Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТДП.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
812.03 Кб
Скачать

Офіційне тлумачення права та його види.

Офіційне тлумачення — це роз'яснення змісту і цілей правових норм, яке здійснюється компетентними державними органами і має загальнообов'язковий характер для всіх суб'єктів, які реалі­зують ці норми права. Таке тлумачення має юридичні на­слідки. Воно відрізняється від неофіційного також формою і особливим порядком здійснення.

Офіційне тлумачення норм права здійснюють уповно­важені на те органи держави. Його результат має обов'яз­кову силу для органу або посадовця, що застосовує розтлу­мачену норму. Нормативне офіційне тлумачення здійсню­ється безвідносно до конкретного випадку, має загальний характер (поширюється на невизначене число випадків). Таке, наприклад, тлумачення Конституційним Судом Укра­їни статті Конституції України, надане за поданням Пре­зидента України. Казуальне офіційне тлумачення дається і має чинність щодо окремого випадку. Наприклад, Верхо­вний Суд України у порядку касації переглядає рішення суду загальної юрисдикції і паралельно дає тлумачення норми, застосованої у розглянутій справі.

Залежно від суб'єкта офіційного тлумачення розрізня­ють:

  1. автентичне тлумачення, що виходить від органу, який видав тлумачену норму;

  2. делеговане (легальне) тлумачення, здійснюване ком петентним органом відносно норми права, виданої іншим органом (наприклад, тлумачення Конституції України Конституційним Судом України).

Правова система та її компоненти.

Історично склалося так, що в кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, юрисдикційні органи, сформувалися особливості правового менталітету, правової культури, що й об'єднується загальним поняттям "правова система". У будь-якій державі правова система детермінована історичними та географічними факторами, є частиною соціальної системи держави.

Правова система — це об'єктивне, історично закономірне правове явище, яке включає взаємопов'язані, взаємозумов-лені і взаємодіючі компоненти: право та втілююче його за­конодавство, юридичні установи, юридичну практику, су­б'єктивні права і обов'язки, правову діяльність і правовідно­сини, правосвідомість і культуру, правову ідеологію тощо

Правова система — це комплекс взаємопов'язаних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин та юридичних явищ, що виникають внаслідок такого регулювання.

Структуру правової системи становлять такі елементи:

• суб'єкти права — фізичні особи, організації та юридичні особи;

• правові норми та принципи;

• правові відносини, правова поведінка, юридична практика, режим функціонування правової системи;

• правосвідомість та правова культура;

• законність та правопорядок як результат взаємодії зазначених елементів.

Якщо правова система виражає реально існуючий комплекс взаємопов'язаних юридичних засобів та явищ, то правовий тип (сім'я) — це узагальнювальна теоретична модель правового змісту, яка має штучний характер. Вона — результат наукової класифікації і відображає загальні та особливі риси конкретних національних правових систем.

Тому тип (сім'я) правової системи — це сукупність національних правових систем держави, які мають загальні риси, що виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, домінуючих форм (джерел) і принципів права, систем права і законодавства, організації правових установ, насамперед судової системи, схожості правових категорій та понять.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]