3.3 Механізм бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік - це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він грунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, тобто на основі правових чинників, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів (цех, бригада, лан-ка, виробник), малих підприємств.

Механізм ведення бухгалтерського обліку полягає в тому, що на кожний об’єкт бухгалтерського обліку відкривають окремий рахунок. На кожному бухгалтерському рахунку на певну дату фіксують початковий стан об’єкта, а також збільшення або зменшення засобів підприємства. Залежно від категорії рахунків збільшення або зменшення таких засобів позначають поняттями “дебет” (від лат. debet — він винен) і “кредит” (від лат. credit — він вірить). Щоб зафіксувати на бухгалтерських рахунках кожну господарську операцію, а отже кожну суму, а також для зручності ведення рахунків кожний рахунок відображають у вигляді двосторонньої таблиці, в якій зверху посередині записують назву рахунка, в лівій частині — дебет, а в правій — кредит. В бухгалтерському обліку налічується 97 балансових рахунків і 5 позабалансових (які знаходяться в X запасному розділі). Збільшення нумерації від 1 до 97 відображає послідовний процес формування на підприємстві засобів виробництва, виготовлення на них товарів, їх збуту, стан фінансів тощо.

Розрізняють активні, пасивні та активно-пасивні рахунки.

Активний рахунок (лат. aktivus — діяльний) — рахунок, на якому ведеться облік засобів і майна підприємства, тобто активів (матеріальних цінностей, грошових ресурсів тощо). При цьому збільшення засобів на рахунку записують у дебет, а їх зменшення — в кредит.

Пасивний рахунок (лат. passivus — бездіяльний) — рахунок, на якому ведеться облік джерел фінансування прид­баних підприємством засобів.На пасивних рахунках збільшення засобів на рахунку записується в кредит, а їх зменшення — в дебет. З урахуванням цього бухгалтерський баланс можна розглядати як рівність записів за дебетом і кредитом.

Активно-пасивний рахунок — рахунок, на якому ведеться облік розрахунків (поточних операцій). Такі рахунки можуть бути і активними, і пасивними. Водночас за дебетом переважно відображають збільшення засобів підприємства (отримані або затрачені ним засоби), а за кредитом — перераховані за придбання ним засобів кошти або компенсацію витрат.

Відкриваючи рахунок, у ньому спочатку фіксують початковий залишок, або початкове сальдо. Згодом при здійсненні операцій із збільшення або зменшення засобів підприємства чи ведення поточних операцій за певний проміжок часу підводять підсумок по кожній стороні рахунку, який називається оборотом. Різницю між сумами на кожній із сторін рахунку називають кінцевим сальдо.

Знання підприємцем системи обліку і звітності на підприємстві необхідні:

1) для здійснення оперативного ефективного контролю за станом господарської та фінансової діяльності (облік і контроль є складовою частиною процесу управління);

2) для розуміння функцій та змісту діяльності головного бухгалтера (який може діяти з метою незаконної наживи);

3) для відстоювання інтересів підприємства перед податковою службою, контрольно-ревізійним управлінням та іншими контролюючими органами;

4) для дотримання чинного законодавства, своєчасного виконання постанов уряду;

5) для здійснення контролю за збереженням власності, запобігання її розкраданню.