- •1.Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі наук
- •2. Функції кримінології та її завдання на сучасному етапі
- •3. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки
- •4. Теорія диференціального зв'язку.
- •5. Теорія стигматизації та її практичне значення
- •7. Латентна злочинність
- •Маргинализация
- •4.2. Поняття детермінації
- •Маргінальність.
- •5.3. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •15. Основні риси злочинності в Україні
- •17. 3.11. Поняття латентної злочинності
- •3.12. Види та рівні латентної злочинності
- •3.13. Причини існування латентної злочинності
- •3.14. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •19. 6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії
- •23. Концепції причин злочинності
- •24. Психологічний погляд
- •3.6. Рівень і коефіцієнт злочинності
- •26.Поняття причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та їх роль в побудові окремих методик розслідування
- •28. Географія злочинності
- •29.Основні показники злочинності
- •5.2. Показники злочинності
- •30.Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи України
- •2.27. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •31. Взаємозв'язок понять "злочинність" та "злочин"
- •32. Основні підходи до визначення злочинності
- •33. Поняття злочинності
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.7. Динаміка злочинності
- •3.8. Структура та характер злочинності
- •11.4. Суб’єкти попереджувальної діяльності і їх класифікація
- •11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності
- •7.15. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.7. Програма кримінологічного дослідження
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження
- •10.3. Завдання кримінологічного прогнозування
- •10.4. Види кримінологічного прогнозування
- •10.8. Методи кримінологічного прогнозування
- •10.9. Кримінологічне планування
- •10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •10.10. Принципи, що висуваються до кримінологічного планування
- •10.11. Етапи кримінологічного планування
- •11.3. Заходи попередження злочинності і їх класифікація
- •Закон україни Про основи державної політики щодо протидії злочинності
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •63.Поняття конкретної життєвої ситуації.
- •74.Поняття пенітенціарної злочинності та її характеристика
- •95.Основні напрямки профілактичної діяльності органів внутрішніх справ
- •96.Проблеми боротьби з корупцією та напрями протидії
- •98. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
30.Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи України
За ініціативою Кримінологічної асоціації України, Академії правових наук України та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, за участю національних кримінологічних асоціацій країн СНД та Східної Європи ЗО листопада 2000 р. в м. Києві пройшов 1-й з'їзд кримінологів України. Констатуючи істотні зрушення в організаційному забезпеченні кримінологічних досліджень в Україні після створення в травні 1998 р. Кримінологічної асоціації України, з'їзд визнав за необхідне:
підвищити рівень координації наукових досліджень кримінологічного напрямку, вдосконалити їхній зміст і посилити практичну спрямованість подальшого розвитку міжнародного співробітництва в галузі кримінологічних досліджень, здійснити заходи щодо впровадження їхніх результатів у практику;
удосконалити кримінологічну підготовку кадрів працівників судових та правоохоронних органів;
визначити перспективи розвитку кримінологічних досліджень та їхнього організаційного, інформаційного та методичного забезпечення;
визнати, що головною метою є проведення кримінологічних досліджень в Україні та впровадження їхніх результатів у практику, забезпечення прав і свобод людини, інтересів організованого на демократичних засадах суспільства, сприяння становленню правової держави35.
В Україні нині проводиться низка кримінологічних досліджень, які охоплюють такі важливі проблеми, як:
теорія та практика профілактики злочинів;
значення "фонових" явищ у генезі злочинності;
аналіз кількісних і якісних показників злочинності;
удосконалення організації та методики кримінологічних досліджень;
вивчення суб'єктивних детермінантів суспільно небезпечних діянь;
узагальнення позитивного досвіду запобігання злочинам у зарубіжних країнах тощо.
У цьому напрямку плідно працюють відомі вітчизняні кримінологи - Ю. Александров, В. Борисов, В. Голіна, В. Глушков, І.Даньшин, О. Джужа, А. Закалюк, О.Костенко, Ф.Лопушан-ський, П. Михайленко, С. Тарарухін, І. Туркевич та ін.
У зв'язку з цим необхідно відзначити також плідну діяльність секції кримінального права та кримінології Інституту держави і права імені Корецького НАН України, Міжвідомчого науково-дослідного центру при Президентській координаційній раді з боротьби з корупцією та організованою злочинністю й Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності в Харкові.
