- •Підручник
- •Г лава і. Генезис вітчизняного адміністративно-процесуального права
- •§ 1.1. Основні концепції адміністративного процесу
- •§ 1.2. Адміністративно-процесуальне право
- •§ 1.3. Адміністративно-процєсуальнє право
- •Глава II. Ключові детермінанти
- •Галузі права
- •§ 2.1. Предмет адміністративно-процесуального права
- •§ 2.2. Метод регулювання в адміністративно-процесуальному праві
- •§ 2.3. Взаємодія адміністративно-процесуального ь права з іншими галузями права
- •§ 2.4. Принципи адміністративно-процесуального права
- •§ 2.5. Система адміністративно-процесуального ... Права
- •1: Конфліктні провадження:
- •§ 2.6. Джерела адміністративно-процесуального
- •Питання для самоконтролю
- •Глава III. Норми адміністративно-процесуального права
- •§ 3.1. Поняття адміністративно-процесуальної норми
- •§ 3.2. Структура .П::
- •§ 3.3. Види адміністративно-процесуальних * норм
- •Глава IV. Адміністративно-процесуальні
- •§ 4.1. Адміністративно-процесуальні правовідносини
- •7. Відповідно до суб'єктного складу (складу учасників),
- •Глава V. Суб'єкти адміністративно-процесуального права
- •§ 5.1. Загальна характеристика суб'єктів адміністративно-процесуального права
- •§ 5.2. Класифікація суб'єктів -п
- •Питання для самоконтролю
- •Глава VI. Адміністративний процес
- •1. Підготовка нормативного акта.
- •2. Прийняття нормативного акта.
- •3. Реєстрація нормативного акта.
- •4. Набрання чинності нормативним актом.
- •5. Оскарження або опротестування.
- •Глава VIII. Дозвільне провадження
- •Глава X. Атестаційне провадження
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XII. Провадження V справах про адміністративні проступки
- •§ 12.1. Поняття провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.3. Учасники провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.4. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки
- •§12.5. Докази і доказування в провадженні ' у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.6. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки
- •§ 12.7. Строки у провадженні у справах ; про адміністративні проступки
- •Глава XIII. Адміністративна юстиція й адміністративно-позовне провадження
- •§13.1. Загальна характеристика адміністративної юстиції в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •§ 13.3. Принципи адміністративного судочинства
- •§ 13.4. Учасники адміністративного судочинства
- •I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції.
- •II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та ка саційному порядку.
- •§ 13.6. Заходи процесуального примусу в адміністративно-позовних провадженнях
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XIV. Провадження в адміністративних справах про дисциплінарні проступки
- •§ 14.1. Провадження в адміністративних справах
- •§14.3. Дисциплінарне провадження у справах * про порушення правил попереднього ув'язнення, умов і порядку відбуття кримінального покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XV. Контрольне провадження
- •Питання для самоконтролю
- •Глава XVI. Виконавче провадження
- •Глава II. Ключові детермінанти адміністративно-процесуальної галузі права
- •Глава IV. Адміністративно-процесуальні відносини
- •Глава V. Суб'єкти адміністративно-процесуального права
- •Глава VI. Адміністративний процес
- •Глава VII. Нормотворче провадження
- •Глава VIII. Дозвільне провадження
- •Глава IX. Реєстраційне провадження ',
- •Глава X. Атестаційне провадження
- •Глава XI. Провадження щодо розгляду звернень громадян
- •Глава XII. Провадження у справах про адміністративні проступки
- •Глава XIV. Провадження в адміністративних справах про дисциплінарні проступки
- •Глава XV. Контрольне провадження ' і*
- •Глава XVI. Виконавче провадження
§14.3. Дисциплінарне провадження у справах * про порушення правил попереднього ув'язнення, умов і порядку відбуття кримінального покарання
Такий вид дисциплінарних проваджень регламентується:
, : - кодексами України (Крішінально-виконавчий кодекс України; Кодекс законів про працю України);
- законами України (Закон України «Про попереднє ув'язнення»);
359
постановами Верховної Ради України (постанова Верховної Ради України від 6 травня 1993 року № 3195-ХН України «Про тимчасові слідчі ізолятори на територіях виправно-трудових ко лоній»);
підзаконними нормативними актами (наказ Державного де партаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 року №275 «Про затвердження Правил внутрішнього розпо рядку установ виконання покарань»; наказ Міністра оборони України від 29 листопада 2004 року № 567 «Про затвердження Ін струкції про порядок відбування покарання засуджених військово службовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні» тощо).
