- •1.Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі наук
- •2. Функції кримінології та її завдання на сучасному етапі
- •3. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки
- •4. Теорія диференціального зв'язку.
- •5. Теорія стигматизації та її практичне значення
- •7. Латентна злочинність
- •Маргинализация
- •4.2. Поняття детермінації
- •Маргінальність.
- •5.3. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •15. Основні риси злочинності в Україні
- •17. 3.11. Поняття латентної злочинності
- •3.12. Види та рівні латентної злочинності
- •3.13. Причини існування латентної злочинності
- •3.14. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •19. 6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії
- •23. Концепції причин злочинності
- •24. Психологічний погляд
- •3.6. Рівень і коефіцієнт злочинності
- •26.Поняття причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та їх роль в побудові окремих методик розслідування
- •28. Географія злочинності
- •29.Основні показники злочинності
- •5.2. Показники злочинності
- •30.Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи України
- •2.27. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •31. Взаємозв'язок понять "злочинність" та "злочин"
- •32. Основні підходи до визначення злочинності
- •33. Поняття злочинності
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.7. Динаміка злочинності
- •3.8. Структура та характер злочинності
- •11.4. Суб’єкти попереджувальної діяльності і їх класифікація
- •11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності
- •7.15. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.7. Програма кримінологічного дослідження
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження
- •10.3. Завдання кримінологічного прогнозування
- •10.4. Види кримінологічного прогнозування
- •10.8. Методи кримінологічного прогнозування
- •10.9. Кримінологічне планування
- •10.4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •10.10. Принципи, що висуваються до кримінологічного планування
- •10.11. Етапи кримінологічного планування
- •11.3. Заходи попередження злочинності і їх класифікація
- •Закон україни Про основи державної політики щодо протидії злочинності
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •63.Поняття конкретної життєвої ситуації.
- •74.Поняття пенітенціарної злочинності та її характеристика
- •95.Основні напрямки профілактичної діяльності органів внутрішніх справ
- •96.Проблеми боротьби з корупцією та напрями протидії
- •98. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
95.Основні напрямки профілактичної діяльності органів внутрішніх справ
- Профілактика пияцтва, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції і поширення СНІДу
- Профілактика правопорушень, вчинюваних у сфері побутових відносин
- Профілактика дитячої бездоглядності, правопорушень неповнолітніх
- Профілактика бродяжництва, паразитизму, безпритульності
- Профілактика рецидивної злочинності
- Профілактика групової, організованої і професійної злочинності.
Форми профілактичної діяльності органів внутрішніх справ:
1) реєстрація та своєчасне розкриття злочинів, а також розшук злочинців,
2) ведення справ профілактичного обліку осіб, схильних до правопорушень,
3) індивідуальні бесіди з ними;
4) застосування необхідних заходів впливу (попередження, штраф, адміністративний арешт, направлення на лікування, притягнення до кримінальної відповідальності);
5) проведення різноманітних операцій, рейдів з метою виявлення антисуспільних елементів, причин та умов, що сприяють скоєнню злочинів і вжиття заходів для їх ліквідації; 6) здіснення правової пропаганди серед населення.
Суб’єктами попередження злочинності є:
1. Державні органи, громадські організації (об’єднання),колективи, приватні структури (господарські, навчальні, благодійні),а також громадяни, які цілеспрямовано здійснюють на різних рівнях і
в різних масштабах профілактичну діяльність, наділені у зв’язку зцим певними правами й обов’язками і несуть відповідальність за їхреалізацію.
Для ефективного функціонування системи суб’єктів профілактикинеобхідно, щоб для профілактичної діяльності чітко визначалисьоб’єкти впливу і цілі роботи, забезпечувалась їх взаємодія,повноваження мали методичну і правову регламентацію, задачіреалізовувались підготовленими кадрами.
2. Органи внутрішніх справ (ОВС) здійснюють попереджувальнудіяльність переважно на спеціально-кримінологічному рівні. Цездійснення заходів, які безпосередньо впливають на криміногенніфактори, усуваючи або нейтралізуючи їх (профілактична робота зособами, поставленими на профілактичний облік), і які передбачаютьінформування відповідних державних органів, громадськихорганізацій, посадових осіб про виявлені в процесі здійсненняправоохоронної діяльності причини і умови вчинення злочинів (чи
окремих їх видів), що вимагають їх усунення.
ОВС здійснюють аналіз стану злочинності, її тенденції і факторів, щовпливають на неї, на обслуговуваній території. Розробляють пропозиціїдля комплексних планів попередження злочинності.
Частину профілактичних заходів ОВС здійснюють по справах щодоконкретних злочинів, інших правопорушень. Ці заходи мають головнимчином індивідуально-попереджувальний характер. Вони пов’язані ізвпливом на обставини, що обумовлюють поведінку певної особи.ОВС виконують загальнопрофілактичні (неперсоніфіковані)функції підтримання правопорядку на вулицях і в громадських
місцях.
Роль у попередженні злочинності підрозділів ОВС (карногорозшуку, дільничних інспекторів, слідчих, ДАІ та ін.) визначаєтьсяспецифікою покладених на них задач.
3. Органи прокуратури здійснюють нагляд за точним і однаковимвиконанням законів всіма органами державної влади, місцевогосамоврядування, посадовими особами, підприємствами, громадянами.
Органи прокуратури всіх рівнів виявляють і усувають порушення, якіможуть сприяти скоєнню злочинів.
Прокуратура організує координацію дій суб’єктів профілактичноїдіяльності, аналізує інформацію про злочинність, причини і умовирізних видів злочинів в області, районі, місті. Вносить подання,
приписи в будь-які органи, посадовим особам щодо усунення причині умов, що сприяють вчиненню злочинів.
4. Суд зобов’язаний по кожній справі встановити причини і умовискоєння даного конкретного злочину і вжити заходів (винесенняпостанов, ухвал тощо) в установі щодо усунення причин і умовскоєння злочинів.Профілактичний ефект діяльності суду пов’язаний, в першу чергу,з виконанням його основної задачі – здійснення правосуддя.
Виносячи справедливий і обґрунтований вирок по кримінальнихсправах, суд здійснює загальну і спеціальну превенцію. Особливепрофілактичне значення мають виїзні судові засідання.
Профілактичну направленість мають статистично-аналітичнаробота й узагальнення судової практики.