- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Національний університет “львівська політехніка”
- •Барановська с. П., Цогла о.О.
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни „Підприємництво та менеджмент” для студентів неекономічних спеціальностей
- •Частина 1 підприємництво
- •Тема 1. Сутність та види підприємництва
- •1.2. Сутність і функції підприємництва.
- •1.3.Умови і принципи підприємницької діяльності.
- •1.4. Підприємства та їх види. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
- •1.5. Господарські товариства. Об’єднання підприємств.
- •Тема 2. Технологія започаткування підприємницької діяльності та її ресурсне забезпечення
- •Засновницькі документи та їх підготування.
- •2.2.Статутний фонд та порядок його формування.
- •2.3.Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2.4.Порядок відкриття поточного рахунку в банку.
- •2.5.Ліцензування підприємницької діяльності.
- •Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •2.7.Кредитування підприємств.
- •Тема 3.Облік і аналіз у підприємницькій діяльності.
- •3.1. Принципи відображення інформації про підприємницьку діяльність.
- •3.2. Сутність і поняття оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку.
- •3.3 Механізм бухгалтерського обліку.
- •3.4.Баланс підприємства як джерело інформації.
- •3.5. Оцінка фінансового стану суб’єктів підприємництва.
- •3.6. Поняття витрат виробничо-господарської діяльності. Класифікація витрат.
- •Тема 4. Оподаткування підприємницької діяльності. Державне управління підприємництвом.
- •4.1. Система оподаткування підприємницької діяльності в Україні
- •4.2. Сутність податків та їх класифікація.
- •4.3. Відрахування до позабюджетних спеціальних фондів.
- •4.4. Спрощені системи оподаткування
- •4.5. Необхідність, сутність, форми та методи державного управління підприємницькою діяльністю.
- •Частина 2. Менеджмент
- •Тема 5. Сутність менеджменту та його функції
- •5.1.Сутність і значення менеджменту. Організації як суб’єкти управління.
- •5.2.Рівні управління.
- •Характеристика рівнів управління
- •5.3. Закони, закономірності та принципи менеджменту.
- •5.4. Сутність, особливості та класифікація функцій менеджменту.
- •5. 5. Загальні, конкретні та об’єднувальні функції менеджменту та їх взаємозв’язок.
- •Тема 6. Загальні функції менеджменту
- •6.1. Планування та організування як загальні функції менеджменту.
- •6.2. Види організаційних структур управління.
- •6.3. Мотивування як загальна функція менеджменту.
- •6.4. Контролювання та регулювання як загальні функції менеджменту.
- •Тема 7. Методи менедженту. Управлінські рішення.
- •7.1.Сутність та особливості формування методів менелжменту. Характеристика методів менеджменту.
- •7.2.Сутність, класифікація та процес вироблення управлінських рішень
- •Тема 8. Комунікації у менеджменті. Керівництво та лідерство в організації.
- •8.1.Сутність комунікацій. Комунікаційний процес.
- •8.2. Сутність, основні засади керівництва та лідерства. Підходи до керівництва. Стилі керівництва.
- •Порівняльна характеристика стилів керівництва
- •8.3. Конфлікти як об’єкт керівництва.
- •Підприємництво та менеджмент конспект лекцій
Тема 6. Загальні функції менеджменту
6.1. Планування та організування як загальні функції менеджменту.
Процес планування формує орієнтир майбутньої діяльності організації.
План – це система заходів, спрямованих на досягнення мети і завдань.
Планування – вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.
Беручи до уваги масштаб передбачення перспективи організації, виділяють стратегічне планування (понад 1 рік) і оперативне (поточне) планування (до 1 року). Стратегічне планування полягає у виборі курсу розвитку організації – її стратегії. Оперативне планування є одночасно логічним продовженням стратегічного планування і способом реалізації стратегії. Тому в американському менеджменті його часто називають плануванням реалізації стратегії.
Стратегічне планування – різновид управлінської діяльності, який полягає в реалізації комплексу заходів, пов'язаних із визначенням стратегії діяльності організації, тобто комплексного плану перспективного розвитку організації.
За своїм змістом стратегічне планування передбачає формулювання місії; визначення цілей організації; аналіз її стану на засадах оцінки факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ; оцінку стратегічних альтернатив (можливостей) і вибір стратегії діяльності.
У процесі здійснення стратегічного планування необхідно враховувати такі аспекти:
– розподіл ресурсів (фондів, технологій, досвіду, управлінських кадрів тощо);
– адаптацію до зовнішнього середовища (поліпшення стосунків з оточенням);
– внутрішню координацію (відображення сильних і слабких сторін організації);
– усвідомлення організаційних стратегій (формування організації, здатної вчитися на попередніх стратегічних рішеннях).
Як правило, стратегічне планування, здійснюється невеликим за чисельністю (5–10 осіб) спеціальним плановим відділом, а розроблені ним стратегії повинні розглядатися на нарадах вищого керівництва один раз на рік.
Оперативне планування є логічним розвитком стратегічного планування, способом реалізації стратегії організації з метою утвердження її місії. В американському менеджменті його ще називають плануванням реалізації стратегії. Оперативне планування – різновид управлінської діяльності, який полягає в реалізації комплексу заходів, пов'язаних із розробленням оперативного плану з метою реалізації обраної стратегії.
Для того щоб обраний оперативний план почав впливати на виконавців, він повинен бути формалізований – затверджений через прийняття управлінського рішення.
Якщо стратегічний план зорієнтований здебільшого на управлінський персонал з метою формування напрямів діяльності, то оперативний план є дієвим методом менеджменту, на основі якого організовують свою роботу всі працівники. Отже, планування – це один із способів, за допомогою якого менеджери формують єдиний напрям зусиль трудового колективу на досягнення загальної мети підприємницької діяльності.
Наступним кроком після визначення перспективи і майбутніх параметрів діяльності організації є її побудова, яка закріплює повноваження, завдання та обов'язки працівників у різних підрозділах і на різних рівнях управління.
Організування – вид управлінської діяльності, який відображає процес формування структури управління організацією. утність цієї функції менеджменту утворюють такі структурно-функціональні аспекти:
– поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегії;
– встановлення взаємовідносин повноважень вищих і нижчих рівнів управління і забезпечення можливості розподілу та координації завдань.
Організування ґрунтується на трьох категоріях: повноваженні, відповідальності й делегуванні. овноваження – обмежене право використовувати матеріальні, фінансові, трудові та інші ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань. овноваження делегують відповідній посаді, а не особі, тобто при зміні роботи змінюються і повноваження працівника. ідповідальність – покладений на посадову особу обов'язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне виконання. ідповідальність має подвійну властивість. З одного боку, посадова особа, приймаючи повноваження, одночасно бере на себе в повному обсязі й відповідальність. З іншого, за керівником, який делегує повноваження, цілком зберігається відповідальність. Такий подвійний характер відповідальності забезпечує якісну реалізацію повноважень. Насамперед відповідальним є менеджер, який делегує повноваження. Делегування повноважень є основним процесом, завдяки якому керівництво встановлює формальні відносини працівників в організації. Делегування – передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Загалом делегування є способом домогтися виконання роботи іншими людьми. Водночас воно є актом, який перетворює людину на керівника.