Провадження у справах про порушення правил попереднього ув'язнення. Підстави та загальний порядок застосування дисциплінарних санкцій щодо осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, встановлюються Законом України «Про попереднє ув'язнення».
Виходячи зі змісту статей 1 та 2 названого Закону, попереднє ув'язнення можна визначити як запобіжний захід щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили, з метою запобігання можливому ухиленню від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку суду.
Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, є слідчі ізолятори Державного департаменту України з питань виконання покарань та гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою у проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Особи, взяті під варту, зобов'язані: додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув'язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації; дотримувати санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері; бути ввічливими до працівників місця попереднього ув'язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їхню гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов'язків; дбайливо ставитися до інвентаря, обладнання та іншого майна місця попереднього ув'язнення.
360
Недодержання особами, взятими під варту, вимог режиму попереднього ув'язнення тягне за собою такі дисциплінарні санкції:
попередження;
позачергове залучення до прибирання приміщення;
догана;
поміщення до карцеру.
Дисциплінарне стягнення за порушення режиму попереднього ув'язнення накладається на строк, що не перевищує десяти діо з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводи лась перевірка, то з дня її завершення, але не пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку. . .
Накладене стягнення виконується негайно, але не пізніше ніж один місяць з дня його винесення.
Таке дисциплінарне стягнення, як поміщення до карцеру, застосовується у випадках злісного порушення особою правил попереднього ув'язнення на основі вмотивованої постанови начальника місця попереднього ув'язнення. Строк поміщення до карцеру для дорослих становить 10 діб, для неповнолітніх осіб - 5 діб. Поміщення до карцеру не повинно поєднуватися з погіршенням встановлених норм харчування. Таке стягнення не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають при собі дітей.
Стягнення, які застосовуються до осіб, взятих під варту, мають відповідати тяжкості й характеру провини. Не допускається застосування заходів, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Особи, взяті під варту, несуть матеріальну відповідальність за заподіяну під час перебування в місцях попереднього ув язнення шкоду в розмірах, установлених законодавством України.
Збитки відшкодовуються за постановою начальника місця попереднього ув'язнення з грошових сум, що є на особовому рахунку особи, яку тримають під вартою. Не відшкодовані цією особою під час перебування в місці попереднього ув'язнення збитки в разі її засудження до покарання у вигляді позбавлення волі можуть оу-ти стягнуті адміністрацією установи виконання покарань з коштів, що надійшли на особовий рахунок засудженого.
У разі скасування або зміни запобіжного заходу збитки, не відшкодовані особою, звільненою з-під варти, стягуються на загальних підставах.
361
Провадження у справах про порушення умов і порядку відбування кримінального покарання. Процесуальний порядок розгляду та вирішення даного різновиду дисциплінарних справ, в основному, базується на нормах Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК України). Слід відмітити, що чинне кримінально-виконавче законодавство (у тому числі — КВК України) практично не містить загальних правил процесуального розгляду справ про порушення порядку й умов відбування кримінального покарання. Це зумовлюється суттєвими особливостями реалізації різних видів кримінальних санкцій, які застосовуються за вчинення злочинів.
Спектр кримінальних покарань є достатньо широким: від штрафу до позбавлення волі. Природно, що у кожному конкретному випадку серйозно різняться не лише умови виконання покарань, а й характер порушень цих умов. Відповідно різняться види санкцій, що застосовуються до порушників дисципліни, порядок їх застосування, коло уповноважених суб'єктів юрисдикції тощо. Усе це робить доволі проблематичним вироблення універсальних процесуальних норм, котрі б регулювали порядок розгляду всіх категорій справ про порушення умов і порядку відбуття кримінального покарання.
Виходячи з цього, законодавець у КВК України встановлює особливий порядок дисциплінарного провадження щодо різних категорій справ про порушення правил відбуття кримінальних покарань. Загалом, можна виділити три категорії таких справ:
а) справи про порушення умов і порядку відбуття кримі нальних покарань, не пов 'язаних з обмеженням або позбавленням волі;
б) справи про порушення умов і порядку відбуття кримінально го покарання у вигляді обмеження волі;
в) справи про порушення умов і порядку відбуття кримінально го покарання у вигляді позбавлення волі.
