спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнього природного середовища;

— утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення та інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

— створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

— проводиться забезпечення працівників об'єктів індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.

Завжди вагоме значення мало своєчасне оповіщення, яке сприяло уникненню значних людських жертв. До оповіщення залучаються відповідні фахівці установ державних і територіальних органів влади, мережі радіо та телебачення тощо.

Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж і застосування засобів ураження здійснюється проведенням комплексу заходів, які повинні забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захисти, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

96. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

Ліквідація наслідків НС здійснюється силами і засобами МНС, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, організаціями, установами, на території яких виникла НС.

В Законі України "Про аварійно-рятувальні служби" від 14 грудня 1999 р. № 1281-XIV визначено сили і засоби, що залучаються до проведення робіт з ліквідації наслідків НС будь-якого рівня. Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб, обов'язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників, а також питання міжнародного співробітництва у сфері ліквідації наслідків НС.

Згідно із Законом, аварійно-рятувальна служба - це сукупність організаційно-об'еднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного і природного характеру, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або непрофесійній основі.

Аварійно-рятувальні служби поділяються на державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, установ, організацій (далі -об'єктові аварійно-рятувальні служби).

Особливим видом державних аварійно-рятувальних служб є Державна служба медицини катастроф. Основними її завданнями є надання населенню та рятувальникам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, хімічне чи бактеріологічне забруднення тощо) безоплатної медичної допомоги.

Державні аварійно-рятувальні служби створюються як професійні центральним органом виконавчої влади з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, іншими центральними органами виконавчої влади.

97. Іонізуючі випромінювання. Природні і штучні джерела іонізуючих випромінювань. Стан здоров’я населення в умовах довгострокової дії малих доз іонізуючого випромінювання. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки.

Поняття «іонізуюче випромінювання» об'єднує різноманітні види, різні за своєю природою, випромінювання. Подібність їх полягає в тому, що усі вони відрізняються високою енергією, мають властивість іоні­зувати і руйнувати біологічні об'єкти.

Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел випромінювань. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них неможливо.

Радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає менше половини зовнішнього опромінення, яке одержує населення від природних джерел радіації. Космічні промені переважно приходять до нас з глибин Всесвіту, але деяка певна їх частина народжується на Сонці під час сонячних спалахів.

Людина зазнає опромінення двома способами — зовнішнім та внутрішнім. Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організ­мом і опромінюють його ззовні, то у цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. А якщо ж вони знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або у їжі чи воді і потрапляють всередину організму через органи дихання та кишково-шлунковий тракт, то таке опромінення назива­ють внутрішнім.

Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, при­скорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв 'язку високої напруги тощо.

Опромінення населення України за останні роки за рахунок штуч­них джерел радіації, в основному пов'язане з наслідками аварії на Чор­нобильській АЕС, а також експлуатацією і «дрібними» аваріями на інших АЕС.

Заходи радіаційної безпеки використовуються на підприємствах і, як правило, потребують проведення цілого комплексу різноманітних захисних заходів, що залежать від конкретних умов роботи з джерела­ми іонізуючих випромінювань і, передусім, від типу джерела випромі­нювання.

Захисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної без­пеки при застосуванні закритих джерел, основані на знанні законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною. Головні з них такі:

> доза зовнішнього опромінення пропорційна інтенсивності випроміню­вання і часу впливу;

> інтенсивність випромінювання від точкового джерела пропорційна кількості квантів або часток, що виникають у ньому за одиницю часу, і обернено пропорційна квадрату відстані;

> інтенсивність випромінювання може бути зменшена за допомогою екранів.

Основні принципи захисту:

► використання принципів захисту, що застосовуються при роботі з джерелами випромінювання у закритому виді;

► герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

► заходи планувального характеру;

► застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, викори­стання спеціальних захисних матеріалів;

► використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки персоналу;

У дотримання правил особистої гігієни;

► очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних кон­струкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту;

► використання радіопротекторів (біологічний захист).

Рентгенорадіологічні процедури належать до найбільш ефективних методів діагностики захворювань людини.