- •Юриспруденція та її склад.
- •2.Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Первинне та похідне виникнення держави.
- •Ознаки соціальних норм та їх різновиди.
- •Правове регулювання та його особливості.
- •Догма права та її складові.
- •Поняття та види принципів права.
- •Основні властивості права.
- •Аксіоматичні засади (постулати) права.
- •Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння.
- •Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •Інтегративне право розуміння
- •Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •Класифікація правових норм.
- •Класифікація джерел права.
- •Священні тексти як джерело права.
- •Судовий прецедент як джерело права.
- •Звичай як джерело права.
- •Правова доктрина як джерело права.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •Система права та її компоненти.
- •Поняття галузі права та їх класифікація.
- •Інститути права та їх особливості.
- •Форми систематизації законодавства.
- •Поняття та ознаки правовідносин.
- •Поняття правосвідомості та її структура.
- •Правова культура та її рівні.
- •Механізм дії права та його складові.
- •Юридичний процес та юридична процедура.
- •Поняття та форми реалізації права.
- •Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •Суб'єкт права та суб'єкт правовідносин.
- •Поняття та зміст правосуб'єктності.
- •Фізичні та юридичні особи.
- •Об'єкти правовідносин
- •Поняття та зміст суб'єктивного права
- •Поняття та зміст юридичного обов'язку.
- •Юридичні факти та їх класифікація.
- •Поняття та види фактичних складів.
- •Правова культура особистості та її структура.
- •Правова культура суспільства та її складові.
- •Правова соціалізація та правове виховання
- •Завдання та система правового виховання.
- •Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •Соціальні чинники формування права.
- •Форми та види правотворчості.
- •Принципи і функції правотворчості.
- •Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •Види юридичного процесу.
- •Сфери дії правової норми.
- •Предметна дія правової норми.
- •Темпоральна дія правової норми.
- •Просторова дія правової норми.
- •Персональна дія правової норми.
- •Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •Ідеологія застосування права.
- •Типове та нетипове застосування права.
- •Акти застосування права: поняття та види.
- •4) Має певну встановлену законом форму. Види актів застосування права:
- •Поняття та призначення тлумачення права.
- •Тлумачення як з'ясування права.
- •Тлумачення як роз'яснення права.
- •Офіційне тлумачення права та його види.
- •Правова система та її компоненти.
- •Класифікація правових систем.
- •Поняття правового стилю. Правові сім'ї сучасного світу.
- •Цінності права та правові цінності.
- •Інструментальна цінність права.
- •Соціальна цінність права.
- •Особистісна цінність права.
- •Право як цінність культури та цивілізації.
- •Верховенство права у системі правових цінностей.
- •Поняття та види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •Правопорушення, його ознаки та види.
- •Зловживання правом.
- •Об'єктивно-протиправна поведінка.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Поняття та основні вимоги законності.
- •Поняття та атрибути правового порядку.
- •Образ держави та поняття держави.
- •Сучасна та досучасна держава.
- •Атрибути та ознаки держави.
- •Типологія держави.
- •Ціннісна характеристика держави.
- •Поняття державної території та її склад.
- •Поняття держави та державності.
- •Зміст поняття форма держави.
- •Статика та динаміка держави.
- •Державний та політичний режими.
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •Поняття та класифікація функцій держави.
- •Функції держави та державна політика.
- •Номенклатура функцій сучасної держави.
- •Форми здійснення функцій держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Співвідношення правової та конституційної держави.
- •Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •Правова держава та верховенство права.
- •Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
Поняття та зміст суб'єктивного права
Суб'єктивне право — це зумовлена об'єктивним правом міра дозволеної поведінки особи. Суб'єктивне право належить особі незалежно від перебування в правовідносинах, тобто може реалізовуватися і в правовідносинах, і поза ними.
Зміст суб'єктивного права виражається в трьох право-мочностях:
праводія, тобто право уповноваженої особи на певні дії. Наприклад, особа, що володіє правом власності на річ, має змогу користуватися нею, продати, подарувати. Або
обвинувачений, володіючи правом на захист, має амогу надавати свідчення, заявляти клопотання, наводити різні доводи на свій захист тощо;
правовимога, тобто право уповноваженої особи ви магати певної поведінки від інших осіб. Наприклад, володар права власності на земельну ділянку має право зажадати від сусідів не перешкоджати йому в користуванні ділянкою, не забруднювати і не затінювати її;
правовомагання, тобто право уповноваженої особи звернутися до державних органів за захистом своїх пору шених прав (із позовною заявою в суд, зі скаргою в адміністративні органи тощо).
Іноді до цих трьох правомочностей додається правоко-ристування, але, по суті, воно зливається з праводією.