Процесуальний порядок розгляду кожної зазначеної категорії справ має специфічні риси. Розглянемо їх детально:
Стосовно кримінальних покарань, не пов'язаних з обмеженням або позбавленням волі, необхідно зауважити, що далеко не в усіх випадках порушення правил їхнього відбуття тягне за собою накладення дисциплінарних санкцій. Кримінально-виконавче законодавство встановлює дисциплінарну відповідальність за пору-
362
шення порядку відбуття таких покарань, не пов'язаних з обмеженням або позбавленням волі:
арешт;
громадські роботи;
виправні роботи;
позбавлення права обіймати певні посади;
позбавлення права займатися певною діяльністю.
За порушення порядку та умов відбуття покарання у вигляді громадських робіт, виправних робіт, позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права займатися певною діяльністю, а також за вчинення адміністративного делікту, до засудженого кримінально-виконавчою інспекцією1 може бути застосоване письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
Рішення про накладення даного дисциплінарного стягнення оформлюється індивідуальним правовим актом керівника відповідного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції або його заступника. Зміст прийнятого рішення доводиться до відома особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, під розписку. Відомості про накладене стягнення заносяться до особової картки засудженого.
У разі подальшого порушення правил відбування виправних робіт, зокрема — ухилення від їхнього проходження, у засудженої особи відбирається письмове пояснення, після чого їй виноситься письмове попередження та надається ще 10 днів для працевлаштування. Якщо й ця вимога не була виконана, кримінально-виконавча інспекція надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення порушника до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК «Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі».
Власник підприємства, установи, організації, що є місцем відбування виправних робіт, може застосовувати щодо засудженої
1 Кримінально-виконавча інспекція - орган Державної кримінально-виконавчої служби України, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 10 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу»).
363
особи дисциплінарні стягнення, передбачені законодавством про працю. Відповідні дисциплінарні стягнення застосовуються негайно, але не пізніше за один місяць з дня виявлення проступку, без урахування періоду тимчасової непрацездатності особи або часу її перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше ніж шість місяців з дня вчинення проступку. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) керівника підприємства (установи, організації) і повідомляється особі під розписку.
За порушення порядку відбування арешту до засуджених осіб застосовується догана або поміщення в карцер строком до десяти діб. Дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення до карцеру може бути застосоване лише на основі медичного висновку про можливість тримання засудженого у відповідному приміщенні за станом здоров'я.
Рішення про винесення догани особі, засудженій до арешту, оформлюється індивідуальним правовим актом начальника арештного дому (слідчого ізолятора) або його заступника1. Стягнення у виді поміщення до карцеру застосовується на підставі вмотивованої постанови начальника арештного дому (слідчого ізолятора) або особи, яка виконує його обов'язки.
У постанові про поміщення до карцеру зазначаються: характер вчиненого проступку; причини, які зумовлюють необхідність ізоляції порушника; строк перебування в карцері; чи передбачається виведення засудженого на роботу під час перебування в карцері. Зміст постанови доводиться до особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, під розписку.
Стаття 55 КВК України визначає деякі особливості притягнення до відповідальності за порушення правил відбування арешту засудженими військовослужбовцями. Так, у разі порушення порядку й умов відбуття арешту до військовослужбовців замість поміщення до карцеру застосовується переведення в одиночну камеру на строк до 10 діб. Виконання такого дисциплінарного стягнення відбувається у тому самому порядку, що й поміщення до карцеру.
Кримінально-виконавчий кодекс України передбачає створення системи спеціалізованих установ для виконання кримінальних покарань у вигляді арешту - арештних домів. На сьогодні, поки систему арештних домів ще не створено, особи, засуджені до арешту, відбувають покарання у слідчих ізоляторах за місцем засудження. ■
364
Правом застосування дисциплінарних стягнень щодо військовослужбовців, засуджених до арешту, користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України і начальник гарнізону.
Далі звернімося до дисциплінарної відповідальності за порушення умов і порядку відбування кримінального покарання у вигляді обмеження волі. На осіб, засуджених до обмеження волі, можуть накладатися такі стягнення:
попередження;
догана;
сувора догана;
призначення на позачергове чергування з прибирання гур тожитку і прилеглої до нього території;
заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох мі сяців;
заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
поміщення до дисциплінарного ізолятору строком до деся ти діб.
Стосовно особи, яка самовільно залишила місце обмеження волі або злісно ухиляється від робіт, або систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, адміністрація виправного центру надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 390 КК «Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі».
