Тема 8. Міжнародні і національні стандарти бухгалтерського обліку та облікова політика в фінансово-господарському контролі

1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та їх використання у фінансово-господарському контролі

2. Національні стандарти бухгалтерського обліку та їх використання у контролі суб'єктів господарювання

3. Облікова політика підприємства та її застосування у ФГК

1.Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та їх використання у фінансово-господарському контролі

Інтеграція економіки на світовому ринку держав різних континентів зумовлює потребу не лише у виробничій кооперації, застосуванні новітніх технологій, айв єдиній оцінці

Міжнародні стандарти фінансової звітності

МСФЗ 1 Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності

МСФЗ 2 Платіж на основі акцій

МСФЗ 3 Об’єднання бізнесу

МСФЗ 4 Страхові контракти

МСФЗ 5 Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність

МСФЗ 6 Розвідка та оцінка запасів корисних копалин

МСФЗ 7 Фінансові інструменти: розкриття

МСФЗ 8 Операційні сегменти

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

МСБО 1 Подання фінансових звітів

МСБО 2 Запаси

МСБО 7 Звіт про рух грошових коштів

МСБО 8 Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки

МСБО 10 Події після звітного періоду

МСБО 11 Будівельні контракти

МСБО 12 Податки на прибуток

МСБО 16 Основні засоби

МСБО17 Оренда

МСБО 18 Дохід

МСБО 19 Виплати працівникам

МСБО 20 Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу

МСБО 21 Вплив змін валютних курсів

МСБО 23 Витрати на позики

МСБО 24 Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін

МСБО 26 Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення

МСБО 27 Консолідовані та окремі фінансові звіти

МСБО 28 Інвестиції в асоційовані підприємства

МСБО 29 Фінансова звітність в умовах гіперінфляції

МСБО 31 Частки у спільних підприємствах

МСБО 32 Фінансові інструменти: подання

МСБО 33 Прибуток на акцію

МСБО 34 Проміжна фінансова звітність

МСБО 36 Зменшення корисності активів

МСБО 37 Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи

МСБО 38 Нематеріальні активи

МСБО 39 Фінансові інструменти: визнання та оцінка

МСБО 40 Інвестиційна нерухомість

МСБО 41 Сільське господарство

Економічна ситуація, що склалася за період становлення незалежності нашої держави та входження її в світову спільноту, потребує значних структурних змін, а також зумовлює закономірну необхідність масштабного реформування системи бухгалтерського обліку та звітності.  Реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні. Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ)  на даний момент є ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності з метою забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та бізнес-партнерів, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб’єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.

Забезпечення прозорості суб’єктів національної економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу визначається двома ключовими чинниками: майбутніми доходами та майбутніми ризиками. Деякі ризики дійсно характерні для діяльності самих організацій, проте є й такі, які спричинені відсутністю необхідної інформації, відсутністю точних відомостей щодо прибутковості капіталовкладень. Кредитори та інвестори згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і точна інформації знизить їхні ризики.

 Позитивні сторони застосування МСФЗ як для суб’єктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для зовнішніх користувачів:

• можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

• забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;

• можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні ринки;

• престижність, забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;

• у багатьох випадках велика надійність інформації;

• прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання правил її складання, а також численними поясненнями до звітності.

 Отже, переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно є, і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності. МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв’язків. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити реальний майновий стан організації. У зв’язку з цим цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також. Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.

 Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль. Новим кроком на шляху до реалізації поставлених завдань щодо реформування бухгалтерського обліку є ухвалення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911-р Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, метою якої є удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу.

 Одними із основних напрямів реалізації Стратегії є законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2010 року обов’язкове складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лістингу( допуск цінних паперів до торгів на фондовій біржі )організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховими компаніями, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами.

Застосування наведених стандартів є обов'язковими у всіх сферах економічної діяльності і регулюванні правовідносин у суспільстві. Виходячи з цього національні стандарти бухгалтерського обліку мають використовуватися у фінансовому контролі як норми права.

Окремі Положення (стандарти) бухгалтерського обліку мають додатки, у яких конкретизуються події, розрахунки, фінансові відносини, інвестиції тощо. Так. у додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" приведено орієнтовний перелік подій після дати балансу, до яких віднесено:

• оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною;

• переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу;

• виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності.

Наведені події істотно змінюють показники звітності суб'єкта господарювання і повинні враховуватися при дослідженнях фінансово-господарського контролю.

У додатках до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку приводяться методики розрахунків амортизації, розподіпення загальновиробничих витрат, приклади коригування фінансової звітності, дивідендів та ін., які суттєво впливають на достовірність показників господарської і фінансової діяльності підприємства. Тому при фінансово-господарському контролі їх необхідно використовувати, як нормативні джерела інформації.

Отже, національні стандарти бухгалтерського обліку у дослідженнях фінансово-господарського контролю використовуються як нормативні акти, що регулюють методологію відображення діяльності суб'єкта господарювання у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності для вирішення правовідносин.