4.4. Спрощені системи оподаткування

Усi види спрощеного оподаткування, попри їхнi вiдмiнностi, об’єднує спiльне функцiональне призначення: такi системи дають змогу запровадити простi й прозорi правила нарахування й сплати податкiв, а також iстотно спростити облiк та оформлення податкової звiтностi.

Основу кожної спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi становить сплата певної суми, яка замiнює надходження до бюджетiв i державних цiльових фондiв низки основних податкiв та зборiв (обов’язкових платежiв). Спрощенi системи (крiм єдиного податку для юридичних осiб) є видами наперед визначеного оподаткування: розмiр фiксованого податку, єдиного податку чи вартiсть спецiального торговельного патенту не залежить вiд величини доходiв, одержаних у процесi провадження пiдприємницької дiяльностi.

Водночас, спрощенi системи оподаткування, облiку та звiтностi не мож- на розцiнювати як пiльговi режими оподаткування. Сума податкових зо- бов’язань пiдприємця, який застосовує спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi, зазвичай є не меншою, а часто навiть бiльшою, нiж та сума, яку вiн сплачував би, працюючи за загальною системою.

А проте кожна спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi має низку суттєвих переваг, оскiльки дає змогу пiдприємцевi вести набагато менший за обсягом облiк доходiв i витрат та розрахункових операцiй, а також скоротити процедуру податкової звiтностi. За таких умов оформляти всю потрiбну документацiю може навiть та особа, яка не має спецiальної освiти бухгалтера. Завдяки максимальному спрощенню процедур облiку та звiтностi виникає набагато менше помилок, нiж за загальної системи оподаткування, тому контролюючі органи мають набагато менше пiдстав накладати штрафнi санкцiї. Загалом, спрощена система оподаткування дає змогу iстотно звузити сферу контролю за пiдприємницькою дiяльнiстю. Саме цi переваги й зумовлюють велику популярнiсть спрощених систем оподаткування, облiку та звiтностi серед пiдприємцiв. Здебiльшого такi особи мають право самi робити вибiр не лише мiж загальною i спрощеними системами оподаткування, облiку та звiтностi, а й мiж окремими спрощеними системами. Майже кожний пiдприємець може перей-ти на ту систему, яка дає йому змогу провадити свiй бiзнес iз найбiльшою ефе- ктивнiстю та найменшими витратами. Законодавство встановлює особливi вимоги до суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi бажають працювати за тiєю чи тiєю спрощеною системою оподаткування. Можливiсть вибору такої системи залежить насамперед вiд виду дiяльностi. Наприклад, перехiд на єдиний податок передбачено майже для всiх видiв дiяльностi. Натомiсть обрати спосiб оподаткування доходiв за фiксованим податком мають право тiльки тi пiдприємцi, якi продають товари на ринку й надають супутнi цьому продажу послуги. Крiм того, сплачувати фiксований або єдиний податок пiдприємцевi дозволять лише в тому разi, якщо у своїй дiяльностi вiн не порушує визначених кiлькiсних критерiїв: кiлькiсть найманих працiвникiв та обсяг валового доходу вiд пiдприємницької дiяльностi чи виручки вiд реалiзацiї продукцiї не має перевищувати встановлених меж. При цьому система оподаткування за єдиним податком дає змогу одержувати бiльшi доходи й використовувати бiльшу кiлькiсть найманих працiвникiв, нiж система оподаткування за фiксованим податком. Щоб провадити дiяльнiсть на пiдставi спецiального торговельного патенту, треба дотримувати однiєї умови — встановленої кiлькостi найманих працiвникiв. Можливiсть працювати на таких засадах мають пiдприємцi не у всiх регiонах України: систему оподаткування за спецпатентом запроваджено тiльки в одному районi, тринадцяти мiстах та двох селищах мiського типу. Законодавство встановлює й iншi обмеження, на якi треба зважати, обираючи спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi.

Одночасно підрозділом 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачені особливості справляння єдиного податку. Так, з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва діє Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) (далі – Указ) з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

а) податок на прибуток підприємств (для юридичних осіб);

б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - підприємців);

в) податок на додану вартість з операцій із постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків;

г) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

ґ) плата за користування надрами;

д) збір за спеціальне використання води;

е) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

є) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2) нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу, у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";

3) єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється;

4) зарахування до бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування) єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року;

5) повернення сум єдиного податку, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у встановленому порядку з урахуванням цього підрозділу.

Отже, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, у 2011 році до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва, регулюється Указом.