Правом застосування вищезазначених дисциплінарних стягнень у повному обсязі користуються начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру мають право накладати на порушників дисципліни попередження, догану та сувору догану.
У разі призначення заходів стягнення враховуються мотиви й обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості й характеру проступку засудженого.
Стягнення на осіб, засуджених до обмеження волі, накладаються як в письмовій, так і в усній формі. Але, незалежно від форми
365
винесення стягнення, інформація про нього завжди відображається в особовій справі засудженого.
Дисциплінарне стягнення може бути накладене не пізніше за десять діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилася перевірка - то з дня її закінчення, але не пізніше за шість місяців з дня вчинення проступку.
Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше за один місяць з дня його накладення.
Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.
За порушення встановленого порядку відбування покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні до засуджених військовослужбовців можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
- зауваження;
.,,: - догана; . ';
сувора догана;
призначення в наряд на роботу строком до п'яти днів у віль ний від роботи і навчання час;
арешт з триманням на гауптвахті строком до десяти діб (та кий вид стягнення застосовується лише до засуджених, які систе матично порушують дисципліну, коли всі інші заходи стягнення не дали позитивних результатів);
виключення з числа тих, хто виправляється1.
Відповідно до п. 49 Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних силах України, застосовувати заходи стягнення до засуджених військовослужбовців мають право:
1) командир відділення, заступник командира взводу і старшина роти:
оголошувати зауваження, догану та сувору догану; • <" •'«
призначати в наряд на роботу до З днів; -
2) командир взводу:
- оголошувати зауваження, догану та сувору догану;
призначати в наряд на роботу до З днів;
накладати арешт з триманням на гауптвахті до 3 діб;
3) командир дисциплінарної роти:
- оголошувати зауваження, догану та сувору догану;
призначати в наряд на роботу до 3 днів; '
накладати арешт з триманням на гауптвахті до 5 діб. Командир дисциплінарного батальйону має право накладати
дисциплінарні стягнення у повному обсязі .
Розгляд справ про порушення військовослужбовцями порядку відбуття покарання в дисциплінарному батальйоні здійснюється відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних сил України.
За порушення порядку й умов відбування кримінального пока рання у вигляді позбавлення волі на засуджених осіб накладаються такі дисциплінарні стягнення: : .
- попередження; ? V - догана;
г, - сувора догана;
- призначення на позачергове чергування з прибирання при міщень і території колонії;
дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів заробітної плати;
скасування поліпшених умов тримання";
поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправ них колоніях, до дисциплінарного ізолятора з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб;
поміщення засуджених, які тримаються у приміщеннях ка мерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцеру без виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб;
переведення засуджених, які тримаються у виправних коло ніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Такий вид стягнення по суті є зняттям раніше накладеного заохочення у вигляді включення засудженого військовослужбовця до числа тих, хто виправляється. Після фактичного відбуття не менш як половини призначеного строку покарання щодо військовослужбовця, який став на шлях виправлення, може бути внесено подання про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
366
1 Див.: Указ Президента України від 5 квітня 1994 року № 139-94 «Про положення про дисциплінарний батальйон у Збройних силах України» // 1Шр://2акоп.гасІа.§оу.иа.
2 Таке стягнення передбачає скасування раніше наданого дозволу на до даткову витрату грошей, додаткове короткострокове побачення, а також на одержання додаткових посилок, передач і бандеролей.
367
Крім цього^ засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до іншої дільниці; з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного житлового приміщення колонії максимального рівня безпеки до приміщення Камерного типу колонії максимального рівня безпеки.
Правом застосовувати зазначені стягнення у повному обсязі користуються начальник колонії (особа, яка виконує його обов'язки), а також його прямі начальники.
Заступники начальників виправних колоній користуються такими самими правами, за винятком права накладення дисциплінарного штрафу, скасування поліпшених умов тримання, поміщення засуджених д0 дисциплінарного ізолятора або карцеру, переведення засуджених до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Начальник відділення соціально-психологічної служби колонії може застосовувати в усній формі такі стягнення: а) попередження, о) догану, в) Призначення на позачергове чергування з прибирання приміщень і Території колонії.
Розгляд справ про дисциплінарні проступки осіб, засуджених до позбавленая волі, відбувається у ті самі строки, що й розгляд справ про порушення порядку відбування кримінального покарання У вигляді обмеження волі.
