Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТДП.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
812.03 Кб
Скачать

Зміст поняття форма держави.

  Поняття форми держави традиційно перебувало в центрі уваги юридичної науки з моменту її зародження. Сьогодні під формою держави розуміють спосіб організації та здій­снення державної влади. Поняття форми держави необхід­не для відповіді на питання: як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою і населенням, як територіально побудована державна влада, якими метода­ми здійснюється державна влада.

Форма держави — це державно-правова конструкція, що складається з трьох елементів: форми правління, форми державно-територіального устрою, форми державного ре­жиму. Типологія держав залежно від їх форми здійснюєть­ся відповідно до цих елементів:

  1. залежно від форми правління розрізняють монархіч­ ні і республіканські держави;

  2. залежно від форми державно-територіального устрою розрізняють унітарні, федеративні, конфедеративні і регіоналістські (регіональні) держави;

  3. залежно від форми державного режиму розрізняють демократичні, авторитарні і тоталітарні держави.

Широкий підхід до форми держави привів до того, що, спираючись на традиційні елементи форми держави, запро­поновано виділяти три основні форми держави: монокра-тичну (моністичну), сегментарну та полікратичну (плюра­лістичну)1 .

Монократична форма держави має високий рівень централізації. Державну владу зосереджує одна особа або орган, ні розподіл влади, ні автономія в територіальному устрої, ні місцеве самоврядування фактично не допуска­ються. Ця форма пов'язана з обов'язковою ідеологією, одержавленням економіки, соціальної сфери та культури, украй елітарним характером державної влади. Демократич­ні інститути, парламент, самоврядування використовують­ся в демагогічних цілях.

Сегментарна форма держави значною мірою носить олігархічний характер, посідаючи проміжне становище між монократичною і полікратичною формами держави. Тут допускається розподіл компетенції між різними орга­нами державного управління, елементи автономії та місце­вого самоврядування. Домінує виконавча влада.

Полікратична форма держави реально використовує розподіл влади, систему стримувань і противаг, кілька центрів влади в державі (президент, парламент, суд), авто­номію в територіальному устрої, розвиток місцевого само­врядування, демократичні методи здійснення державної влади. У багатьох полікратичних країнах існує монархічна форма правління (парламентарна монархія). Вона сумісна з президентською, парламентарною, змішаними республі­ками, може бути унітарною державою або федерацією.

Статика та динаміка держави.

За допомогою філософського методу держава і право розгляда-ються як в статиці (метафізика), так і в динаміці (діалектика).

Метафізика — вчення про найсуттєвіші принципи і першоосно-ви буття, згідно якого всі явища і предмети розглядаються як вічні і незмінні, перебуваючи поза зв’язком та розвитком. Метафізика розг-лядає державу і право як вічні і незмінні інститути, які тісно пов’язані між собою та іншими суспільними явищами. 3 точки зору цього вчен-ня держава і право існували, існують і будуть існувати незалежно від волі людини.

Діалектика — вчення про найбільш загальні закономірні зв’язки становлення, розвиток буття і пізнання.

Існує діалектика природи і діалектика суспільного життя, яка являє собою вчення про закони розвитку суспільства. Різновидами діалектики є історичний матеріалізм (визнає матерію первинною, a свідомість вторинною) та ідеалізм (суб'єктивний — виникнення дер-жави і права є результатом свідомої діяльності людини та об'єктив-ний — продуктом волі божественних сил).

Теорія держави і права, використовуючи загальні методи, що напрацьовані суспільними та природничими науками, розробляє влас-ні методи дослідження державно-правових явищ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]