- •5. Зовнішня торгівля в період первісного нагромадження капіталу
- •Частина іі "Сучасні міжнародні економічні відносини"
- •Частина ііі "Система регулювання міжнародних економічних відносин"
- •1. Міжнародні відносини як суспільно-політичний феномен
- •3. Історичні етапи становлення теорії міжнародних відносин.
- •6. Процес детермінації зовнішньоекономічної поведінки суб'єктів міжнародних відносин.
- •7. Проблема “сили” теорії міжнародних відносин.
- •8. Міжнародний конфлікт.
- •10.Глобальна система міжнародних відносин.
- •5. Глобальні проблеми світової економіки та можливі шляхи їх вирішення.
- •10. Багатостороннє економічне співробітництво і роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних економічних відносин.
- •8.Економічне співробітництво України з єс на сучасному етапі
- •Зовнішньоторговельні підрозділи: структура, принципи і завдання роботи.
- •Українські землі у міжнародних відносинах під час литовсько - польської доби.
- •Україна в міжнародних подіях часів української національно - визвольної революції (1648-1676 рр.).
- •Зовнішня політика України періоду Національно-визвольних змагань (1917-1921 рр.).
- •Україна і оон.
- •Україна і її зовнішня політика на сучасному етапі (після 1991р.). Становлення і розвиток зовнішніх відносин з країнами снд.
- •Європейський аспект зовнішньої політики України.
- •Відносини між Україною та сша: ретроспектива, сучасність, перспектива.
- •5 Колоніальна політика розвинутих країн в кінці хуііі – на поч. Хіх ст.
- •1 Міжнародні відносини в др. Пол. 1917 р.- на поч. 1918 р.
- •16. Агресивні дії Німеччини у Європі в кінці 30-х pp. XX ст. Передвоєнна міжнародна політична криза 1939 р.
- •8 Міжнародні відносини на початку Другої світової та великої вітчизняної воєн. Утворення антигітлерівської коаліції (1939-1942 рр)
- •10 Міжнародні відносини в світі після п світової війни (1945-1950 рр)
- •18 Міжнародні відносини в світі на сучасному етапі (90-х рр. Хх ст. – поч. Ххі ст.)
- •Визначить поняття міжнародних грошей. Які функції виконують міжнародні гроші? Які типи міжнародних грошей ви знаєте?
- •Визначте основні складові світового фінансового ринку. Поясніть його сутність з інституціональної та функціональної точок зору.
- •Які види валютних котирувань ви знаєте? Поясніть розходження між прямим й непрямим котируваннями. Що таке крос-курс?
- •Дайте визначення поняттю валютна позиція. В чому полягає різниця між відкритою та закритою валютними позиціями?
- •Які інструменти обертаються на світових грошових та капітальних ринках? Опишіть їхні основні характеристики.
- •Охарактеризуйте операції на вимогах спот: визначення, правила валютування, різновиди. Як здійснюється котирування операцій спот на клієнтському та міжбанківському ринках?
- •Охарактеризуйте поняття курсового спреду та поясніть цілі його використання? Від яких факторів залежить розмір спреду?
- •Що являють собою термінові валютні операції? Які види контрактів обертаються на терміновому валютному ринку?
- •Охарактеризуйте основні особливості форвардних контрактів. Обґрунтуйте та доведіть твердження про взаємозв’язок між форвардними контрактами та ринком депозитів в іноземній валюті.
- •Поясніть особливості розрахунку премій та дисконтів при форвардних контрактах на ламану дату.
- •В чому полягає сутність форвардних операцій з тимчасовими опціонами, як банки розраховують форвардні курси купівлі та продажу.
- •Що таке свопи на валютному ринку? у чому їх переваги перед іншими строковими операціями? Які типи своп-контрактів ви знаєте? Охарактеризуйте їх.
- •Охарактеризуйте особливості розрахунку валютних курсів свопів з датою валютування до споту.
- •Яким чином здійснюється котирування операцій своп форвард/форвард?
- •Дайте визначення ф'ючерсним та форвардним контрактам. У чому відмінності між цими видами валютних контрактів? Яким чином здійснюється торгівля фінансовими ф’ючерсами?
- •Які особливості опціонних валютних контрактів? у чому принципова відмінність опціонних контрактів від інших строкових контрактів? Охарактеризуйте види опціонів.
- •Дайте визначення міжнародного кредиту та охарактеризуйте його види. Визначить принципи та функції міжнародного кредиту.
- •2. Проведення аналізу виконання контрактних зобов'язань та аналізу динаміки експорту (імпорту) діючого підприємства.
