5. 5. Загальні, конкретні та об’єднувальні функції менеджменту та їх взаємозв’язок.

Реалізація конкретних функцій, які відображають процес, об'єкт управління або елемент виробничо-господарської діяльності, відбувається завдяки застосуванню загальних функцій (планування, організування, мотивування, контролювання і регулювання). Загальні функції менеджменту з абстрактного стану трансформуються в конкретний лише через управління певними об'єктами, процесами, елементами виробничо-господарської діяльності. Тобто вони набувають відповідного змісту, будучи задіяними в реалізації конкретних функцій менеджменту. Функції планування, організування, мотивування, контролювання і регулювання вважають загальними (основними) на тій підставі, що будь-яка інша управлінська діяльність здійснюється шляхом послідовного їх застосування, а саме:

- планування процесу, діяльності об'єкта, виробничо-господарської діяльності;

- організування процесу, діяльності об'єкта, виробничо-господарської діяльності;

- мотивування працівників, які здійснюють певні процеси, забезпечують діяльність об'єкта, виробничо-господарську діяльність;

- контролювання процесу, діяльності об'єкта, виробничо-господарської діяльності;

- регулювання процесу, діяльності об'єкта, виробничо-господарської діяльності.

На підставі досліджень взаємозв'язку функцій відбувається вдосконалення процесу управління, формування ефективної системи менеджменту, усунення зайвих ланок, бюрократичних перепон, подолання опору змінам.

Теоретичні запитання та завдання.

1. Розкрийте сутність терміна „менеджмент” і вкажіть його відмінність від терміна „управління”.

2. Наведіть класифікацію менеджменту за ознакою напрямів реалізації та охарактеризуйте кожен із видів менеджменту.

3. Які основні функції менеджерів? Охарактеризуйте їх.

4. Сформуйте портрет сучасного менеджера: риси, якості, функції, ролі тощо.

5. У чому полягає необхідність поділу управлінської праці? Що зумовлює вертикальний та горизонтальний поділи?

6. Дайте всебічну характеристику інституційному, управлінському та технічному рівню управління і на прикладах поясність взаємодію між ними.

7. Поясність дію законів, закономірностей та принципів менеджменту на прикладі конкретної організації (підприємства, установи, групи, відділу тощо).

8. Охарактеризуйте взаємозв’язки між основними принципами менеджменту.

9. Обґрунтуйте переваги та недоліки трактувань терміна „менеджмент”. Оберіть оптимальний варіант.

10. Яка роль менеджерів та підприємців у розвитку національної ринкової економіки?

Тестові завдання

1. В теорії та практиці науки менеджменту розрізняють три рівні менеджменту:

а) вищий, середній, нижчий;

б) фінансовий, виробничий, стратегічний;

в) господарський, інвестиційний, антикризовий;

г) малий, середній, великий.

2. Згідно загальних принципів управління підприємством, закріплених ГК України,

наймання (призначення) керівника підприємства є:

а) правом трудового колективу; б) місцевих органів державної влади;

в) відповідного міністерства; г) правом власника (власників) майна підприємства.

3. Яке із перелічених визначень менеджменту не є вірним:

а) це спосіб, манера спілкування з людьми;

б) це відомості щодо характеру та сфери бізнесу;

в) це влада та мистецтво керування;

г) це вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу організації.

4. До основних компонентів внутрішнього середовища організації відносяться:

а) постачальники, споживачі, конкуренти, економічні партнери;

б) економічна, соціальна, політико-правова, екологічна та ін. складова;

в) банкрутство та ліквідація підприємства; кризові явища;

г) виробництво, дослідження та розробки, технологія, сировина.

5. До середнього рівня менеджменту належать:

а) невелика група керівників організації: президент (директор), заступники, головний

виконавчий директор;

б) керівники секторів, груп; майстрів, бригадирів тощо;

в) керівники виробничих та функціональних підрозділів організації;

г) робітники, спеціалісти, службовці.

6. До нижчого рівня менеджменту належать:

а) невелика група керівників організації: президент (директор), заступники, головний

виконавчий директор;

б) керівники секторів, груп; майстрів, бригадирів тощо;

в) керівники виробничих та функціональних підрозділів організації;

г) робітники, спеціалісти, службовці.

7. До вищого рівня менеджменту належать:

а) невелика група керівників організації: президент (директор), заступники, головний

виконавчий директор;

б) керівники секторів, груп; майстрів, бригадирів тощо;

в) керівники виробничих та функціональних підрозділів організації;

г) робітники, спеціалісти, службовці.

8. Згідно теорії менеджменту, всі організації використовують чотири основних види ресурсів:

а) трудові, матеріальні, природні, земельні;б) людські, фінансові, фізичні, інформаційні;

в) економічні, фізичні, штучні, натуральні;

г) грошові, валютні, кредитні, інноваційні.

9. Технологія управління організацією має характер:

а) циклічний;

б) поступальний;

в) динамічний;

г) пасивний.

10. Завдяки дослідженням взаємозв'язку функцій в організації відбувається:

а) вдосконалення процесу управління;

б) формування ефективної системи менеджменту;

в) усунення зайвих ланок;

г) подолання опору змінам;

д) усі відповіді вірні.