- •Предмет історії економічних вчень – процес виникнення, розвитку системи економічних поглядів.
- •Економічна нерівність та політика соціального захисту населення.
- •Соціальна політика уряду.
- •Світова економіка. Міжнародний поділ праці.
- •Теорії міжнародної торгівлі. Теорія а. Сміта та д. Рікардо
- •Зовнішня торгівля, її чинники та показники.
- •Теорія Гекшера –Оліна.
- •Концепція Майкла Портера.
- •Зовнішньоекономічна політика, її інструменти.
- •Причини та наслідки впровадження ввізного та вивізного мита.
- •Економічні наслідки запровадження квоти.
- •Економічне зростання, поняття та значення, чинники економічного зростання.
- •Неокласична модель економічного зростання Солоу.
- •Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу. Закони Хаммурапі, трактати "Артхашастра" та "Гуань Цзи".
- •Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Арістотель).
- •Економічна думка Стародавнього Риму (Катон Старший, Варрон, Колумелла). Аграрні реформи Тіберія та Гая Гракхів.
- •Економічна думка Середньовіччя (ф.Аквінський, н.Орем).
- •Історія економічної думки України часів середньовіччя.
- •Меркантилізм: його основні положення, етапи розвитку та представники.
- •Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В.Стаффорд, г.Скаруффі.
- •Теорія торгового балансу пізнього меркантилізму. Т.Мен, а. Де Монкретьєн.
- •Класична школа політичної економії: умови формування та загальна характеристика.
- •50. В.Петті та п.Буагільбер – засновники класичної політичної економії.
- •51.Економічне вчення фізіократів.
- •52. Економічна система а.Сміта.
- •53. Економічне вчення д.Рікардо
- •54. Економічні теорії ж.Б.Сея.
- •55. Економічні ідеї Дж.Мілля.
- •56. Критичний напрям політичної економії. Економічні погляди
- •58.Економічна концепція т.Мальтуса.
- •59. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму
- •60. Утопічний соціалізм Сен-Сімона, Фур'є, Оуена.
- •61. Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. Хіх ст.
- •62.Теоретичні проблеми "Капіталу" к.Маркса.
- •63.Розвиток в.І.Леніним марксистського економічного вчення. Марксизм і сучасність.
- •64.Маржиналізм як переосмислення цінностей класичної політекономії.
- •65. Австрійська школа граничної корисності.
- •66. Становлення неокласичної традиції в економічний теорії. Кембріджська школа.
- •67. Американська школа неокласики.
- •68.Шведська (стокгольмська) школа неокласики.
- •69. Математична школа в політичній економії.
- •70. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •71. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •72. Посткейнсіанство.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хх ст.
- •74. Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання.
- •75.Неолібералізм: основні положення та школи.
- •76.Виникнення монетаризму. М.Фрідмен.
- •78. Неокласичний синтез. П.Самуельсон.
- •79.Ранній інституціоналізм.
- •80. Неоінституціоналізм.
- •81. Теорії трансформації капіталу.
- •82. Теорії "індустріального суспільства".
- •83. Концепції футурології.
Теорія торгового балансу пізнього меркантилізму. Т.Мен, а. Де Монкретьєн.
У другій половині XVI ст. система монетарного меркантилізму змінюється системою меркантилізму мануфактурного, що досягла свого розквіту у XVII ст. Основними представниками його були Томас Мен у Англії, Антуан Монкретьєн у Франції, Антоніо Сєрра в Італії. Виникла власне система меркантилізму, для якої характерною є теорія торгового балансу.
Пізні меркантилісти центр ваги перенесли зі сфери грошового обігу у сферу товарного обігу. Вони ставили своїм завданням скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту іноземних товарів; форсування експорту національної продукції передовсім промислової; завоювання ринків, у тім числі колоніальних, і забезпечення активного торгового сальдо, тобто перевищення вартості вивезених з країни товарів над вартістю товарів, увезених у країну. З цією метою заохочувався розвиток промисловості, що виробляла товари на експорт, розширювалося мореплавство. На перший план висувалася політика протекціонізму, що розглядалася як найліпший засіб для забезпечення інтенсивнішого розвитку експорту. Держава запроваджувала систему митних заходів: увезення іноземних товарів, що конкурують з вітчизняними, а також вивезення сировини, яку можна було б переробити в середині країни, оподатковуються високим митом. І навпаки, встановлюються заохочувальні премії за експорт деяких вітчизняних товарів.
Класична школа політичної економії: умови формування та загальна характеристика.
Класична політична економія зародилася в Англії в кінці ХVII ст. та у Франції на початку ХVIIІ ст., прийшовши на зміну меркантилізму. К. Маркс назвав меркантилізм першим теоретичним опрацюванням засад капіталістичного виробництва. Водночас він підкреслював, що дійсна наука сучасної економії починається лише з того часу, коли теоретичне дослідження переходить від процесу обігу до процесу виробництва. Цей перехід і здійснила класична політична економія. Уперше термін «класична політична економія» ужив Маркс стосовно школи, яка розпочала дослідження внутрішніх закономірностей буржуазного суспільства. К. Маркс писав: «…під класичною політичною економією я розумію всю політичну економію, починаючи з У. Петті, яка досліджує внутрішні залежності буржуазних відносин виробництва».
Саме класична школа, зокрема праці А. Сміта, перетворили політичну економію на повноцінну наукову дисципліну. Класики проголосили ідею природного порядку, дію об’єктивних економічних законів. А це змінило напрям досліджень від системи регламентуючих правил до економічної свободи, яка одна тільки й забезпечує ефективний розвиток економіки. Класична школа, на відміну від меркантилістів — прихильників державного втручання в економічне життя, проголосила принцип економічної свободи, економічного лібералізму. Класики були противниками протекціонізму. Проблему цінності, яка на той час була однією з центральних в економічному аналізі, вони вирішували переважно з позицій трудової теорії, застосовуючи абстрактно-дедуктивний метод дослідження економічних явищ.
Утвердження економічних відносин, характерних для ринкової економічної системи, у ряді країн Західної Європи поставило нові завдання перед системою уявлень про те, як ця система функціонує. Багатство перестає асоціюватися винятково з його грошовою формою і постає як результат виробничої діяльності в промисловості й у сільському господарстві. У такій ситуації погляди меркантилістів, орієнтовані на сферу обороту, перестають відповідати сформованим економічним реаліям і потребам того соціального шару підприємців, який усе більше концентрує у своїх руках економічну владу. Класична школа базувалася на таких основних принципах:
- Суспільство в цілому і його економіка підкоряються дії «природних» законів, які відображають наявність у світі загального порядку, і не залежні від волі, бажань, поінформованості людей. Втручання держави в ці процеси недоцільне і небажане. Вона повинна лише підтримувати порядок і гарантувати економічну свободу.
- Дія економічних законів реалізується через переслідування кожним індивідом своїх особистих інтересів. Зіткнення цих інтересів у процесі конкуренції веде до вироблення оптимальних рішень. Особистий егоїзм стає фундаментом загального благополуччя. Така модель поведінки одержала назву «економічна людина» (homo economicus).
- Умовою бездоганної дії цього механізму є забезпечення максимуму економічної волі, найкращою гарантією якої є приватна власність і повнота інформації, якою володіють суб'єкти, які хазяюють.
Ці принципи характеризують класичну школу на всіх етапах її існування і є критеріями приналежності до неї тих чи інших економістів і течій економічної думки.