- •Міжнародні економічні відносини :
7. Проблема “сили” теорії міжнародних відносин.
Незважаючи на те, що 1) сила здавна активно використовується як засіб у міжнародних відносинах і 2) з силою пов'язана проблема війни і миру як одна з центральних проблем міжнародних відносин, немає повної ясності відносно змісту поняття сили. Найчастіше під силою мають на увазі здатність міжнародного актора нав'язати свою волю і тим самим вплинути на характер міжнародних відносин у власних інтересах.
З кінця 40-х рр. у ТMB набули поширення два підходи до розуміння сили -- атрибутивний і біхевіоріальний (біхевіористський), до яких пізніше додався третій -- структуралістський.
Атрибутивний підхід характерний для представників політичного реалізму. Вони розглядають силу міжнародного актора, насамперед держави, як щось властиве йому з самого початку, як його невід'ємну властивість. Звідси, Г. Моргентау розглядає міжнародну політику як політику сили. При цьому він не проводить різниці між силою, могутністю, владою і впливом, виражаючи все це одним терміном "power". Він виступає для нього як узагальнена характеристика для позначення цілі та засобу політики держави на світовій арені. Г. Моргентау виділяє наступні елементи сили: воєнні ресурси, промисловий потенціал, природні ресурси, геостратегічні переваги, чисельність населення, культурні характеристики (національний характер), національна мораль, якість дипломатії і державного керівництва.
Другий підхід -- біхевіористський -- пов'язує силу з поведінкою міжнародного актора, його взаємодіями на, світовій арені. На такий підхід, наприклад, звертають увагу російські дослідники на чолі з академіком Е, Поздняковим у збірнику "Баланс сил в мировой политике: теория и практика".
Однак останнім часом великою популярністю користується структуралістський підхід до розуміння сили, його предтечею можна вважати відомого французького соціолога Р. Арона. Він розглядав силу лише як один із елементів державної могутності. В цьому випадку могутність ґрунтується на використанні сили, в тому числі й для здійснення ефективної зовнішньої політики. Могутність міжнародного актора - це здатність нав'язати свою волю іншим, вона виражає соціальні відносини. Тим самим уже Р. Арон поставив силу в залежність від характеру і природи широкого комплексу зв'язків і взаємодій між державами. Основи такого підходу, який одержав назву структуралістського, виходили з теорії взаємозалежності та набули поширення в 70-і рр.
Теоретики взаємозалежності (наприклад, Р. Коохейн і Дж. Най) звернули увагу на перерозподіл сили у взаємодії міжнародних акторів, на переміщення основного суперництва між ними з воєнної сфери у сфери економіки, фінансів тощо та на збільшення у зв'язку з цим можливостей малих держав і недержавних суб'єктів міжнародних відносин. Отже, великий внесок школи взаємозалежності полягає в тому, що вона показала неправомочність зведення феномену сили тільки до її воєнного компоненту. Він витісняється іншими елементами сили, в першу чергу такими, які належать до сфери економіки, фінансів, нових технологій і культури, Водночас слід визнати поспішність положень представників цієї школи про відмирання ролі воєнної сили у відстоюванні міжнародними акторами своїх інтересів (збройний конфлікт у районі Перської затоки, війна Росії на Кавказі, дії НАТО в Югославії з весни 1999 р.).
У зв'язку з цим прихильники структуралістського розуміння сили, спираючись на позитивні здобутки політичних реалістів і особливо теоретиків взаємозалежності, запропонували в сучасних умовах поняття "структурна сила". Під структурною силою треба розуміти здатність міжнародних акторів забезпечити чотири соціальні потреби, які знаходяться в основі сучасної економіки: безпеку (в т.ч. оборонну могутність), знання, виробництво і фінанси. Французькі соціологи міжнародних відносин Б. Баді та М.-К. Смуц особливо виділяють такий елемент структурної сили як технологія. Технологічна могутність є не просто продовженням економічної і торгової сили, але й відіграє самостійну роль у системі засобів міжнародних акторів. Вона знаходиться в основі трьох вирішальних для сучасної міжнародної діяльності феноменів: автономії рішення актора у воєнній сфері, його політичного впливу, а також культурної привабливості.
Таким чином, цілі та засоби в глибинними взаємозалежними категоріями ТMB, які мають як стійкі елементи, так і збагачуються новими компонентами, пов'язаними з виникненням нових явищ у системі міжнародних відносин. Однак у будь-якому випадку головні цілі міжнародних акторів пов'язані із забезпеченням національних інтересів і безпеки, чому повинні служити й відповідні засоби, в т.ч. структурна сила.