Серед важливих напрямів кримінологічних досліджень в Україні останніми роками виокремлюються проблеми організованої та професійної злочинності, економічної злочинності, злочинності неповнолітніх і молоді, питання запобігання злочинності, запобігання та прогнозування рецидивної злочинності, кримінальної психології. Потреби практики висувають кримінологічну науку на відповідне місце в системі правоохоронних органів.
2.27. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
За ініціативою Кримінологічної асоціації України, Академії правових наук України та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, за участю національних кримінологічних асоціацій країн СНД та Східної Європи ЗО листопада 2000 р. в м. Києві пройшов 1-й з'їзд кримінологів України. Констатуючи істотні зрушення в організаційному забезпеченні кримінологічних досліджень в Україні після створення в травні 1998 р. Кримінологічної асоціації України, з'їзд визнав за необхідне: 1) підвищити рівень координації наукових досліджень кримінологічного напрямку, вдосконалити їхній зміст і посилити практичну спрямованість подальшого розвитку міжнародного співробітництва в галузі кримінологічних досліджень, здійснити заходи щодо впровадження їхніх результатів у практику; 2) удосконалити кримінологічну підготовку кадрів працівників судових та правоохоронних органів; 3) визначити перспективи розвитку кримінологічних досліджень та їхнього організаційного, інформаційного та методичного забезпечення; 4) визнати, що головною метою є проведення кримінологічних досліджень в Україні та впровадження їхніх результатів у практику, забезпечення прав і свобод людини, інтересів організованого на демократичних засадах суспільства, сприяння становленню правової держави. В Україні нині проводиться низка кримінологічних досліджень, які охоплюють такі важливі проблеми, як: - теорія та практика профілактики злочинів; - значення "фонових" явищ у генезі злочинності; - аналіз кількісних і якісних показників злочинності; - удосконалення організації та методики кримінологічних досліджень; - вивчення суб'єктивних детермінантів суспільно небезпечних діянь; - узагальнення позитивного досвіду запобігання злочинам у зарубіжних країнах тощо. У цьому напрямку плідно працюють відомі вітчизняні кримінологи - Ю. Александров, В. Борисов, В. Голіна, В. Глушков, І.Даньшин, О. Джужа, А. Закалюк, О.Костенко, Ф.Лопушанський, П. Михайленко, С. Тарарухін, І. Туркевич та ін. У зв'язку з цим необхідно відзначити також плідну діяльність секції кримінального права та кримінології Інституту держави і права імені Корецького НАН України, Міжвідомчого науково-дослідного центру при Президентській координаційній раді з боротьби з корупцією та організованою злочинністю й Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності в Харкові. Серед важливих напрямів кримінологічних досліджень в Україні останніми роками виокремлюються проблеми організованої та професійної злочинності, економічної злочинності, злочинності неповнолітніх і молоді, питання запобігання злочинності, запобігання та прогнозування рецидивної злочинності, кримінальної психології. Потреби практики висувають кримінологічну науку на відповідне місце в системі правоохоронних органів.
В Україні кримінологія почала відроджуватися в Київській вищій школі МВС СРСР (нині Національній академії внутрішніх справ України) і значною мірою це було пов'язано з ім'ям професора П. Михайленка. У 1964 р. він у співавторстві з І. Гельфан-дом написав монографію "Попередження злочинів — основа боротьби за викорінення злочинності". Того часу при Київській вищій школі МВС було створено науково-дослідну лабораторію, значну частку серед тематики якої посідали кримінологічні проблеми. Нині на базі цієї лабораторії при Національній академії внутрішніх справ України функціонує НДІ, який вперше опублікував у відкритому виданні кримінальну статистику України з 1972 по 1993 р.
Кафедри кримінології створено в Харківському юридичному інституті (нині Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого), Національній академії внутрішніх справ України, Одеській юридичній академії.
У 1998 р. було створено Кримінологічну асоціацію України, завдання якої полягає в об'єднанні й координації зусиль вчених і практичних працівників щодо розвитку кримінології.
У цьому зв'язку необхідно зазначити також плідну діяльність секції кримінального права та кримінології Інституту держави і права ім. Корецького НАН України, Міжвідомчого науково-дослідного центру при Президентській координаційній раді з боротьби з корупцією та організованою злочинністю й Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності в Харкові.
Серед важливих напрямів кримінологічних досліджень в Україні останніми роками виокремлюються проблеми організованої та професійної злочинності, економічної злочинності, злочинності неповнолітніх і молоді, питання попередження злочинності, попередження та прогнозування рецидивної злочинності, кримінальної психології. Потреби практики висувають кримінологічну науку на відповідне місце в системі правоохоронних органів.