Відповідні стягнення накладаються протягом 10 діб з дня виявлення простуцКу у випадках, коли з метою з'ясування всіх обставин справи призначається перевірка, дисциплінарні стягнення накладаються протягом ю діб із дня закінчення такої перевірки. Стягнення не накладається, якщо з дня вчинення проступку минуло більше ніж гдість місяців. Накладене стягнення звертається до виконання негаі^Н0; а у виняткових випадках - не пізніше одного місяця з дня його накладення.
Уповноважений суб'єкт дисциплінарної юрисдикції у разі накладення стягнення на винну особу повинен враховувати: тяжкість і характер проступку; причини, обставини та мотиви його вчинення; поведінку засудженого до вчинення проступку; кількість і характер раніше на^ладених стягнень.
за кілька Проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення.
Такі стягнення, як попередження, догана або призначення на позачергове Чергування з прибирання приміщень і території колони, накладаю^сд уСно чи письмово. Усі інші стягнення завжди застосовуються у письмовій формі.
368
Стягнення у вигляді дисциплінарного штрафу накладається тільки за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки. Постанова оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума штрафу перераховується в доход держави.
У разі скасування поліпшених умов тримання, повторне переведення засудженого на поліпшені умови тримання може бути здійснене не раніше ніж через шість місяців з дня відбування стягнення.
Поміщення засудженого до дисциплінарного ізолятора, карцеру або приміщення камерного типу (одиночну камеру) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається лише у разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої групи до дисциплінарного ізолятора, карцеру, приміщення камерного типу (одиночну камеру) не поміщаються. Тримання засуджених у карцері одиночне.
До засуджених, які поміщені до дисциплінарного ізолятора або карцеру, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення до дисциплінарного ізолятора або карцеру, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Рішення про накладення дисциплінарного стягнення оформлюється постановами або наказами уповноважених на те посадових осіб. Постанови або витяги з наказів долучаються до особових справ засуджених.
При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Особа, засуджена до позбавлення волі, може оскаржити накладене на неї стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення.
Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити на інше, більш м'яке
369
стягнення. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого.
Якщо протягом шести місяців з дня відбування стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення.
.... § 14.4. Дисциплінарне провадження у справах в про порушення правил внутрішнього розпорядку і; приймальників-розподільників для неповнолітніх у та осіб, затриманих за бродяжництво
Приймальники-розподільники для неповнолітніх та приймальни-ки-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво - це спеціальні установи місцевої міліції, призначені для тимчасового ізольованого тримання відповідних категорій громадян1. Порушення умов або порядку тримання у приймальниках-розподільниках тягне за собою застосування щодо винної особи примусових заходів у порядку, встановленому законодавством. Зауважимо, що до порушників внутрішнього розпорядку приймальників-розподільників застосовуються не лише заходи дисциплінарної відповідальності, а й інші заходи впливу, як-от: зв'язування, тримання у наручниках тощо. Природно, що діяльність із застосування зазначених заходів не охоплюється рамками дисциплінарного провадження, оскільки вони не мають характеру стягнення.
Порівняно з попередніми групами дисциплінарних проваджень, дисциплінарне провадження у справах про порушення внутрішнього розпорядку приймальників-розподільників має спрощений характер. Зокрема, чинне законодавство не передбачає можливості проведення спеціального розслідування або перевірки в ході розгляду відповідних справ про дисциплінарні проступки. Відсутня в
У приймальниках-розподільниках для неповнолітніх утримуються особи віком від 11 до 18 років, які: а) вчинили у віці від одинадцяти до чотирнадцяти років суспільно небезпечні діяння і щодо них є потреба у негайній ізоляції; б) згідно з рішенням суду направляються у спеціальні установи для неповнолітніх; в) самовільно залишили спеціальний навчально-виховний заклад, де вони перебували.
370
цьому провадженні і стадія оскарження. З огляду на простоту й очевидність, справи про порушення внутрішнього розпорядку приймальників-розподільників вирішуються з максимально можливою оперативністю (як правило, негайно).
