Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФГК ІвФр.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
963.58 Кб
Скачать

Тема 3. Організація фінансово – господарського контролю із застосуванням комп’ютерних технологій

  1. Господарський контроль на сучасному етапі: поняття, процес здійснення.

  2. Етапи розвитку господарського контролю та кадрове забезпечення контрольної діяльності.

  3. Перевірка господарської діяльності підприємств.

  4. Організація фінансово – господарського контролю на підприємствах.

  5. Особливості ФГК з використанням комп’ютерної техніки.

1.Господарський контроль на сучасному етапі: поняття, процес здійснення.

Розвиток ринкових відносин в Україні, поява акціонерних підприємств, комерційних банків і інших господарських структур, властивих ринку, вимагали докорінної реорганізації системи господарського контролю.

Проте, не дивлячись на прийняті закони, укази і постанови з питань перебудови системи управління, в тому числі і контролю, відсутність стратегії реформування органів контролю, непослідовність дій і прямі помилки не дозволили створити ефективно функціонуючу в умовах переходу до ринку державну систему контролю в Україні.

В перехідний період до ринкової економіки створювались нові контрольні органи, положення про які не завжди повно і чітко визначали їх функції. В той же час продовжували діяти раніше існуючі контролюючі служби, положення про які не обновлялися.

Першим кроком до становлення нових контролюючих структур, характерних для ринку, стало прийняття в 1990 р. Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та в 1996 р. Указу Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації".

Проте, створення податкової служби не вирішувало всіх проблем здійснення державного господарського контролю, тому в 1993 р. був прийнятий Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Зазначеними законодавчими актами визначаються основи державної системи контролю в Україні, права і обов'язки органів державної влади і управління, органів місцевого самоуправління, підприємств, організацій, установ, посадових осіб і громадян, а також структуру і організацію системи контролю, інші норми, які стосуються державної системи контролю.

Державні органи влади і управління, користуються правом контролю і здійснюють його в наступних формах:

  • безпосередньо (самостійно);

  • шляхом створення спеціальних контрольних органів або підрозділів апарату;

  • шляхом залучення або надання доручень існуючим наглядовим і контролюючим органам як на державному, так і на регіональному і місцевому рівнях.

Для підвищення ефективності зусиль контрольно-ревізійного апарату потрібна ефективна правова основа, яка б дозволила виконувати покладені на неї функції на всіх господарських суб'єктах.

Реорганізація та часткова ліквідація складних вертикальних структур усувають в багатьох випадках підстави для здійснення відомчого контролю.

Зміна соціального устрою в нашій державі призвела до оздоровлення господарської діяльності і зменшення потреби в контролі. Велику роль в цьому відіграла децентралізація, впровадження приватної та колективної власності, різноманітність видів підприємницької діяльності, зростання кількості малих та середніх власників.

Зменшення потреби в контролі обумовлена збільшенням питомої частки недержавних форм власності. Це зумовило перекладання контрольних функцій держави на власника.

Часто виникає необхідність проведення фінансового контролю (податкової інспекції та ревізійних служб Міністерства фінансів) в зв'язку з суперечками, які виникають між державою та суб'єктами господарювання (підприємством) та окремими особами.

Розбіжності, які можуть виникати між інтересами держави та суспільства, з однієї сторони, та інтересами окремих суб'єктів господарювання та осіб - з іншої, можуть стати об'єктом правового контролю (ревізії на вимогу правоохоронних органів та судово-бухгалтерської експертизи). Об'єктами їх контролю стають правопорушення, які зачіпають інтереси держави, суспільства, особи. Протиріччя між інтересами суб'єктів господарювання стають об'єктом контролю спеціалізованих інспекцій (екологічної, санітарної, торговельної тощо). Ними забезпечується захист здоров'я та інших прав населення та окремої особи. Можливі розбіжності між інтересами підприємства, окремих його підрозділів, служб та співробітників є об'єктом внутрішньогосподарського контролю, здійснення якого дозволяє виявити та попередити факти посадових зловживань і втрат.

Узгодження інтересів суб'єктів господарювання, що входять в партнерські відносини (фінансових установ та державних органів), вимагають аудиторського контролю.

Аудиторський контроль попереджує та не допускає можливість збитку, який наноситься фінансовій установі неплатоспроможністю отримувачів позик, постачальнику - надійністю отриманого від покупця векселя, кредитору - можливістю банкрутства боржника.

В межах державного сектору та акціонерних товариств можливе збереження відомчого контролю у випадках, коли підприємство має вертикальну структуру управління з традиційними взаємовідносинами між вищестоящими та підпорядкованими ланками. Інколи необхідність відомчої ревізії виникає і в приватнопідприємницьких фірмах, які мають складну вертикальну структуру. Але дієвість відомчого контролю, виходячи з досвіду минулих часів, викликає значні сумніви. В умовах планової системи це була найпоширеніша форма контролю, але вона показала низьку ефективність.

Проте роль господарського контролю в економіці не знижується. В Україні визначився новий напрямок розвитку контролю господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль.

В 1993 р. прийнято Закон України "Про аудиторську діяльність", який визначає правові засади здійснення аудиту в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Цим законом створена Аудиторська палата України, яка функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування.

Отже, зміни в соціально-економічній ситуації і в системі господарського управління обумовили необхідність радикальних перетворень в організації та методиці контролю. Безпосередніми факторами цих змін є:

  • відмова від ідеологічної направленості державної та господарської діяльності, в тому числі і контролю, на побудову комуністичного

суспільства;

  • визнання співіснування різних господарських устроїв, для чого вимагається використовувати різні напрямки контролю (фінансовий, правовий, громадський, бухгалтерський, аудиторський та інші);

  • ліквідація планової (адміністративно-командної) системи управління.

Наслідком зазначених змін стає суттєве обмеження деяких сфер контролю. Це проявляється по-різному в різних господарських устроях: у приватногосподарському та особистому (трудовому і сімейному) підприємстві відпадає більшість можливостей зловживання, а контроль стає частиною діяльності самих суб'єктів господарювання. Можливі тут порушення законності зачіпають в основному інтереси держави та залишаються об'єктами господарського контролю, в першу чергу зі сторони фінансових органів, зокрема податкової інспекції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]