Поняття та зміст юридичного обов'язку.
Юридичний обов'язок — це зумовлена об'єктивним правом міра належної поведінки особи. Як і суб'єктивне право, юридичний обов'язок (особливо в пасивній формі) може реалізовуватися і поза правовідносинами, але практично найбільш значущими є юридичні обов'язки учасників правовідносин.
Зміст юридичного обов'язку:
зобов'язання дією. Носій юридичного обов'язку має діяти певним чином (активна форма дії) або утриматися від певної дії (пасивна форма). Наприклад, боржник зобов'я заний виконати дії, передбачені договором (виконати робо ту, передати річ, сплатити ціну товару). Прикладом утри мання від дії є обов'язок не здійснювати вчинків, що по рушують право власності, не вчиняти замах на життя, честь, гідність інших осіб;
зобов'язання виконанням. Зобов'язана особа має певним чином відреагувати на законні вимоги уповноваже ної особи. Наприклад, користувач телефонного зв'язку зобов'язаний сплатити пред'явлений йому телефонною компанією рахунок за міжміські переговори;
3) зобов'язання перетерпінням. Зобов'язана особа має зазнати незручностей і обмеження власної поведінки в цілях виконання обов'язку. Наприклад, відмовитися від продажу товару за вигіднішу ціну за наявності завдатку, одержаного від іншого покупця.
Деякі автори включають до структури юридичного обо-в'язку відповідальність за її невиконання. Проте в реальності більшість юридичних обов'язків суб'єкти права ви- * конують добровільно, без притягнення до юридичної відповідальності. Невиконання юридичного обов'язку є юридичним фактом для виникнення охоронних правовідносин, у рамках яких реалізується юридична відповідальність.
Юридичні факти та їх класифікація.
Юридичний факт — це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Разом із тим роль юридичних фактів виходить за межі власне правовідносин: вони є самостійною ланкою в механізмі правового регулювання1. Юридичні факти (наприклад, народження людини, створення громадської організації) породжують не тільки правовідносини, а й правосуб'єктність, суб'єктивні права і юридичні обов'язки, які можуть бути реалізовані і поза правовідносинами. У широкому розумінні слова юридичні факти —■ це життєві обставини, з якими право пов'язує настання певних юридичних наслідків.
Ознаки юридичних фактів:
1) конкретність та індивідуальність. Юридичний факт є унікальним (неповторним) явищем дійсності, що існує в певній точці простору, в певний момент часу, і, як правило, пов'язане з конкретними суб'єктами (наприклад, факт реєстрації шлюбу);
соціальна змістовність. Події та дії, що не мають значення або зв'язку з соціальною дійсністю, не мають і юридичного значення (наприклад, такими є явища при роди — світанок, танення снігу);
об'єктивований вираз. Думки, почуття, бажання людини не є юридичними фактами;
прямий або непрямий зв'язок із правом. Юридичні факти, як правило, точно або в загальному вигляді відбиті в гіпотезах правових норм;
причинний зв'язок із правовими наслідками. У цьому полягає сенс поняття юридичного факту. Юридичний факт викликає, змінює, припиняє правові відносини, су б'єктивні права та юридичні обов'язки. Наприклад, реє страція шлюбу породжує правові відносини подружжя, їхні взаємні права і обов'язки.
Юридичні факти різноманітні, адже вони певною мірою відображають дивовижне різноманіття людського життя.
За вольовою ознакою юридичні факти поділяють на події та дії.
Події — юридичні факти, не залежні від волі людини. До них належать дії сил природи, народження і смерть людини, сплив строків. Події розділяють на абсолютні та відносні. Абсолютні події ніяк не пов'язані з поведінкою людей (землетрус, яким зруйновано будинок), а відносні все ж таки пов'язані з поведінкою людей. Наприклад, пожежа — це подія, оскільки процеси горіння, що відбуваються при цьому, не підвладні людині. Але підпал — це протиправна дія, оскільки залежить від волі людини. Тому пожежа від удару блискавки є абсолютною подією, а пожежа, що виникла в результаті підпалу — відносною подією.
Дії — юридичні факти, залежні від волі людини. Юридичні факти-дії — найбільш значущий для буття права вид юридичних фактів. Власне, заради них здійснюється все правове регулювання. Особливим різновидом дій визнаються факти-стани — триваючі дії (наприклад, перебування у шлюбі, стан громадянства).
Дії, у свою чергу, поділяються на правомірні і неправомірні.
Правомірні дії поділяють на дві групи: юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти — це правомірні дії дієздатної особи з метою досягти якогось правового результату