14. Що таке свопи на валютному ринку? у чому їх переваги перед іншими строковими операціями? Які типи своп-контрактів ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

свопи - це контракти типу форварда, в рамках яких сторони домовляються обмінятися активами на основі узгоджених правил. Розрізняють товарні свопи, валютні свопи, свопи на акції і процентні свопи. Товарні свопи - це обмін двома платежами, один з яких становить його оплату за поточною ціною СПОТ, а інший - узгоджену ціну на цей товар в майбутньому. Валютні свопи становлять собою обмін певною кількістю двох валют з однаковою чистою поточною вартістю з наступним зворотним обміном ними за узгодженим курсом. Свопи на акції становлять собою обмін потенційного прибутку від інвестицій в акції на потенційний прибуток від інвестицій в інші акції чи неакціонерні активи, такі як процентна ставка на депозити або цінні папери. Процентні свопи - це обмін надходженнями процентів на нормальні інвестиції в одній валюті з процентною ставкою, розрахованою за різними правилами.

В порівнянні з іншими деривативами свопи мають ряд переваг:

• обидві сторони контракту отримують можливість досягти поставленої мети: хеджування ризику або зниження витрат із залучення коштів;

• вартість свопів значно нижча за вартість інших інструментів хеджування, наприклад опціонів, крім того в разі взаємної домовленості комісійні за угодами своп можуть взагалі не стягуватися;

• угоди укладаються на будь-який період і базовий інструмент:

• ринок свопів добре розвинутий, і тому процедура укладання своп-контрактів легко реалізується, умови обговорюються, як правило, по телефону;

• можливість достроково вийти з операції своп кількома способами. Для цього укладаються зворотні свопи, коли новий контракт компенсує дію вже існуючого. Крім того, під час підписання угоди можна обумовити випадки припинення її дії, які дозволяють : кожній зі сторін за певну платню розірвати контракт;

• зниження ризику за даним видом операцій, у разі невиконання зобов'язань однією зі сторін втрати іншої сторони обмежуються контрактними відсотковими платежами або різницями валютних курсів, а не поверненням основної суми боргу.

Проте своп-контракти мають деякі недоліки і серед них існування кредитного ризику, хоча й невеликого. Якщо угода укладається за умови реального обміну сумами, ризик значно збільшується. Оскільки свопи - це довгострокові похідні фінансові інструменти, то рівень ризику протягом дії контракту безперервно змінюється і потребує постійного контролю. З метою зниження кредитного ризику використовуються гарантії третьої сторони, резервні акредитиви, застава або інші види забезпечення. З цією самою метою угоди своп можуть укладатися за допомогою посередників, котрі діють як клірингова палата і гарантують вико¬нання всіх умов контракту.

Своп-контракти — це угода між двома учасниками про обмін відсотковими платежами на визначену суму протягом певного періоду часу або обмін однієї валюти на іншу за умови, що через деякий час буде проведено обернену операцію.

Типы СВОП контрактов:

1) Типа купить-продать. Когда первак сіделка явл покупка,а вторая продажа валюты.

операція типу buy/sell, яка складається з покупки інструменту USD/RUB_UTS_TOD і продажі інструменту USD/RUB_UTS_TOM, торги по яких проводяться в один робочий день (сьогодні).

Купивши долари за рублі розрахунками «сьогодні» і продавши їх з датою валютування «завтра», банк тим самим створює ліквідність в доларах США (або валютну позицію) строком на 1 день, що рівнозначно залученню валютного депозиту “overnight”.

2) операція типу sell/buy, яка складається з продажу інструменту USD/RUB_UTS_TOD і покупки інструменту USD/RUB_UTS_TOM, торги по яких проводяться в один робочий день (сьогодні).

Продавши долари за рублі розрахунками «сьогодні» і відкупивши їх назад з датою валютування «завтра», банк тим самим створює ліквідність в російських рублях (або грошову позицію) строком на 1 день, що рівнозначно залученню рублевого депозиту “overnight”.

3) До операцій "своп"на фінансових ринках близькі по сенсу так звані операції "репо"( repurchasing agreement, або repo, або buybacks). Операції "репо" засновані на угоді учасників операції про зворотний викуп цінних паперів. Угода передбачає, що одна сторона продає інший пакет цінних паперів певного розміру із зобов'язанням викупити його за заздалегідь обумовленою ціною. Іншими словами одна сторона кредитує іншу під заставу цінних паперів. Операції "репо" бувають декількох видів. "Репо з фіксованою датою" передбачає, що позичальник зобов'язується викупити цінні папери до заздалегідь обумовленої дати. Операції "відкриті репо" припускають, що викуп цінних паперів може бути здійснений у будь-який час або у будь-який час після певної дати. За допомогою операцій "репо" утримувачі крупних пакетів цінних паперів дістають можливість ефективніше розпоряджатися своїми активами, а банки і інші фінансові інститути отримують ще один інструмент управління ліквідністю.

15. Яка особливість розрахунку форвардного курсу зустрічної операції стандартного свопу? В чому відмінність від форвардних контрактів?

Стандартные своп-контракты: первая сделка осуществляется по курсу, который определяется как при любой кассовой операции. Курс второй сделки (форвардной) будет определяться по правилу диагонали. То есть, форв пункты bid прибавляются/вычитаются к/от стороны offer курса спот; форв курсы покупки (offer) со стороны bid курса спот.

