84. Форма державного устрою

Форма держ-територ устрою — це порядок взаємин між держа та її окремими частинами. Розріз­няють унітарні, федеративні, конфедеративні, регіоналіст-ські (регіональні) д.Унітарна д — це єдина д, що складається з адміністр-територ одиниць (областей, про­вінцій, губерній). Сьогодні більшість д світу — унітарні д (Болгарія, Угорщина, Греція, Польща). У ба­гатьох унітарних д (Іспанія, Україна, Фінляндія) є автономні утворення. Автономія — відносно самостійна у здійсненні держав­ної влади територіальне утворення в межах д. Статус автономії надається територіальним фракціям держави, для яких характерні історичні, географічні, національні особливості (Країна Басків у Іспанії, Аландські острови у Фінляндії). Статус автономії визначається, як правило, основним законом держави. Автономія має власні законо­давство та органи влади, але суверенітету не має.Різновиди унітарних д:1)централізовані. Регіональні органи цих держав фор­муються шляхом призначення зверху (Нідерланди, Казах­стан, Франція); 2)децентралізовані. Регіональні органи утворюються незалежно від центру, як правило, за допомогою виборів(Велика Британія, Нова Зеландія).Федерація — союзна д, що скл з держав-членів або державоподібних утворень (суб'єктів федерації).Різновиди федерацій: територіальні (США, Німеччи­на, Бразилія); національні (Бельгія, Індія); змішані (Ро­сія).Тепер у світі існує 24 федеральних д, більшість з яких — великі та середні за територією та чисельністю населення (Індія, Мексика, Нігерія, Росія, СІЛА, Німеччи­на).Конфедерація — це тимчасовий союз д, створений для досягнення конкретної мети (завоювання незалежності). В такому випадку д об'єднують лише окремі напрями своєї діяльності (оборона, зо­внішня політика, зовнішня торгівля). Розвиток конфеде­рації підпорядкований «залізному закону»: конфедерація або розпадається на окремі д, або еволюціонує у федерацію. (СНД, ЄС)Специфічною формою державно-територіального устрою є регіоналістська (регіональна) держава. Вся територія такої держави, а не окремі частини, складається з авто­номних утворень (Італія, Шрі-Ланка, Південно-Африкан-ська Республіка). Цим вона відрізняється і від унітарної держави, і від федерації, оскільки автономії не є суб'єктами федерації. Історично відома ще одна форма державно-територіаль­ного устрою — імперія. Вона склз нерівноправних частин: метрополії — центру держави, в підпорядкуванні якої є колонії. Владні повноваження належать виключно метрополії.

85.Форми тоталітарного режиму

Тоталітаризм — це деспотичний режим XX століття..Формами прояву тоталітарного режиму є комунізм, фашизм, нацизм. Історично першою формою тоталітаризму є комунізм радянського типу, сформований після 1917р. У 1922 р. В Італії був встановлений такий вид тоталітаризму, як фашизм. В Німеччині виникає новий суспільний устрій – націонал-соціалізм котрий мав чимало спільних рис з фашизмом та радянВиди тоталітарних режимів XX століття.

Фашизм як терористична диктатура ультраправих сил, що має свої націон різновиди, у період між двома світовими війнами утвердився в таких країнах, як Італія, Німеччина, Болгарія, Румунія, Греція, Іспанія,. Політичний лад у цих країнах спирався на силу абсолютного підкорення особи державі, а також навойовничий комунізм, шовінізм, демагогічний псевдосоціалізм.

Головним знаряддям внутрішньої і зовнішньої політики були терор,насильство. Саме через зовнішню агресивність фашизму, що привела до розв’язання ним другої світової війни, цей тоталітаризм (особливо вІталії та Німеччині) проіснував порівняно недовго, та був розгромлений силами СРСР та західних демократичних держав. Комунізм, що був диктатурою ультралівих сил, виник раніше і існував значно довше, ніж фашизм. Першою тоталітарною державою комуністичного типу був СРСР,

Комунізм будував свою політику на теорії класової боротьби і спрямовував репресії переважно протії власного населення, не сильно зачіпаючи інтереси інших держав, принаймні до закінчення другої світової війни

Націонал-соціалізм, скорочено нацизм - ідеологія, доктрина, політичний режим, що ґрунтується на расизмі, шовінізмі, антигуманізмі та тоталітаризмі. Нацизм дотримується ідей про зверхність «вищої», «панівної» раси над іншими, «неповноцінними» націями і расами (доктрина «надлюдини» і «недолюдини»); верховенстві нації і держави над особистістю. У більш вузькому сенсі - ідеологія та практика нацистської партії і нацистської Німеччини,