57.Стилі лідерства. Визначення та типологія.

С.Л - це своєрідна сис-ма прийомів, способів і принципів управління групою людей, якими користується людина, що є формальним чи неформ. лідером. --- авторитарний стиль,передбачає одноосібний спрямовуючий вплив Л.. Головний метод керівництва -директиви, накази і доручення, засновані на загрозі застосуванні покарання. Від підлеглих вимагається безвідмовне виконання його волі та відданість; --демократичний стиль. Для лідера характерне урахування інтересів і думок оточуючих його людей, залучення їх до прийняття рішень та стимулювання ініціативи. Головний метод керівництва - заохочення та похвала оточуючих; ---відсторонений стиль проявляється у пасивній позиції лідера при здійсненні ним управлінських функ. і наданні достатньої самостійності виконавцям, в бажанні уникнути можливих конфліктів. Осн. метод керівництва - прохання, переконання, поради. Можливі ситуації, коли саме найближче оточення починає маніпулювати політиком. Н.Макіавеллі виділ. також політиків-лисиць ,а В.Парето політиків-левів. Л.С перших визначатиметься переважанням таких якостей, як обережність, здатність до лавіювання, намагання досягти компромісу.В поведінці ж левів переважатиме прямолінійність, рішучість і схильність до використання силових ресурсів. Г.Лассуелл розрізнив три типи лідерства: *лідер-ідеолог, який маніпулює ідеями, концепціями суспільної перебудови (К.Маркс)*лідер-агітатор, який маніпулює емоціями, настроями послідовників, який уміє захопити маси (Ф.Кастро, М.Л.Кінг); *лідер-організатор, який маніпулює ситуаціями. Більшість сучасних політиків виступають в ролі адміністраторів і менеджерів

58. Структура політичних партій.

П.П - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загал.нац. програми суспіл. розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політ. волі громадян, бере участь у виборах та інших політ. заходах.Політичним партіям притаманна організаційна структура; членство; внутріпартійні відносини; партійно-політичні, ідейно-політичні і організаційні основи партії, закріплені в наявних програмних і статутних документах. Структура політичної партії включає в себе ядро (партійні лідери і активісти, в тому числі виборний актив), рядових членів партії і прихильників, симпатиків партії. Організаційно політичні партії підрозділяються на партійний апарат і партійну масу. При цьому кожна партія (але в різній мірі) налагоджує процес політичного рекрутування, що виражається у доборі, фільтруванні і висуненні кадрів для самої партії, для формування політичної еліти, у підготовці своїх активістів до політичної діяльності.

59.Структура політичної влади

Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади. Джерелом влади суб'єкта (владна першооснова) може виступати його сила, краса, багатство, авторитет. Нарешті, влада може породжуватися традицією (влада батьків над дітьми, влада старійшин) і законом, який надає суб'єкту влади право вимагати і використовувати різноманітні ресурси. Суб'єкти влади можуть бути розглянуті через призму їх публічності, відкритості для суспільства. З цієї позиції можна виділити: відкриту (видиму) владу: безпосередні учасники здійснення політичної влади - публічні політики: президенти, депутати, лідери опозиції, тощо; напівприховану владу, під якою розуміються групи тиску, що використовують різні канали впливу - від законних (через ЗМІ)до незаконних (підкуп, шантаж) на офіційну владу. тіньову владу, яка себе не афішує. До подібного "тіньового сектора" влади можна віднести, наприклад, органи національної безпекиє Влади не може бути без підпорядкування об'єкта. Здатність до підпорядкування залежить від кількох факторів: засобів впливу, якими володіє суб., і від мотивації підпорядкування, яка може бути викликана: страхом за свою безпеку, апатією; тощо.Ресурси влади являють собою все те, що може бути використане для впливу на інших, що підвищує потенціал і силу впливу суб'єкта влади. Існують відкриті і приховані типи впливу. Відкриті.силовий примус - втрата будь-яких благ, тілесні,смертна кара, обмеження свободи, штрафи, відлучення від церкви, звільнення з роботи тощо; Ресурс винагороди широко використовують батьки, викладачі, керівники організацій, політики. Прихований вплив передбачає використання методів переконання, тобто раціональних аргументів, або навіювання. Залежно від того, які ресурси використовуються, говорять про три способи володарювання: панування, вплив і стимулювання. Існують і інші класифікації ресурсів. Економічні ресурси, Соціальні ресурси Культурно-інформаційні ресурси Адміністративно-правові ресурси Силові ресурси