- •Предмет історії економічних вчень – процес виникнення, розвитку системи економічних поглядів.
- •Економічна нерівність та політика соціального захисту населення.
- •Соціальна політика уряду.
- •Світова економіка. Міжнародний поділ праці.
- •Теорії міжнародної торгівлі. Теорія а. Сміта та д. Рікардо
- •Зовнішня торгівля, її чинники та показники.
- •Теорія Гекшера –Оліна.
- •Концепція Майкла Портера.
- •Зовнішньоекономічна політика, її інструменти.
- •Причини та наслідки впровадження ввізного та вивізного мита.
- •Економічні наслідки запровадження квоти.
- •Економічне зростання, поняття та значення, чинники економічного зростання.
- •Неокласична модель економічного зростання Солоу.
- •Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу. Закони Хаммурапі, трактати "Артхашастра" та "Гуань Цзи".
- •Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Арістотель).
- •Економічна думка Стародавнього Риму (Катон Старший, Варрон, Колумелла). Аграрні реформи Тіберія та Гая Гракхів.
- •Економічна думка Середньовіччя (ф.Аквінський, н.Орем).
- •Історія економічної думки України часів середньовіччя.
- •Меркантилізм: його основні положення, етапи розвитку та представники.
- •Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В.Стаффорд, г.Скаруффі.
- •Теорія торгового балансу пізнього меркантилізму. Т.Мен, а. Де Монкретьєн.
- •Класична школа політичної економії: умови формування та загальна характеристика.
- •50. В.Петті та п.Буагільбер – засновники класичної політичної економії.
- •51.Економічне вчення фізіократів.
- •52. Економічна система а.Сміта.
- •53. Економічне вчення д.Рікардо
- •54. Економічні теорії ж.Б.Сея.
- •55. Економічні ідеї Дж.Мілля.
- •56. Критичний напрям політичної економії. Економічні погляди
- •58.Економічна концепція т.Мальтуса.
- •59. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму
- •60. Утопічний соціалізм Сен-Сімона, Фур'є, Оуена.
- •61. Зародження марксистської економічної теорії в 40-50-х рр. Хіх ст.
- •62.Теоретичні проблеми "Капіталу" к.Маркса.
- •63.Розвиток в.І.Леніним марксистського економічного вчення. Марксизм і сучасність.
- •64.Маржиналізм як переосмислення цінностей класичної політекономії.
- •65. Австрійська школа граничної корисності.
- •66. Становлення неокласичної традиції в економічний теорії. Кембріджська школа.
- •67. Американська школа неокласики.
- •68.Шведська (стокгольмська) школа неокласики.
- •69. Математична школа в політичній економії.
- •70. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •71. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •72. Посткейнсіанство.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хх ст.
- •74. Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання.
- •75.Неолібералізм: основні положення та школи.
- •76.Виникнення монетаризму. М.Фрідмен.
- •78. Неокласичний синтез. П.Самуельсон.
- •79.Ранній інституціоналізм.
- •80. Неоінституціоналізм.
- •81. Теорії трансформації капіталу.
- •82. Теорії "індустріального суспільства".
- •83. Концепції футурології.
Світова економіка. Міжнародний поділ праці.
Міжнародний поділ праці – це спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і товарному обміні цими продуктами на світових ринках. Міжнародний поділ праці виникає між країнами, що захищені своїм державним суверенітетом. Міжнародний поділ праці, порівняно з територіальним поділом праці, має деякі принципові відмінності. Формування спеціалізації господарства країни в такому разі, безумовно, підкоряється дії закону порівняльних переваг. За цим законом, який є одним з фундаментальних законів економічної теорії, кожна країна має порівняльну перевагу у виробництві якого-небудь товару чи послуги і може дістати вигоду, торгуючи ними або обмінюючи їх на інші товари чи послуги. Важливою формою суспільного поділу праці є географічний, або територіальний, поділ праці. Він полягає в спеціалізації окремих територій на виробництві певних товарів і послуг й виникненні товарного обміну між ними такими товарами та послугами, які в районах спеціалізації продукуються з порівняно меншими витратами. При цьому, формування спеціалізації території може бути зумовлений як природно-ресурсними чинниками (можливість вирощування певних сільськогосподарських культур, наявність тієї чи іншої мінеральної сировини тощо), так і економічними та соціальними передумовами (наявність кваліфікованих трудових ресурсів, капіталу та ін.), історичними та національними особливостями. Звичайно, чим більший вибір взаємодіючих чинників і передумов може використати та чи інша територія або країна, тим більші її можливості участі в географічному поділі праці. У тому й особливість географічного поділу праці, що він дає змогу нівелювати або й зовсім зняти проблеми, викликані, наприклад, нестачею ресурсів в будь-якому районі країни. Географічний поділ праці виникає між територіями незалежно від того, мають вони державний суверенітет, чи ніНайвища форма суспільного поділу праці - міжнародний поділ праці. Він полягає в спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і товарному обміні цими продуктами на світових ринках. Міжнародний поділ праці виникає між країнами, що захищені своїм державним суверенітетом.
Міжнародний поділ праці, порівняно з територіальним поділом праці, має деякі принципові відмінності. Формування спеціалізації господарства країни в такому разі, безумовно, підкоряється дії закону порівняльних переваг, за цим законом, який є одним з фундаментальних законів економічної теорії, кожна країна має порівняльну перевагу у виробництві якого-небудь товару чи послуги і може дістати вигоду, торгуючи ними або обмінюючи їх на інші товари чи послугиПід час подальшого визначення спеціалізації важливим є те, як складається загальна ситуація на світовому ринку. Закон порівняльних переваг стверджує, що кожній країні, навіть тій, яка має абсолютні переваги з виробництва будь-яких товарів, вигідніше зосередити свої зусилля на виробництві тих товарів і послуг, у виробництві яких вона досягла порівняно більшої ефективності, і експортувати їх в обмін на товари, яких вона не виробляє. Наприклад, підприємцям країни, що спеціалізується в світовому господарстві на виробництві наукоємної продукції (роботи, ЕОМ, системи електронного зв'язку тощо) недоцільно відволікати економічні ресурси на виготовлення простої та дешевої продукції. Трапляється й так, що країні, яка не може налагодити ефективної системи господарювання, часто-густо нічого запропонувати на світовий ринок, окрім сировини, наприклад, нафти, газу чи лісу. Але, зрештою, міжнародний поділ праці та участь у зовнішньоторгових відносинах вигідні всім.
Для реалізації можливостей, що виникають у процесі розвитку міжнародного поділу праці та забезпечення руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили, на світових ринках потрібна взаємодія правових, адміністративних, валютних систем, ефективна організація виробництва і зовнішньої торгівлі. Отже, є необхідність у постійній підтримці міжнародних двосторонніх та багатосторонніх економічних відносин, укладанні зовнішньополітичних та зовнішньоторгових угод як між окремими фірмами, так і між урядами країн