- •Юриспруденція та її склад.
- •2.Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції.
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Первинне та похідне виникнення держави.
- •Ознаки соціальних норм та їх різновиди.
- •Правове регулювання та його особливості.
- •Догма права та її складові.
- •Поняття та види принципів права.
- •Основні властивості права.
- •Аксіоматичні засади (постулати) права.
- •Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння.
- •Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •Інтегративне право розуміння
- •Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •Класифікація правових норм.
- •Класифікація джерел права.
- •Священні тексти як джерело права.
- •Судовий прецедент як джерело права.
- •Звичай як джерело права.
- •Правова доктрина як джерело права.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •Система права та її компоненти.
- •Поняття галузі права та їх класифікація.
- •Інститути права та їх особливості.
- •Форми систематизації законодавства.
- •Поняття та ознаки правовідносин.
- •Поняття правосвідомості та її структура.
- •Правова культура та її рівні.
- •Механізм дії права та його складові.
- •Юридичний процес та юридична процедура.
- •Поняття та форми реалізації права.
- •Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •Суб'єкт права та суб'єкт правовідносин.
- •Поняття та зміст правосуб'єктності.
- •Фізичні та юридичні особи.
- •Об'єкти правовідносин
- •Поняття та зміст суб'єктивного права
- •Поняття та зміст юридичного обов'язку.
- •Юридичні факти та їх класифікація.
- •Поняття та види фактичних складів.
- •Правова культура особистості та її структура.
- •Правова культура суспільства та її складові.
- •Правова соціалізація та правове виховання
- •Завдання та система правового виховання.
- •Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •Соціальні чинники формування права.
- •Форми та види правотворчості.
- •Принципи і функції правотворчості.
- •Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •Види юридичного процесу.
- •Сфери дії правової норми.
- •Предметна дія правової норми.
- •Темпоральна дія правової норми.
- •Просторова дія правової норми.
- •Персональна дія правової норми.
- •Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •Ідеологія застосування права.
- •Типове та нетипове застосування права.
- •Акти застосування права: поняття та види.
- •4) Має певну встановлену законом форму. Види актів застосування права:
- •Поняття та призначення тлумачення права.
- •Тлумачення як з'ясування права.
- •Тлумачення як роз'яснення права.
- •Офіційне тлумачення права та його види.
- •Правова система та її компоненти.
- •Класифікація правових систем.
- •Поняття правового стилю. Правові сім'ї сучасного світу.
- •Цінності права та правові цінності.
- •Інструментальна цінність права.
- •Соціальна цінність права.
- •Особистісна цінність права.
- •Право як цінність культури та цивілізації.
- •Верховенство права у системі правових цінностей.
- •Поняття та види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •Правопорушення, його ознаки та види.
- •Зловживання правом.
- •Об'єктивно-протиправна поведінка.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Поняття та основні вимоги законності.
- •Поняття та атрибути правового порядку.
- •Образ держави та поняття держави.
- •Сучасна та досучасна держава.
- •Атрибути та ознаки держави.
- •Типологія держави.
- •Ціннісна характеристика держави.
- •Поняття державної території та її склад.
- •Поняття держави та державності.
- •Зміст поняття форма держави.
- •Статика та динаміка держави.
- •Державний та політичний режими.
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •Поняття та класифікація функцій держави.
- •Функції держави та державна політика.
- •Номенклатура функцій сучасної держави.
- •Форми здійснення функцій держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Співвідношення правової та конституційної держави.
- •Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •Правова держава та верховенство права.
- •Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
Зловживання правом.
Зловживання правом — це соціально шкідлива поведінка суб'єкта, яка здійснюється в рамках правових норм. Суб'єктивне право є мірою поведінки, має свої межі, а проблема зловживання правом якраз і пов'язана з можливістю виходу уповноваженого суб'єкта у своїй поведінці за ці межі. Тому може йтися тільки про зловживання суб'єктивним юридичним правом, а не об'єктивним правом.
Тлумачення терміна «зловживання» приводить до висновку, що він позначає використання чого-небудь у зло. Воно достатньо поширене на практиці. Може йтися про зловживання конституційними правами і свободами, батьківськими правами, посадовими повноваженнями, цивільними і процесуальними правами.
Ознаки зловживання правом:
1) наявність у суб'єкта суб'єктивного права;
діяльність суб'єкта з реалізації цього права;
використання суб'єктивного права всупереч його соціальному призначенню і спричинення цим використанням шкоди суспільним інтересам або інтересам інших осіб;
відсутність правопорушення, тобто порушення конкретних юридичних заборон або невиконання обов'яз ків.
Оцінка зловживання правом у літературі є неоднозначною. Багато авторів трактують зловживання правом як правопорушення, але подібний висновок не цілком адекватно відображає його зміст, оскільки правопорушення є протиправним діянням, а зловживання правом — це діяння в рамках права, хоч і таке, що має асоціальний характер. Разом із тим суперечність соціальному призначенню права не дає підстав і для характеристики зловживання правом як поведінки правомірної, бо остання є завжди соціально корисною. Цей феномен слід розглядати як самостійний вид правової поведінки, девіантної (що відхиляється) щодо права.
Існує проблема юридичного реагування на зловживання правом. Вона безпосередньо пов'язана зі встановленням певних юридичних меж, що позначають межі допустимої поведінки особи при реалізації права. У різних системах права різними способами (в основному за допомогою заборон) фіксується негативна реакція законодавця на зловживання правом. Так, ст. 103 Земельного кодексу України встановлює, що власники і користувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням. Така поведінка трактується Земельним кодексом як неприпустимий вплив.
Ст. 13 Цивільного кодексу України встановлює не тільки заборону ряду дій, що кваліфікуються як зловживання правом (не допускаються дії особи, що здійснюються з умислом заподіяти шкоду іншій особі, використання цивільних прав у цілях неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним положенням на ринку, а також недобросовісна конкуренція), а й реагування на них. У разі недотримання особою вказаних вимог суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами.
Зловживання правом може перерости у правопорушення, якщо суб'єкт, що зловживає своїм суб'єктивним правом, повноваженнями, статусом, заподіє істотну шкоду інтересам, що охороняються правом. Наприклад, законодавством передбачена кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим положенням, яке заподіяло істотну шкоду правам і інтересам, що кримінально-охоро-няються.