Організаційні рішення

Менеджер, виконуючи обов’язок, обумовлений займаною посадою, приймає звичайно організаційні, інтуїтивні, засновані на судженнях і раціональні рішення.

Організаційні рішення являють собою результат реалізації певної послідовності кроків і дій, подібних тим, які вживають при вирішенні математичних рівнянь. Це самий складний і відповідальний вид рішень. Вони підрозділяються на три групи: запрограмовані, незапрограмовані й компроміси.

Запрограмовані рішення приймаються найчастіше для повторюваних, тобто стандартних ситуацій. Вони мають відносно меншу кількість альтернатив і, як правило, закладені в правила, норми, процедури, інструкції, технології робіт, що дозволяє більш ефективно управляти поточними процесами діяльності фірми, заощаджувати час, ресурси й створювати плавність, ритмічність у роботі. Як приклад такого рішення можна навести фінансове планування у фірмі, де вибір альтернатив повинен бути в межах напрямків, заданих можливостями організації. Виділення класу запрограмованих рішень дозволяє розробити стандартні процедури й програмувати рішення під ситуації, що повторюються з певною регулярністю.

Чим більше запрограмованих рішень, тим легше управляти фірмою, але тут існує і недолік — прагнення до консерватизму й стримування ініціативи, що розвивають тенденцію бюрократизації фірми. Нові (незапрограмовані) ситуації (не закладені в правилах, нормах, процедурах фірми) вимагають незапрограмованих рішень.

До запрограмованих рішень можна віднести рішення про те, як удосконалити організаційну структуру підприємства або підсилити мотивацію підлеглих в умовах, що змінилися, як підвищити якість продукції для забезпечення її конкурентоздатності та ін. Для таких ситуацій, можливо, існують методи вирішення завдань, але при цьому є безліч різних варіантів, кожний з яких, у свою чергу залежить, від факторів, що змінюються. Ці рішення вимагають твердого регламенту часу: необхідно прорахувати максимально велику кількість альтернатив і прийняти оптимальний варіант. Уміння творчо застосовувати рішення в незапрограмованих ситуаціях складає мистецтво менеджера.

Способи, використовувані керівниками для прийняття рішень, варіюються від спонтанних до високологічних. При цьому керівники перебувають є під впливом таких психологічних факторів, як соціальні установки, накопичений досвід і особистісні цінності. Розрізняють інтуїтивні, засновані на судженнях і раціональні рішення.

Інтуїтивні рішення — це вибір, зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний, — на інтуїції на баз і своїх почуттів, емоцій, ситуації, що виникла, особливостей характеру. Ці рішення пов’язані з ризиком, з погляду статистики шанси на правильність у цього способу невеликі.

Індивідуальне й групове прийняття рішень

Загалом кажучи, практично кожний член організації регулярно приймає безліч найрізноманітніших рішень, робить вибір між можливим варіантами своїх дій. Відбувається це більшою мірою рефлекторно, без глибокого обмірковування і значних витрат часу. Приміром, керівник просить вас закінчити звіт до кінця робочого дня і ви без коливань погоджуєтеся, приймаючи його прохання як обґрунтоване. Але можливо й інше: ви не згодні з тим чи іншим рішенням, і виходить, з’являється необхідність обґрунтувати свою позицію з урахуванням всіх «за» і «проти». А це вже вимагає певних витрат часу й ресурсів, заглиблення в суть проблеми (для переконливої аргументації вашої точки зору.