- •1. Авторитаризм: визначення, суттєві риси.
- •2.Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба: патріархальний, підданства, активістський.
- •3.Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •4.Виборча система сучасної України.
- •6. Генеза та еволюція поняття "геополітика": науковий напрям та елемент політичної практики.
- •7. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •8. Головні функції політичних систем.
- •10.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи.
- •12. Джерела легітимності влади.
- •13.Засоби боротьби з тероризмом
- •14.Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •15.Історичні форми демократії
- •16.Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •17Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •18. Легальність та легітимність політичної влади
- •19. Методи вирішення політичних конфліктів
- •21. Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •22. Ознаки та основні функції держави.
- •23. Основні елементи політичної культури.
- •24.Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
- •25. Основні риси модернізованих політичних систем.
- •26. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Істон, г. Алмонд, к. Дойч).
- •27.Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •28. Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •33 Політична етика: визначення та зміст.
- •34 Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •35 Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •36. Зміст політичної психології, її функції.
- •37.Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •39.Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та зак-встві.
- •42. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43.Поняття та ознаки партії.
- •44.Поняття та типи політичної участі.
- •45.Предмет політології.
- •46.Принципи правової держави.
- •47.Причини виникнення держави.
- •48.Причини та умови виникнення тероризму.
- •50.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •51.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •52. Рівні політичної культури
- •53. Різноманітні форми авторитаризму.
- •55. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •56. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій
- •57.Стилі лідерства. Визначення та типологія.
- •58. Структура політичних партій.
- •59.Структура політичної влади
- •60. Структурні компоненти політичної системи.
- •61.Суб’єкти політичної влади:соціальні,інституціональні та функціональні.
- •62.Субєкти і об’єкти політики.
- •63.Суспільно-політичні рухи:визначення,особливості існування та діяльності.
- •64.Сутність виборчої системи,типологія виборів.
- •65. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •70. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •73 Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).Теорії лідерства.
- •74. Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •75. Тероризм як чинник сучасної політики.
- •76.Типи виборчих систем у світовій практиці: мажоритарна система відносної чи абсолютної більшості, пропорційна і змішана системи. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •77. Типи партійних систем , їх характеристика.
- •78.Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •79. Типологія легітимності політичної влади.
- •80. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •81 Типологія політичних конфліктів
- •82. Типологія політичних систем.
- •83.Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •84. Форма державного устрою
- •85.Форми тоталітарного режиму
- •86. Функції політичних партій
- •87.Функції політичного лідера
- •89. Функції політичної еліти
79. Типологія легітимності політичної влади.
Традиційний тип легітимності влади грунтується на авторитеті традицій і звичаїв. Підвладні сприймають владу як належну тому, що так було завжди, вони звикли підкорятися владі й вірять у непорушність і священність здавна існуючих порядків. Традиційна легітимність найстійкіша, оскільки сталими є самі традиції і звичаї. Харизматичний тип легітимності політичного панування грунтується на вірі підвладних у незвичайні якості і здібності, винятковість правителя (харизматичного лідера). Такий тип притаманний суспільствам з невисоким рівнем розвитку демократії і політичної культури його членів. Нерідко він виникає і в розвинених демократичних державах у кризові періоди, коли відчувається нагальна потреба в об'єднанні всіх верств суспільства навколо особи політичного керівника для виходу з кризи.Раціонально-легальний тип легітимності політичного панування базується на переконанні підвладних у законності (легальності) й доцільності (раціональності) встановлених порядків та існуючої влади. За цього типу легітимності органи влади та їхні керівники обираються через демократичні процедури й відповідальні перед виборцями, правлять не видатні особистості, а закони, на основі яких діють органи влади й посадові особи. Це - основний тип легітимності політичної влади в сучасних демократичних державах.Суть ідеологічної легітимності полягає в утвердженні й виправданні влади за допомогою ідеології, що вноситься в масову свідомість. Ідеологічна легітимність влади може бути класовою або етнічною залежно від того, хто є її суб'єктом, до кого вона звернена, на яких ідеях і цінностях грунтується. Етнічна легітимність є дним із різновидів ідеологічної легітимності, яка проявляється у формуванні владних структур, політичної еліти за національною ознакою. Структурна легітимність пов'язана з раціонально-легальною. Вона притаманна стабільним суспільствам, де заведений порядок формування владних структур став звичним. Люди визнають владу тому, що вона сформована на Основі існуючих правил. Вони переконані у правомірності наявної політичної системи. Персоналізована легітимність грунтується на довірі до конкретної керівної особи. Така легітимність є близькою до харизматичної і може перетворитись у неї. Проте якщо харизматичного лідера ідеалізують, то стосовно лідера з персоналізованою легітимністю переважає раціональний підхід, розрахунок. Персоналізована легітимність підкріплюється ідеологічною і структурною легітимністю, тоді як харизма може протиставляти себе ідеологічним стереотипам та існуючим владним структурам.За джерелами розрізняють легітимність участі, технократичну і примусу.
80. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
Залежно від соціальної бази розрізняють:партії моносередовищні, що складаються виключно з представників якихось окремих груп, верств, класів партії проміжні, які включають у себе представників кількох соціальних груп, верств, класів;партії універсальні, які об'єднують все суспільство незалежно від наявності групових і класових перешкод;корпоративні партії, що виражають більш вузькі групові інтереси. Прямі і непрямі партії. У перших індивід пов'язаний з партійною спільнотою, платить внески, бере участь у зборах місцевої організації. У других індивід входить у партію як учасник іншої організації).Партії зі слабкою і сильною структурою. Статути перших партій не регламентують принципи реалізації первинних осередків і способи їх інтеграції \В іншому випадку - структура базових елементів чітко регламентована. За цим принципом побудовано більшість соціалістичних, комуністичних, християнсько-демократичних партійЦентралізовані і децентралізовані. У централізованих партіях всі рішення приймаються центральним керівництвом, децентралізовані партії, навпаки, передбачають більш широкі повноваження місцевих організацій і навіть допускають наявність фракцій у власних рядах. "М'які" і "жорсткі" партії. Подібна типологія відноситься до парламентських партій і характеризує, наскільки депутат може діяти незалежно від партійної парламентської фракції. Кадрові партії, які є об'єднанням невеликої за кількістю групи значних людей навколо конкретних політиків, для такого типу партій характерне вільне членство Масові партії відрізняютьсябільш високим ступенем організованості; наявністю певної партійної дисципліни й ідеології; фіксованим членствомВідкриті і закриті партії. У перших партіях вступ до неї нічим не регламентується, у других - передбачається дотримання певних умов і формальностей: рекомендації, анкети, кінцеві рішення місцевого підрозділу партії. За ступенем причетності індивіда до партії. М.Дюверже запропонував розрізняти тоталітарні і спеціалізовані партії. У перших партійність стає своєрідним способом життя, все життя людини ставиться на службу партії, сама ж вона виходить за межі власне політичної сфери і поширює свій вплив на сімейне життя і дозвілля індивіда. Тоталітарні партії завжди носять закритий характер, забороняють фракційність. Спеціалізовані партії не передбачають такого ступеня злиття індивіда з партією. В них можливі різноманітні погляди, які оформлені у фракції і течії.Залежно від місця, яке займає партія в політичній системі, виділяють:Правлячі партії - партії, що отримали в результаті виборів у законодавчий орган країни право формувати уряд і реалізувати політичну програму розвитку суспільства .Опозиційні партії - партії, що потерпіли поразку на виборах, або такі, які не допускалися до виборів правлячим режимом і через це зосередили свою діяльність на критиці офіційного урядового курсу і на розробці альтернативних программ.