1. Міжнародні відносини як суспільно-політичний феномен

Міжнародні відносини - це особлива сфера суспільних відносин, що охоплює всю сукупність публічних і приватних відносин, які передбачають перетинання людьми, товарами, капіталами або ідеями державних кордонів. Як форма соц взаємодії вони розвиваються в результаті взаємо переплетіння інтересів людей. MB в цілому мають об'єктивний хар-р, однак у них відображаються різні суб'єктивні фактори, особливо суб'єктивні оцінки цілей учасників відносин. В основі MB лежить взаємодія суверенних держав на міжнародній арені. Цим зумовлена наявність у MB поняття „кордону" як лінії, що відділяє „нас" від „них". Кордон наочно визначає певні обмеження сфери MB як об'єкта Теорії MB. Ці обмеження спричинені відмінностями між внутр та зовн процесами, що дедалі більше стираються під впливом процесів глобалізації, зокрема посилення транспарентності та взаємозалежності суспільств.

Оскільки держави за своєю природою є пол. спільнотами, то MB - це переважно політичні відносини, і навіть взаємодія неполіт суб'єктів, які переслідують приватні, і на перший погляд, неполіт цілі, набуває через це політ забарвлення, оцінюється через призму політ настанов та інтересів. Проте MB не можна звести до відносин між державами, що стало особливо зрозумілим в останні десятиліття, коли спостерігається підрив традиційної монополії держав на міжн, світову політику, подолання кордонів національних держав, порушення їх територіального суверенітету внаслідок взаємозалежних процесів глобалізації, активізації транснаціональних сил. Поряд із державами у MB беруть участь інші міжн актори - ТНК, міжнародні та національні організації, політ партії, релігійні рухи, громадські об'єднання, регіональні адміністрації, органи місцевого самоврядування, сепаратистські сили, світові клани. Поступово виникають світові транснаціональні відносини між „акторами поза суверенітетом", що зменшує ефективність компетенції урядів, робить держави уразливішими. Тому зростає роль особистості на всіх рівнях MB. Наслідком змін у MB стало створення міжнародного континууму, символічним продовженням якого є турист і терорист. MB розрізняють за такими ознаками:

- сферами суспільного життя (політ, екон, військ-стратегічні, соціо-культурні, ідеологічні)

- хар-ром взаємодіючих об'єктів (міждерж і транс-нац відн, які підтримуються між міжн акторами й існують незалежно від MB)

- складом взаємодіючих суб'єктів (дво- та багаторонніми)

- просторовим масштабом або рівнем (універсальні (глобальні), континентальні, регіональні, локальні)

- природою взаємодій (відносини панування та підкорення, співробітництва та взаємодопомоги, перехідні відносини)

MB хар-ся відсутністю центрального ядра влади та правління, поліцентризмом, істотною роллю стихійних процесів. Тому вони з одного боку можуть бути визначені, як відносини між внутрішньо організованими соціально-територіальними системами у зовнішніх, щодо них слабко оформлених і владно-організаційному відношенні, середовищі. З іншого боку MB можна також розглядати як сукупність міжнародних політик, суб'єктів у конкретний історичний період.

В MB є тенденція до встановлення співпраці і співробітництва на умовах, які повинні задовольнити усі сторони цих відносин.

2. Теорія міжнародних відносин як наука.

ТМВ - це сукупність знань про природу, хар-р фун-вання та процес розвитку MB. ТМВ як наука хар-ся плюралізмом концептуальних підходів, наукових шкіл і методів. ТМВ -специфічна наука, в сучасних умовах це фактично, теорія виживання людства, організованого у держави та цивілізації. На рубежі 19-20 ст наука про Мв зосередила увагу на проблемі війни і миру, визначивши свою мету як пошук шляхів і засобів запобігання війнам та/або їх якнайшвидшого закінчення. Під впливом світових процесів змінюється дослідницьке поле ТМВ, зростає значення таких проблем: ідентифікація нових міжн акторів, взаємодія з ними держав, посилення антидержавних тенденцій, збільшення екон розриву між країнами та зростання соц напруженості у світі, боротьба за контроль над обмеженими ресурсами, становлення нового світ порядку. Поступово в науці сформул уявлення про те, що MB мають розглядатись як складова і невід'ємна частина більш глобального процесу світового розвитку, що вони зумовлюються останнім, і впливають на його хід і результат.