Пример: Swap 2m USD/DEM sell/buy USD

spot USD/DEM 1,9565/1,9570

2m fwd 45/ 40

1)сделка спот -1,9570

2)сделка forward-1,9570-0,0045=1,9525

Для расчета 2-х стороннего свопа используется так же формула, что и для расчета своп-пунктов в форв контракте (bid/offer)

Особенности котировки: Форв курсы котируются 2-мя способами, в зависимости от типа рынка, на котором осущест сделка.

1)на клиентском рынке: outright пункты(полностью, прямо), до 4-того знака после запятой.

форв контракт 3месяца €/$=1,2575/1,2580

2) на межбанковском рынке (оптовом): своп-пункты

Bid offer

USD/DEM 1,5000 1,5005

спот-пункты 110 115

Особливістю своп-пунктов явл те, що вони не мають знаку. Для того, щоб визначити премія або дисконт записані в своп-пунктах, треба пам'ятати правило(«правило діагоналі»): якщо своп пункти зменшуються зліва направо (своп пункт покупки >своп пункту продажу), то валюта торгується з дисконтом і відніматиметься зі своп курсів покупки/продажу; якщо своп пункти збільшуються зліва направо (своп пункт покупки <своп пункту продажу), то це буде премія і пункти додаються до спот курсам покупки/продажу.

У стандартних своп контрактах 1я операція здійснюється по курсу, який визначається, як при будь-якій касовій операції. Курс 2й операції визначатиметься за правилом діагоналі: форвардні пункти сторони bid додаються або віднімаються від сторони offer курсу спот і навпаки.

Привабливість валютного свопу також слід розглядати під кутом порівняльних переваг. Наприклад, компанії А і В мають можливість випустити облігації в доларах США або фунтах стерлінгів на наступних умовах:

Ставки у Великобританії вище чим в США. Компанія А має абсолютні переваги по емісії облігацій і в доларах, і у фунтах. Як і в процентному свопі, виникає різниця між ставками на двох ринках. Компанія В платить в доларах на 2% більше, ніж компанія А, і на 0, 4% більш ніж компанія А у фунтах. Компанія А має як абсолютну перевагу на обох ринках, так і порівняльну перевагу на ринку США, а компанія В — порівняльна перевага на ринку Великобританії. Допустимо, що компанія А бажає емітувати заборгованість у фунтах, а компанія

У — в доларах. Обидві компанії можуть випустити облігації на ринках, на яких вони володіють порівняльними перевагами, і обмінятися заборгованостями. Виграш, який отримають сторони від такого обміну, складе різницю між дельтами по доларових ставках і ставках у фунтах стерлінгів, а саме, 1, 6% (2% - 0, 4%).

Механізм реалізації свопу показаний на мал.

В результаті свопу компанія А отримує заборгованість у фунтах під 12%, що на 0, 6% дешевше за пряму емісію у фунтах. Компанія В отримує заборгованість а доларах під 10, 4%, що на 0, 6% дешевше за пряму емісію в доларах. Посередник отримує 1, 4% в доларах і платить 1% у фунтах. Якщо не брати до уваги різницю в курсі, то його виграш складає 0, 4%. Таким чином, в сукупності всі сторони, що беруть участь, поділили між собою виграш у розмірі 1, 6%, тобто у розмірі різниці між дельтами по доларових ставках і ставках у фунтах.

У валютному свопі сторони окрім процентних платежів обмінюються і номіналами на початку і кінці свопу (реально або умовно). Номінали встановлюються так, щоб вони були приблизно рівні з урахуванням обмінного курсу на початку періоду

дії свопу. Обмінний курс — це звичайно спот курс, середнє значення між ціною продавця і покупця. Наприклад, курс фунта стерлінгів до долара рівний 1 ф. ст. = 1, 6 дол. Компанія А випустила заборгованість на 16 млн. дол., а компанія В — на 10 млн. ф. ст., і дані суми були обмінені на початку дії свопу. Відповідно до умов угоди щорічно компанія А виплачуватиме 1, 2 млн. ф. ст. (10 млн. • 0, 12%), а отримувати 1, 44 млн. дол. (16 млн. • 0, 09%). Компанія У виплачуватиме 1, 664 млн. дол. (16 млн. • 0, 104) і отримувати 1, 3 млн. ф. ст. (10 млн. • 0, 13). Після закінчення свопу компанії знов обміняються номіналами, тобто компанія А виплатить В 10 млн. ф. ст., а компанія В поверне компанії А 16 млн. дол. Що стосується посередника, то він отримуватиме щороку 224 тис. дол. [16 млн. • (0, 104 - 0, 09)] і сплачувати 100 тис. ф. ст. [10 млн. • (0, 13 - 0, 12)]. У даній ситуації для фінансового посередника може виникнути валютний ризик унаслідок зростання курсу фунта стерлінгів. Його можна виключити за допомогою придбання форвардних контрактів кожен на суму 100 тис. ф. ст. для кожного періоду платежу по свопу. Як і з процентними свопами, посередники часто укладають контракт з однією із сторін свопу і потім підшукують другого учасника для офсетного свопу.