Незважаючи на те, що організаційно-правові засади функціонування приймальників-розподільників для неповнолітніх та осіб, затриманих за бродяжництво, визначаються достатньо широким колом нормативно-правових актів загальної дії (див.: Закон України «Про міліцію», Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», Постанову Кабінету Міністрів України № 1013 від 10 липня 2004 року «Про затвердження Положення про місцеву міліцію» та ін.), питання дисциплінарної відповідальності утримуваного контингенту цих закладів регламентуються лише окремими відомчими наказами:
Наказом МВС України від 13 липня 1996 р. № 384 «Про за твердження Положення про приймальники-розподільники для не повнолітніх ...» (цим самим наказом затверджуються Правила тримання неповнолітніх у дисциплінарній кімнаті приймальників- розподільників для неповнолітніх).
Наказом МВС України від 18 вересня 1992 р. № 553 «Про за твердження Положення про приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво».
Згідно з п. 4.5 Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх, до порушників дисципліни можуть застосовуватись такі дисциплінарні стягнення:
а) попередження; ■>' б) догана; ■і в) поміщення до дисциплінарної кімнати на строк до трьох діб.
Стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарної кімнати застосовується до неповнолітніх, які грубо порушують дисципліну та правила внутрішнього розпорядку, а також у випадку, якщо інші заходи виховного впливу щодо них не дали позитивного результату.
Стягнення у вигляді попередження і догани можуть накладатись як в усній, так і у письмовій формі. В останньому випадку рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності оформлюється наказом начальника приймальника-розподільника для неповнолітніх.
Поміщення до дисциплінарної кімнати проводиться тільки на підставі постанови, винесеної черговим приймальника-розподільника та затвердженої його начальником.
371
Перед поміщенням неповнолітнього до дисциплінарної кімнати начальник приймальника-розподільника зобов'язаний особисто перевірити всі обставини, на підставі яких вирішено ізолювати підлітка, заслухати його пояснення і оголосити своє рішення безпосередньо неповнолітньому, котрий вчинив проступок.
У разі вчинення неповнолітніми у нічний час суспільно небезпечних дій або спроби самовільного виходу із приймальника-розподільника черговий приймальника-розподільника має право тимчасово помістити таких осіб, на підставі винесеної ним постанови, до дисциплінарної кімнати до прибуття начальника приймальника-розподільника, але не більше ніж на 8 год.
Начальник приймальника-розподільника після з'ясування підстав, які стали приводом для поміщення підлітків до дисциплінарної кімнати, затверджує відповідну постанову або негайно звільняє неповнолітніх.
Поміщення неповнолітніх до дисциплінарної кімнати може бути виконане лише після їх медичного огляду. Підлітки, у яких медичним працівником приймальника-розподільника виявлено ознаки захворювання, до дисциплінарної кімнати не поміщаються.
Відомості про застосування зазначеного заходу стягнення реєструються у журналі обліку неповнолітніх, поміщених до дисциплінарної кімнати приймальника-розподільника.
Дострокове звільнення з дисциплінарної кімнати здійснюється у разі захворювання неповнолітнього, а також у випадку приїзду за ним слідчого, представника органу дізнання, спеціальної установи для неповнолітніх. Дострокове звільнення проводиться на підставі постанови, затвердженої начальником приймальника-розподільника.
Дещо інші дисциплінарні стягнення застосовуються до порушників правил внутрішнього розпорядку у приймальниках-розподільни-ках для осіб, затриманих за бродяжництво. Так, відповідно до п. 5.8 Положення про приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, залежно від характеру або тяжкості вчиненого нею проступку, на затриману особу накладається одне з таких стягнень:
а) попередження;
б) позачерговий наряд на прибирання приміщень приймальника- розподільника;
в) позбавлення прогулянки на строк від 1 до 5 діб (позбавлен ня прогулянки не застосовується до жінок, які мають при собі дітей). . , ,
372
Право накладення зазначених дисциплінарних стягнень надається начальникові приймальника-розподільника для осіб, затриманих за бродяжництво, а також його заступнику.
Відомості про притягнення затриманої особи до дисциплінарної відповідальності заносяться до журналу обліку осіб, утримуваних у приймальнику-розподільнику.
На сьогодні законодавчо неврегульованими залишаються такі важливі аспекти дисциплінарного провадження у справах про порушення внутрішнього розпорядку приймальників-розподільників, як: строки застосування і виконання дисциплінарних стягнень; об-; ставини, що виключають дисциплінарну відповідальність; умови і порядок зняття дисциплінарних стягнень тощо. Відтак, існує нагальна потреба у вдосконаленні процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які перебувають у закладах, тимчасового тримання громадян.
І практично зовсім поза межами нормативної регламентації перебуває такий вид провадження в адміністративних справах про дисциплінарні проступки: