- •1.Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі наук
- •2. Функції кримінології та її завдання на сучасному етапі
- •3. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки
- •4. Теорія диференціального зв'язку.
- •5. Теорія стигматизації та її практичне значення
- •7. Латентна злочинність
- •Маргинализация
- •4.2. Поняття детермінації
- •Маргінальність.
- •5.3. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •15. Основні риси злочинності в Україні
- •17. 3.11. Поняття латентної злочинності
- •3.12. Види та рівні латентної злочинності
- •3.13. Причини існування латентної злочинності
- •3.14. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •19. 6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії
- •23. Концепції причин злочинності
- •24. Психологічний погляд
- •3.6. Рівень і коефіцієнт злочинності
- •26.Поняття причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та їх роль в побудові окремих методик розслідування
- •28. Географія злочинності
- •29.Основні показники злочинності
- •5.2. Показники злочинності
- •30.Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи України
- •2.27. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •31. Взаємозв'язок понять "злочинність" та "злочин"
- •32. Основні підходи до визначення злочинності
- •33. Поняття злочинності
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.7. Динаміка злочинності
- •3.8. Структура та характер злочинності
- •11.4. Суб’єкти попереджувальної діяльності і їх класифікація
- •11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності
- •7.15. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.7. Програма кримінологічного дослідження
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження
- •10.3. Завдання кримінологічного прогнозування
- •10.4. Види кримінологічного прогнозування
- •10.8. Методи кримінологічного прогнозування
- •10.9. Кримінологічне планування
- •10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •10.10. Принципи, що висуваються до кримінологічного планування
- •10.11. Етапи кримінологічного планування
- •11.3. Заходи попередження злочинності і їх класифікація
- •Закон україни Про основи державної політики щодо протидії злочинності
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •63.Поняття конкретної життєвої ситуації.
- •74.Поняття пенітенціарної злочинності та її характеристика
- •95.Основні напрямки профілактичної діяльності органів внутрішніх справ
- •96.Проблеми боротьби з корупцією та напрями протидії
- •98. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
28. Географія злочинності
Географія злочинності - це розповсюдження її по різних регіонах (територіях) держави, областях, районах, містах, селищах. Досвід роботи правоохоронних органів свідчить, що нерівномірність у стані, динаміці та структурі розподілу злочинності пояснюється: - конкретними соціальними умовами певного регіону; - економічною його характеристикою; - національним складом і структурою населення; - послабленням соціального контролю за поведінкою людей; - рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля та побуту населення; - рівнем організації роботи в боротьбі зі злочинністю тощо. Виявлення та взяття до уваги територіальної різниці в географії злочинності - ключ до ефективних заходів щодо запобігання злочинам. При цьому стають більш видимими й конкретні причини злочинів, умови їх скоєння, що має не тільки пізнавальне значення, але і слугує основою для організації конкретної практичної діяльності. Поряд з поняттям "географія злочинності" існує і "топографія злочинності", котре ввів у науковий обіг німецький учений Г. Шнайдер. Топографія злочинності - це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки тощо).
Энвайронментальная криминология (Экология преступности, Криминология среды) стремится выделить элементы окружающей и городской среды, оказывающие криминогенное воздействие на человека, анализирует степень определённости сознательного поведения человека ими.
Энвайронментальная криминология в отличии от традиционных криминологических теорий не пытается выявить глубинные причины преступности, объяснить почему человек становится преступником. Энвайронментальная криминология сосредотачивает свои исследовательские ресурсы на анализе образцов мотивации, возможностей благоприятствующих преступности, на рассмотрении возможностей обеспечения безопасности и защиты жертв доступных в момент совершения преступления, изучении среды в которой происходят события преступления. Энвайронментальная криминология ограничивает предмет своего изучения временем события правонарушения, в нем выявляются распространенные модели поведения и средовые факторы которые связаны с данными моделями, способны воспрепятствовать или наоборот способствовать намерениям злоумышленника. Энвайронментальная криминология связана с ситуационным подходом в криминологии и анализе преступности.
География, топография и экология преступности
География преступности отображает пространственно-территориальную разбивку преступлений по странам, регионам и местностям.
Немецкий криминолог Г. Й. Шнайдер географию преступности дополняет понятиями «экология преступности» и «топография преступности». По его мнению, «экология преступности» охватывает взаимодействие среды, климата, природного ландшафта растительного и животного мира, структуры строительства, с одной стороны, и человеческих переживаний и преступного поведения — с другой. А «топография преступности» сосредотачивается на анализе мест преступления, которые могут быть и внутри зданий, и в квартирах, и магазинах, и в гостиницах, и в больницах; она же может охватывать ещё социально-структурные перспективы места происшествия[1].