- •1.Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі наук
- •2. Функції кримінології та її завдання на сучасному етапі
- •3. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки
- •4. Теорія диференціального зв'язку.
- •5. Теорія стигматизації та її практичне значення
- •7. Латентна злочинність
- •Маргинализация
- •4.2. Поняття детермінації
- •Маргінальність.
- •5.3. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •15. Основні риси злочинності в Україні
- •17. 3.11. Поняття латентної злочинності
- •3.12. Види та рівні латентної злочинності
- •3.13. Причини існування латентної злочинності
- •3.14. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •19. 6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії
- •23. Концепції причин злочинності
- •24. Психологічний погляд
- •3.6. Рівень і коефіцієнт злочинності
- •26.Поняття причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та їх роль в побудові окремих методик розслідування
- •28. Географія злочинності
- •29.Основні показники злочинності
- •5.2. Показники злочинності
- •30.Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи України
- •2.27. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •31. Взаємозв'язок понять "злочинність" та "злочин"
- •32. Основні підходи до визначення злочинності
- •33. Поняття злочинності
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.7. Динаміка злочинності
- •3.8. Структура та характер злочинності
- •11.4. Суб’єкти попереджувальної діяльності і їх класифікація
- •11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності
- •7.15. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.7. Програма кримінологічного дослідження
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження
- •10.3. Завдання кримінологічного прогнозування
- •10.4. Види кримінологічного прогнозування
- •10.8. Методи кримінологічного прогнозування
- •10.9. Кримінологічне планування
- •10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •10.10. Принципи, що висуваються до кримінологічного планування
- •10.11. Етапи кримінологічного планування
- •11.3. Заходи попередження злочинності і їх класифікація
- •Закон україни Про основи державної політики щодо протидії злочинності
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •63.Поняття конкретної життєвої ситуації.
- •74.Поняття пенітенціарної злочинності та її характеристика
- •95.Основні напрямки профілактичної діяльності органів внутрішніх справ
- •96.Проблеми боротьби з корупцією та напрями протидії
- •98. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
3.7. Динаміка злочинності
Динаміка злочинності - показник, який відображає зміну її рівня та структури протягом того чи того тимчасового періоду (рік, три роки та ін.). На динаміку злочинності як соціально-правове явище впливають дві групи факторів. Перша - це причини та умови злочинності, демографічна структура населення й інші соціальні процеси та явища, що впливають на злочинність. Друга - зміни кримінального законодавства, що розширюють або звужують сферу злочинних діянь. Диференціація соціальних і правових факторів впливає на статистичну криву злочинності, необхідну для об'єктивної оцінки реальних змін у її динаміці та прогнозі. Зниження чи зростання рівня злочинності відбуваються в результаті як реальних соціальних змін рівня та структури злочинності, так і в результаті правових змін у законодавчій характеристиці кола кримінально-караних діянь, у повноті реєстрації та в інших юридичних факторах. Статистична картина динаміки злочинності також пов'язана з ефективністю діяльності своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів, їх розкриття та викриття винних, забезпечення невідворотності справедливого покарання. До основних показників динаміки відносять: Рівень ряду - це показник абсолютної величини, рівня певного періоду, що відображений у конкретному ряді. Абсолютний приріст (зниження) - це різниця між рівнями минулого та попереднього періодів, відображена в абсолютних показниках. Темп росту (зниження) - відсотковий показник рівня минулого періоду до рівня попереднього, що береться як базовий (ланцюговий спосіб). Темп приросту (зниження) - відсотковий показник відношення приросту (зниження) всіх наступних рівнів ряду до першого, що визначений як нерухомий базовий (базовий спосіб).
3.8. Структура та характер злочинності
Структура злочинності - це внутрішня, притаманна їй ознака, що розкриває її будову, окремі складові частини в загальній їх сукупності за визначений відрізок часу та на визначеній території. Від того, яка структура злочинності, залежить і "напрямок головного удару" в боротьбі з нею. Структура виразно показує, що таке злочинність у безпосередніх конкретних умовах, яка визначаюча якість цього явища. Аналізуючи структуру злочинності, необхідно виходити із суті та змісту самого соціального явища; розглядати злочинність у всій її різнобарвності, беручи до уваги той факт, що злочинність перебуває в постійному русі та зміні, котрі зумовлюють і змінюють деякі аспекти; розкрити зв'язки та зумовленості різних видів структури як між собою, так і з іншими базовими й надбудовними суспільними явищами; досліджувати не тільки теоретичну, але й практичну значущість відповідного виду структури, зважаючи на поліпшення боротьби зі злочинністю. Основним показником структури злочинності є питома вага. Питома вага - це співвідношення частини злочинності до її загальної кількості:
ПВ = Зв / Ззаг х 100%
Зв - кількість злочинів певного виду Ззаг - загальна кількість зареєстрованих злочинів Як зазначає відомий російський кримінолог Н. Кузнецова, основні показники структури злочинності такі: - співвідношення видів злочинів за їхньою класифікацією, поданою в Особливій частині КК; - питома вага найпоширеніших злочинів; - співвідношення видів злочинів за домінантною мотиваційною спрямованістю (насильницькі, корисливі, корисливо-насильницькі та необережні); - питома вага злочинності неповнолітніх; - питома вага групової злочинності, а всередині її - організованої; - питома вага рецидиву; - "географія" злочинності, тобто розподіл її за регіонами й типами населених пунктів; - питома вага злочинів, пов'язаних з незаконним обігом зброї; - питома вага злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків; - "вуличні" злочини; - транснаціональні злочини. Характер злочинності зумовлюється кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли. Отже, виходячи з наведеного визначення, характер злочинності проявляється через її структуру. Тому можна зробити висновок, що характер злочинності є одним з важливих показників її структури.
35. спеціалізовані суб’єкти попереджувальної діяльності.