Певною мірою умовними структурними компонентами і то є такі: - філософія ІУШ дослідж принципові мегатенденції розвитку всесвіту міжн феноменів, визначають його місце у онтологічній та гносеологічній структурах реальності, вивч логіку та методологію пізнавальної діяльності у сфері міжн досліджень. - геополітична теорія досл зв'язок просторових конфігурацій і територіальних інтересів з міжн політ реальністю, визначає просторову детермінацію MB. - політологія MB вивчає діяльність політ інституцій та вплив політ інтересів на MB, сутність, форми і методи міжн політики, міжн політ феномени та процеси. - Політекономія MB досліджує взаємодію між природою розвитку світового господарства та пол. організацією MB. - Соціологія MB вивчає вплив соц спільнот та процесів на MB, дослідж соц взаємодії у MB та соц наслідки глобальних процесів. - психологія MB вивчає природу, хар-р, механізм поведінки міжн акторів, їх мотивації, настанови та ін аспекти психол виміру MB.

На практиці крім цих осн галузей ТМВ існують: - міжн конфліктологія, дослідж природу, структуру, розвиток та врегулювання міжн конфлікту; вамолентологія ~ наука про природу сили та насильства, причини, зміст, форми їх вияву у MB; - політична цивіліологія - наука про політ управління цивілізаційними процесами в сучасному світі і про локальні цивілізації як суб'єкти та об'єкти MB тощо.Суспільні науки пов'язані з ТМВ як опосередковано, та к і безпосередньо. Опосередковані зв'язки здійснюються через ту чи іншу "пограничну" дисципліну, що розвинулась на межі наукових інтересів та дотично заторкує проблематику міжнародних відносин. Прямі зв'язки визначаються або близькістю об'єктів дослідження, або значним методологічним впливом на теорію міжнародних відносин.Особливістю ТМВ є те, що вона поступово формується як синтетична наукова дисципліна, яка у системі суспільних наук займає особливе місце. Воно визначається тим, що її виникнення на перетині наукових інтересів було пов'язане із взаємодіями між ними щодо вивчення міжнародного середовища.

Специфіка предметного поля і проблема інсгпитуціоиалізації науки про міжнародні відносини. ТМВ як наука і навчальна дисципліна має багато спільного у плані досліджуваної проблематики і предметного поля з історією, політичною географією, міжнародною економікою, міжнародним правом, основами дипломатії, соціологією політики й особливо з політологією. Зокрема, сучасний дослідник М. Гуннель навіть підкреслив: "Основним предметом науки про міжнародні відносини є владні відносини... її предмет співпадає з предметом політичної науки... Різне лише географічне поле. Насамперед зрозуміло, що ТМВ спрямована на дослідження проблематики, яка в цілому стосується сфери міжнародної політики взагалі та зовнішньої політики держав зокрема, предмет ТМВ складає діяльність держав на міжнародній арені, серцевиною якої є техніка і теорія дипломатії.Однак, так як поняття "міжнародні відносини" і "міжнародна політика" включають взаємодію не тільки держав, але й інших суб'єктів світового співтовариства, то діяльність цих акторів (серед них особливо вагому роль відіграють міжнародні організації різного масштабу і спрямування) також входить у предметне поле ТМВ.Предмет ТМВ включає в себе також проблему методів аналізу зовнішньополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності, дослідження змісту основних зовнішньополітичних доктрин і концепцій. Особливо важливо включення в предметне поле науки й навчальної "міжнародного порядку".

Мета ТМВ: отримання об'єктивного знання стосовно MB і практичне застосування цього знання на практиці. Об'єктом ТМВ є міжнародні відносини. Предметом ТМВ є: влада та владні відносини при здійсненні MB; принципи процеси та закономірності; суб'єкти і механізми здійснення MB: міжн порядок і міжн безпека; зовн-пол свідомість суб'єктів; історія міжн пол. думки. Соціальні функції ТМВ: - теоретико-пізнавальна; методологічна; - нормативно-регулятивна; - аксеологічна; - аналітична; - прогностична; - критична.