- •1. Авторитаризм: визначення, суттєві риси.
- •2.Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба: патріархальний, підданства, активістський.
- •3.Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •4.Виборча система сучасної України.
- •6. Генеза та еволюція поняття "геополітика": науковий напрям та елемент політичної практики.
- •7. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •8. Головні функції політичних систем.
- •10.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи.
- •12. Джерела легітимності влади.
- •13.Засоби боротьби з тероризмом
- •14.Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •15.Історичні форми демократії
- •16.Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •17Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •18. Легальність та легітимність політичної влади
- •19. Методи вирішення політичних конфліктів
- •21. Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •22. Ознаки та основні функції держави.
- •23. Основні елементи політичної культури.
- •24.Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
- •25. Основні риси модернізованих політичних систем.
- •26. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Істон, г. Алмонд, к. Дойч).
- •27.Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •28. Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •33 Політична етика: визначення та зміст.
- •34 Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •35 Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •36. Зміст політичної психології, її функції.
- •37.Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •39.Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та зак-встві.
- •42. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43.Поняття та ознаки партії.
- •44.Поняття та типи політичної участі.
- •45.Предмет політології.
- •46.Принципи правової держави.
- •47.Причини виникнення держави.
- •48.Причини та умови виникнення тероризму.
- •50.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •51.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •52. Рівні політичної культури
- •53. Різноманітні форми авторитаризму.
- •55. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •56. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій
- •57.Стилі лідерства. Визначення та типологія.
- •58. Структура політичних партій.
- •59.Структура політичної влади
- •60. Структурні компоненти політичної системи.
- •61.Суб’єкти політичної влади:соціальні,інституціональні та функціональні.
- •62.Субєкти і об’єкти політики.
- •63.Суспільно-політичні рухи:визначення,особливості існування та діяльності.
- •64.Сутність виборчої системи,типологія виборів.
- •65. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •70. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •73 Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).Теорії лідерства.
- •74. Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •75. Тероризм як чинник сучасної політики.
- •76.Типи виборчих систем у світовій практиці: мажоритарна система відносної чи абсолютної більшості, пропорційна і змішана системи. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •77. Типи партійних систем , їх характеристика.
- •78.Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •79. Типологія легітимності політичної влади.
- •80. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •81 Типологія політичних конфліктів
- •82. Типологія політичних систем.
- •83.Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •84. Форма державного устрою
- •85.Форми тоталітарного режиму
- •86. Функції політичних партій
- •87.Функції політичного лідера
- •89. Функції політичної еліти
23. Основні елементи політичної культури.
Політичну культуру можна розглядати як історично обумовлену якісну характеристику політичної сфери суспільства, яка охоплює рівень розвитку суб'єкта політики, його політичну діяльність і її результати, "опредмечені" у відповідних суспільно-політичних інститутах і відносинах.У вузькому розумінні — це комплекс уявлень тієї чи іншої національної або соціально-політичної спільноти про світ політики. Політична культура визначає і пропонує норми поведінки і "правила гри" в політичній сфері. Вона надає окремій людині керівні принципи політичної поведінки, а колективу — систему цінностей і орієнтацій, що можуть забезпечити єдність.Політична культура включає характерну для даного суспільства сукупність політичних знань, норм, правил, звичаїв, стереотипів політичної поведінки, політичних оцінок, політичний досвід і традиції політичного життя, політичне виховання і політичну соціалізацію.Політична культура — це певний спосіб мислення і комплекс уявлень про світ політики, про те, що може бути прийнятним для більшості населення, а що буде відкинуто, всупереч ініціаторам політичних інновацій.Політична культура уявляє собою складне явище, що складається з цілого комплексу взаємопов'язаних елементів. Розглянемо деякі з них:Ціннісно-нормативний — політичні почуття, цінності, ідеали, переконання, норми, правила.Пізнавальний — політичні знання, способи політичного мислення, уміння, навички;Оціночний — відношення до політичного режиму, до політичних явищ, подій, лідерів;Настановчий — стійкі особисті орієнтири поведінки, орієнтація на певні дії в тих чи інших умовах;Поведінковий — готовність до дій в певній ситуації, а коли знадобиться — участь у відповідних діях.Крім компонентів, можна також визначити рівні політичної культури:Світоглядний рівень — наші уявлення про політику в різних її аспектах;Громадянський рівень — визначення свого політичного статусу у відповідності з існуючими можливостями;Політичний рівень — визначення свого ставлення до політичного режиму, до своїх союзників і опонентів.Діяльнісний підхід до політичної культури підкреслює її функціональну послідовність, що базується на типологізованих способах діяльності.
24.Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
Держава розуміється як організація політичної влади, яка поширюється на всю територію країни і її населення і розташовує для цього спеціальним апаратом управління, видає обов'язкові для всіх веління і володіє самостійністю під час вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем. Існує декілька концепцій походження держави: Теологічна концепція пояснює виникнення держави, а також всі його рішення діями і санкціями божественної волі. Патріархальна концепція трактує владу правителя в державі як влада батька в великій сім'ї, а відносини між підданими і володарями - як сімейні відносини. Відображенням подібних поглядів стала, наприклад, російська традиція називати правителя "цар-батюшка", "батько народу". Походження держави може розглядатися як розростання сім'ї до розмірів держави. Договірна концепція грунтується на тому, що виникненню держави передує природний стан суспільства і людини, що характеризується необмеженою свободою. Тільки після укладення суспільного договору безмежна свобода була введена в розумні рамки шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права і свободи особистості. Психологічна концепція виходить з того, що держава існує в силу наявності у людини психологічних потреб жити в рамках організованого співтовариства, в почутті необхідності колективної взаємодії. Класова (марксистська) концепція трактує державу класовим за походженням (з'являється разом з поділом суспільства на класи) і по суті (орган класового панування і орган гноблення одного класу іншим). Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним чином трактується і походження класової експлуатації. Органічна теорія проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і у функціях. Іригаційна теорія пов'язує походження держави з необхідністю будівництва великих зрошувальних споруд. Цей підхід використовується для пояснення історії ряду країн Сходу. Як показують дослідження істориків і етнографів, не існує однієї причини виникнення держави. Більшість наведених теорій відображають певні групи факторів, що стали причинами генезису держави. Держава з'являється в результаті розкладу родового ладу, коли влада вождів відокремлюється від суспільства. На цей процес впливали різноманітні фактори: поява приватної власності та майнової нерівності, зростання чисельності і щільності населення, завоювання одних народів іншими, потреби оборони, перехід до осілого способу життя, суспільний поділ праці і виділення управління в особливий вид діяльності, потреби організації іригаційних робіт .